Торік Україна збільшила експорт продукції харчової і переробної промисловості – науковці

Торік Україна збільшила експорт продукції харчової і переробної промисловості – науковці

/ Агроновини / Вівторок, 17 лютого 2026 10:14

2025 року частка агропродовольчої продукції склала 56% в загальному експорті України, традиційно зберігши лідерство у його товарній структурі. І хоча цей результат менше показника 2024 року у 60%, він є третім за величиною за часи незалежності нашої держави.

Про це повідомив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, характерною рисою 2025 року для вітчизняного аграрного сектору економіки стало помітне збільшення експорту агропродукції з доданою вартістю, а саме – товарів переробної промисловості. Їх частка становила торік близько 1/5 усіх вітчизняних поставок сільгосппродуктів за кордон.

Згідно з даними Державної митної служби України, за підсумками 2025 року зовнішньоторговельний оборот України агропродовольчою продукцією (групи 1-24 УКТЗЕД, а також казеїн, альбуміни, шкури, хутро, вовна та ін.) склав 31,83 млрд дол. США (-3% проти 2024 року), включаючи експорт в обсязі 22,71 млрд дол. США (-9%), імпорт – 9,12 млрд дол. США (+13%).

«У 2025 році знову проявилася нестабільність зовнішньої аграрної торгівлі України, адже триваюче зростання імпорту супроводжувалось зменшенням доходів від експорту», – відмічає Микола Пугачов.

Головним чином, це спричинене тим, що поставки до Євросоюзу не вдалось зберегти на попередньому рівні. Режим торгівлі України з європейським інтеграційним формуванням змінювався тричі. Лише наприкінці минулого року були затверджені оновлені умови, які діятимуть до наступного перегляду у 2028 році.

Читайте також: В цьому сезоні Україна вийде на рекордні показники переробки ріпаку та сої – Укроліяпром

З іншого боку, позитивом став факт збільшення продажів на зовнішніх ринках товарів переробної промисловості, тобто готових харчових продуктів (групи 16-24 УКТЗЕД), молокопереробки, борошна, крохмалю, маргарину тощо. У 2025 році виручка за них сягнула 4,4 млрд дол. США, тоді як частка такої продукції в галузевому експорті становила майже 20%.

Науковець зауважив, що, на жаль, остання хвиля російських атак на інфраструктуру одеських та дунайських портів, які значно посилились з грудня 2025 року, вже сповільнила агропродовольчий експорт України, причому як стосовно сировини, так і переробленої продукції.

«За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, 2026 рік обіцяє стати типовим в умовах збройної агресії рф на території України, коли сільськогосподарським виробникам та експортерам доведеться адаптуватись до нових викликів, продовжуючи працювати в атмосфері невизначеності, високих ризиків та обмеженого планування діяльності. Водночас існують також певні шанси зберегти показники торгівлі продовольством на нинішніх рівнях, залишаючись серед основних його постачальників в світі, незважаючи на всю складність супутніх обставин», – підсумував Микола Пугачов.

 13 липня 2026
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агробізнес Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на agro-business.com.ua. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.

ПЕРЕДПЛАТИТИ
© 2026 .. All Rights Reserved.

Please publish modules in offcanvas position.