Укрцукор проти прямого експорту цукру до Євросоюзу

Укрцукор проти прямого експорту цукру до Євросоюзу

/ Агроновини / П'ятниця, 19 грудня 2025 15:10

Асоціація «Укрцукор» розкритикувала пропозицію Комітету Ради з питань аграрної та земельної політики надати виробникам цукрових буряків право прямого експорту цукру до Євросоюзу.

Про це заявила голова Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор» Яна Кавушевська у Facebook.

Вона нагадала, що Україна уже кілька років працює з європейським партнерам, щоб виправити помилки 2022-23 років та закріпитись на ринку цукру ЄС. Тому потрібно дивитись стратегічно і розуміти, що від швидкої інтеграції цукрової галузі України в європейську систему торгівлі виграють усі.

«Тож коли Комітет ВР з питань аграрної та земельної політики вважає, що запропоновані цукровою галуззю підходи до розподілу квоти і ліцензування експорту до ЄС порушують права агровиробників, оскільки останні не можуть напряму експортувати цукор, чи задумався хтось із шановних депутатів, а як це відповідає практиці ЄС? Чи взагалі фермери в Європі беруть участь у торгівлі цукром? Відповідь – ні», – додала Кавушевська, зазначивши, що всі мають займатися своєю справою.

За її словами, в Україні 700 фермерських господарства, що вирощують буряк. Якщо розподілити квоту, то кожне зможе відправити по 140 т до Європи.

Читайте також: Третій місяць поспіль світові ціни на цукор знижуються – ФАО

«А коли ціна на цукор піде вниз (вона, до речі, і так вже нижче собівартості – що в Європі, що у нас), хтось може гарантувати, що фермери продовжать сіяти буряк, а не переключаться на соняшник або ріпак (що зараз і відбувається), і країна буде з цукром?» – розмірковує експертка.

Водночас вона підкреслює, що заводи інвестували колосальні кошти в логістику, інфраструктуру та якість цукру, який експортують до ЄС.

«Наразі Європа потерпає від низьких цін на цукор, як і Україна. І пропозиція українських цукровиків продовжити розподіл квоти і ліцензування експорту – це не від бажання отримати можливість продати цукор дорого. Це тому, що галузь хоче продемонструвати європейським колегам сталість підходів і розуміння процесів. Особливо усвідомлюючи, що європейська сторона в будь-який момент може застосувати механізм екстреного гальмування і взагалі зупинити український експорт», – пояснила Кавушевська, закликавши владу до діалогу з профільними асоціаціями.

 13 липня 2026
Класичне зрошення в Україні впирається в три стіни: дорого, води бракує, а морока з монтажем відлякує навіть тих, хто має ресурс. Технологія, яку вже випробували в полі, обходить усі три — машина працює сама, ллє води втричі менше й не потребує стаціонарної інфраструктури на орендованих паях.
Класичне зрошення в Україні впирається в три стіни: дорого, води бракує, а морока з монтажем відлякує навіть тих, хто має ресурс. Технологія, яку вже випробували в полі, обходить усі три — машина працює сама, ллє води втричі менше й не потребує стаціонарної інфраструктури на орендованих паях.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агробізнес Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на agro-business.com.ua. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.

ПЕРЕДПЛАТИТИ
© 2026 .. All Rights Reserved.

Please publish modules in offcanvas position.