Щоб не втратити агровиробництво на Півдні, потрібно інвестувати у зрошення $1,5-2 млрд, – Мірошніченко

Щоб не втратити агровиробництво на Півдні, потрібно інвестувати у зрошення $1,5-2 млрд, – Мірошніченко

/ Агроновини / Вівторок, 12 травня 2020 17:57

Якщо держава не поновить центральні та міжрегіональні системи зрошення, то Україна втратить виробництво на Півдні, зміниться уклад та долі людей в цілих регіонах Приазов’я та Причорномор’я.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав колишній народний депутат, голова Ради ГО «Бізнес-Варта» Іван Мірошніченко.

«Для цього потрібно інвестувати $1,5-2 млрд і кошти на ці важливі цілі є. Польову та між польову інфраструктуру на різних умовах могли б взяти самі агровиробники, але до поля та масиву воду треба надати та підвести. Можна залучити кредити (Китай, Світовий банк та інші фінансові установи надавали попередню згоду у фінансуванні та участі), або забезпечити державне фінансування такого важливого проекту національного значення, але звісно ж локалізувати та зв’язати витрати в Україні», – написав він.

За словами Мірошніченка, це дасть зростання виробництва від 12 млн тонн на рік на початку і до 20 млн тонн продукції на рік за 5-7 років.

Читайте також: Краплинне зрошення: особливості вибору та експлуатації обладнання

«Це $2-2,5 млрд додаткового виробництва та експорту на початку реалізації та $5-7 млрд через 5-7 років. Також, це можливість вирощувати на поливі та на ще відносно багатих ґрунтах , продукцію з високою додатковою вартістю. В іншому випадку, буде дуже боляче людям та з великими втратами проходити ця трансформація в цілих регіонах», – вважає екс-нардеп.

Він нагадав, що проект зрошення входив і був включений до переліку пріоритетних ще у 2010 році.

«Ми дуже активно почали його розвивати, але все швидко і померло в «коридорах влади». «Друге дихання» проект отримав в 2015/16 році і гроші на нього виділяли міжнародні фінансові партнери, але знову проект «заговорили і вбили». Такого роду проекти, національного рівня, як проект зрошення, будівництво сучасних заводів з виробництва комбайнів і тракторів, автомобілебудування, розвиток інфраструктури портів і т.і., вони повинні реалізовуватися через спеціальний «проектний офіс» і мати спеціальний статус, а люди, які їх реалізовують, повинні мати спеціальний мандат на їх реалізацію. Тоді такі проекти реалізовуються за 3-4 роки і здатні витягнути країну з кризи, що не їсти будь-яким know-how. У наших реаліях і умінні «взаімопобороть» або нічого не робити, щоб нічого не вийшло, такі проекти навіть «не відходять від причалу». Я це пишу, не для того, щоб демотивувати. Ми якраз і вміємо будувати всупереч, а не завдяки. Просто такі реалії», – додав Мірошніченко.

 13 липня 2026
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агробізнес Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на agro-business.com.ua. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.

ПЕРЕДПЛАТИТИ
© 2026 .. All Rights Reserved.

Please publish modules in offcanvas position.