У січні-серпні 2022 року Україна традиційно найбільше імпортувала фруктів та риби, – Інститут аграрної економіки

У січні-серпні 2022 року Україна традиційно найбільше імпортувала фруктів та риби, – Інститут аграрної економіки

/ Агроновини / Середа, 19 жовтня 2022 07:25

За даними Державної митної служби, у січні-серпні 2022 року в Україну було ввезено агропродукції на 3977 млн доларів, що на 22% менше, ніж за 8 місяців минулого року.

Про це повідомляє старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький.

За його словами, основними постачальниками агропродовольчої продукції до України, як і зазвичай, виступають держави Європейського Союзу. Обсяги імпортних поставок з цього регіону склали 2176 млн доларів, тобто майже 55% закупівель.

У країнах Азії наша держава закупила харчів на 754 млн доларів (19%), у країнах Латинської Америки – на суму 256 млн доларів (6%), а Африки – 148 млн доларів (4%).

Поставки з цих чотирьох регіонів покривають понад 4/5 всього вітчизняного імпорту продукції АПК.

Рейтинг основних постачальників продовольства в Україну звично очолює Польща (590 млн доларів). До топ-10 цього переліку увійшли Туреччина (339 млн доларів), Німеччина (294 млн доларів), Італія (226 млн доларів), Нідерланди (185 млн доларів), Франція (166 млн доларів), Норвегія (131 млн доларів), Сполучені Штати Америки (121 млн доларів), Китай (118 млн доларів) та Іспанія (111 млн доларів).

Сумарно вони забезпечують понад 57% українського аграрного імпорту.

«Товарна структура імпорту продовольчої продукції в Україну вже кілька років поспіль залишається без суттєвих змін. В нинішньому році зростання вартості закупівель фіксується лише щодо овочів та залишків переробної промисловості», – зауважив експерт.

Найбільша частка закупівель зарубіжних продуктів харчування припадає на плоди та ягоди. Імпорт продукції цієї групи продуктів за 8 місяців поточного року склав 398 млн доларів.

Серед товарів – лідерів за обсягами закупівель – традиційно риба та морепродукти. Їх імпорт за січень-серпень 2022 року склав 362 млн доларів.

Насіння і плодів олійних, переважно соняшнику для сівби, за січень-серпень 2022 року імпортували на 264 млн доларів.

Читайте також: У 2022 році імпорт насіння зменшився майже на 20%, – Інститут аграрної економіки

Значно – на понад 40% – збільшилась вартість закупівлі овочів. За цей період вона склала 263 млн доларів.

Обсяги поставок в Україну різних харчових продуктів – екстрактів, концентратів і соусів – становили 262 млн доларів.

Алкогольних і безалкогольних напоїв з початку року імпортували на 261 млн доларів, а тютюнових виробів – на 227 млн доларів.

Залишків, кормів для тварин закупили на суму 229 млн доларів.

«Сукупно ці продукти утворюють 57% вартості вітчизняного імпорту сільгосппродукції», – підсумував Богдан Духницький.

 13 липня 2026
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агробізнес Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на agro-business.com.ua. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.

ПЕРЕДПЛАТИТИ
© 2026 .. All Rights Reserved.

Please publish modules in offcanvas position.