Досвід Володимира, Тернопільська область
В одному з господарств західної частини країни, технологія ЯРОС застосовується вже 6 років. До вашої уваги контрольні обстеження полів, що засіяні пшеницею та цукровим буряком від 23 квітня та 3 липня.
23 квітня. Озима пшениця
Володимир демонструє поля, показує стан ґрунту. Пшениця була посіяна на полі, на якому вже 4 роки не ореться. «В цьому процесі немає потреби» – стверджує господар. Структура ґрунту пухка, відчувається наявність вологи, що можна побачити на фото. ЯРОСу було внесено з розрахунку 11 л на 1 га.
Поле знаходиться на схилі. Привернуло увагу, що на ньому немає ні змивів, ні залисин – по густоті та кольору воно рівномірне. Це вказує на здоровий розвиток рослин, що забезпечує якісний технологічний ґрунт.
Нерідко фермери мають проблему низького коефіцієнту кущення пшениці – «не розкустилося». На фото з цього поля можна бачити до 6 стебел на одній рослині, 4 з яких повноцінних. Якщо ж говорити про добрива – на момент цієї зйомки було внесено 100 кг азотних добрив у ф.в..
23 квітня. Цукровий буряк
Буряк був посіяний 20 квітня, на тиждень пізніше, як того потребують агротерміни. Неможливість посіяти вчасно була обумовлена постійними дощами. При цьому за декілька останніх років загальна кількість опадів не змінилася, але змінилася періодичність: в цей рік опади були практично безперервними протягом 3-х тижнів, коли почався посівний сезон. В такі особливі умови роль ґрунту зростає, тому що його технологічні властивості допомагають наблизитись до агротермінів навіть за максимально несприятливих умов. Завдяки відповідній структурі ґрунту, аграрій зміг приступити до посіву відразу після дощів.
Засіяне буряком поле 4 роки не ореться. І що важливо, минулого року на цьому полі була пшениця, урожай якої склав 6 тонн. Після жнив фермер не збирав солому, завдяки чому на фото можна побачити роботу ЯРОСу по пожнивних рештках.
Якщо врахувати співвідношення зернової частини врожаю до соломи 1:1, відповідно 6 тонн соломи було на цьому полі. Дискування в два сліди на 10-15 см. По пожнивних рештках був внесений ЯРОС. Станом на 23 квітня соломи в ґрунті майже немає. Загалом на цьому полі ЯРОС застосовується вже 5-ий рік.
3 липня. Озима пшениця
Наступне обстеження полів в цьому ж господарстві було здійснене 3 липня. В першу чергу повертаємось до пшениці.
Нагадаємо, що 4 роки це поле не ореться, застосовується технологія ЯРОС. Але в цьому році на полі було внесено 190 кг/га у ф.в. добрив, при рекомендованих агрономом 100 кг у ф.в., тому що при застосуванні ЯРОСу необхідність в мінеральних добривах зменшується.
Стан пшениці відмінний, йде налив. На фото можна побачити густоту та фізіологічний розвиток рослин.
3 липня. Цукровий буряк
На фото нижче той самий буряк, агротерміни посіву якого були здвинуті на тиждень. Одразу виникає питання: скільки яких добрив було застосовано? Аграрій звітує: «Восени – 150 кг NPK у ф.в, в сівалку близько 90 кг NPK у ф.в; навесні – 100 кг карбаміду та 100 кг селітри».
Станом на 3 липня ви можете бачити розвиток буряка, а головне – форму та розмір кореня. Правильна циліндрична форма кореня вказує на те, що ущільнення ґрунту немає.
Відносно кількості ЯРОСу: було внесено з розрахунку 17 л на 1 га. Нагадаємо, що це поле без оранки. Рішення про відмову від цієї операції аграрій прийняв самостійно, обстеживши ґрунт на полях після систематичного застосування препарату ЯРОС.
Досвід Людмили, Вінницька область
Також цікаво, чи є різниця відносно регіону – тож завітали на поля у центральній частині країни. Досліджуємо вирощення пшениці та соняшника, але є відмінність: в цьому господарстві ЯРОС застосовується перший рік.
4 травня. Озима пшениця
При посіві та вирощуванні пшениці на цих полях був обраний шлях застосування технології ЯРОС паралельно з мінімізацією мінеральних добрив. Як правило, в засушливі роки, надмірне застосування міндобрив призводить до зниження врожайності, тож треба бути обережними.
На цьому полі видно, що там, де системно застосовується ЯРОС, ґрунт пухкий та більш рихлий. Також відчувається, що в ґрунті є волога.
Для порівняння – на фото окремо ґрунт з сусіднього поля, де ЯРОС не застосовується. Вочевидь, кількість та періодичність опадів були однаковими.
На наступному фото можна бачити, що кількість та своєчасність внесення ЯРОСу має значення. Розрив між проходами оприскувача до вашої уваги. Кількість внесених міндобрив однакова, терміни обробки бур’янів однакові, а доза ЯРОСу – відрізняється. По факту, на цей момент, на полі можна бачити ціну двох тижнів очікування.
Звертаємо увагу на те, що вирвана пшениця повністю з корінням, має структуру. Це тому що повітря в ґрунті доходить до самого низу коріння. Воно ще тонке, але вже міцне – не обривається, виривається цілком. Це показник гарного стану ґрунту, і як наслідок – здорової рослини.
На цих полях ЯРОС не вносився восени, тож через рік застосування препарату ефект має бути кращий. Будемо за цим стежити.
4 липня. Озима пшениця
Перед жнивами знов на тому самому полі. Аграрії звітують, скільки яких добрив було застосовано: «При посіві добрива не застосовувались; селітри було внесено 100 кг у лютому по мерзлоталому; ЯРОСу було внесено 8 л на га, а також 3 л разом з гербіцидами».
Потенційну врожайність можна оцінити: 42 зернини на середньому по розміру колоску. Зерно добре виповнене, що вказує на гарні результати.
Цей приклад наглядно показує, що коли застосовується технологія вирощування пшениці ЯРОС, можна зробити свій врожай більш фінансово вигідним та екологічним. Візуально різниці між пшеницею, на яку внесли 190 кг/га та пшеницею, на яку внесли 100 кг/га міндобрив у ф.в. ми не відмітили.
4 липня. Соняшник
Соняшник в даному господарстві був посіяний в дуже пізні терміни – 30 травня, тому що поле до цього було проблемним. Станом на 4 липня можемо бачити результати: після внесення з розрахунку на 1 га: 11 л ЯРОСу і, при посіві в рядок, внесених 50 кг мінеральних добрив у ф.в.. Розвиток цього соняшника можна оцінити як відмінний.
Підводячи підсумки обстежень полів та досвіду аграріїв, а також враховуючи інформацію на сайті виробника, підсумуємо фактичну дію технології ЯРОС:
1. Зменшення використання добрив. Завдяки підтримці в активному здоровому стані мікробіоти ґрунту, тому що ЯРОС:
• збільшує азотфіксацію за рахунок ґрунтових азотфіксуючих бактерій родини бацилів (незалежно від виду рослин);
• робить фосфор у мінеральній формі доступним для рослини за рахунок активізації збільшення кількості фосфоромобілізуючих бактерій – це приводить до того, що доступність фосфору сягає 50-70%;
• відновлює популяцію целюлозоутилізуючих бактерій, завдяки чому збільшується накопичення поживних речовин, покращуються агротехнічні властивості ґрунту.
2. Зниження витрат дизельного палива на 1 га. За рахунок покращення структури ґрунту зменшується опір. І навіть якщо немає змоги відмовитись від оранки чи глибокого рихлення, тільки тому, що знизиться опір ґрунту, економія палива на всіх операціях буде складати від 10 до 20 %.
3. Підтримка вологоємності ґрунту. Оструктурений ґрунт, збагачений поживними речовинами, має вологоємність в 1,5 рази вище, ніж деградований ґрунт. Тобто в період стресу для рослини, коли в жарку погоду немає дощів більше 10 днів, ґрунт по технології ЯРОС зберігає комфортні умови для рослини протягом 3-4 тижнів. За рахунок того, що технологія ЯРОС слідкує за водно-повітряним режимом ґрунту та бореться з плужною підошвою, до вологоємності додається ефект ґрунтових рос.
4. Можливість повної відмови від оранки та глибокого рихлення. Це відбувається завдяки зміненню структури ґрунту, що зекономить час, сили та фінансову складову бізнесу.
Окремо зазначимо важливість дотримання агротермінів. Кожен аграрій знає, як складно буває вкластися в потрібні дати через погодні умови – з однієї сторони, та стану ґрунту – з іншої. Нерідко, після зими по своїй структурі ґрунт схожий на «пластилін», потім, в сонячну вітряну погоду, він перетворюється на «каміння». І якщо раніше такі фактори, як погода та стан ґрунту були невід’ємні один від одного, завдяки технології ЯРОС з’являється можливість впливати на структуру ґрунту. А коли ґрунт технологічний, який швидко дозріває, при цьому зберігаючи вологу – ситуація міняється на користь аграрія.
