На Чернігівщині аграрії отримали перші рукави від ФАО

На Чернігівщині аграрії отримали перші рукави від ФАО

/ Агроновини / Неділя, 30 жовтня 2022 07:10

Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) розпочали реалізацію програми з надання фермерам рукавів для зберігання зерна. Першими такі рукави отримали аграрії Чернігівської області, де через російське вторгнення зерносховища були значно зруйновані.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Так, 27 жовтня, чернігівські аграрії отримали 262 мішки. До кінця поточного тижня надійде ще 1000 мішків. Також аграріїв забезпечать комплектами техніки для завантаження збіжжя.

«Більше 5 млн тонн потужностей для зберігання зерна було знищено. Ми провели велику роботу з нашими партнерами та донорами, плануємо отримати приблизно 35 тисяч рукавів для зберігання зерна, що покриє потребу приблизно на 7 млн тонн зберігання. Крім того, будуть діяти і програми від інших донорів, завдяки яким ми закриємо ще частину зберігання. Важливо, що велика кількість цих рукавів і техніки є українського виробництва, що в свою чергу підтримує вітчизняну економіку в цей складний час», – зазначив заступник міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич.

Подача заявок та розподілення рукавів відбувається через Державний аграрний реєстр – цифрову платформу, завдяки якій процес є максимально зручним, прозорим та швидким.

«Для Міністерства важливо не просто допомогти аграріям, а й зробити цю допомогу максимально зручною, простою, прозорою та якомога менше забюрократизованою. Для цього Міністерство запустило Державний аграрний реєстр. Насправді це не наше ноу-хау, це європейський досвід і ми йдемо разом з європейською родиною. Ми сьогодні бачимо перший результат, коли цифровий світ перетворюється на реальний, і люди отримують реальну допомогу», – сказав заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик.

Він додав, що скоро будуть нові програми через платформу ДАР за підтримки міжнародних донорів, зокрема й ФАО.

Читайте також: Як оперативно розв`язати питання тимчасового зберігання зерна

Голова офісу Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) в Україні П’єр Вотьє підкреслив, що проект реалізовується в тісній співпраці з Мінагрополітики, і ця співпраця розвиватиметься й надалі.

«Ми забезпечимо потребу в зберіганні зерна в обсязі приблизно 7 млн тонн. Ця діяльність відбувається не окремо, а у співпраці з Міністерством агрополітики для надання допомоги малим фермерам та підприємствам в рамках підготовки до зимового сезону. Також буде надана підтримка для фермерів – утримувачів великої рогатої худоби, щоб зберегти поголів’я й дати можливість домогосподарствам працювати», – зазначив П’єр Вотьє.

Нагадаємо, проект реалізується Мінагрополітики та ФАО за фінансової підтримки Канади, Японії та Minderoo Foundation на загальну суму 60,5 млн доларів США.

Основні вимоги до учасників програми:

• площа землі в офіційній обробці (у власності чи оренді) від 100 до 10 000 га;

• використання отриманих рукавів виключно для зберігання власно вирощеної продукції;

• розташування оброблювальних земель на підконтрольних уряду територіях України;

• самостійний вивіз рукавів зі складів у своїй області, або у сусідній області (з Дніпропетровської – для сільгоспвиробників з Донецької, Луганської чи Запорізької області, забирати з Миколаївської – для сільгоспвиробників з Херсонської області).

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агробізнес Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на agro-business.com.ua. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.

ПЕРЕДПЛАТИТИ

Please publish modules in offcanvas position.