Технологія ЯРОС. Секрет у взаємодії

/ Актуальні статті / Понеділок, 29 грудня 2014 10:42
Євген ЦВІРКУН, Олександр ЧЕРНЕЦЬКИЙ,
спеціально для "АС"
Публікація у соцмережі «Фейсбук» зацікавила і спонукала до написання цього тексту. 
У межах однієї статті неможливо вмістити весь досвід 13 років роботи над технологією, тому акцентуємо увагу на найголовніших, з нашої точки зору, аспектах.
 
Faсebook 18.11.2014. Сьогодні одержали останні результати аналізу ґрунтів із господарств партнерів. З цим останнім пазлом можна говорити про загальну картину. Перед входженням у зиму забезпеченість елементами живлення в ґрунті середня та висока. Мікробіологічна активність ґрунту висока. На озимині коренева система розвинена дуже добре, навіть на тих рослинах, кущення яких тільки починається. Кислотність — близько 6.5, торік була близько 5.5 (за один рік знизили кислотність на 1.0!) Показники врожайності на цих полях 2014 року: озима пшениця — 60-80 ц/га, кукурудза — 105-120 ц/га, ячмінь озимий — 60-70 ц/га, соняшник — 30-35 ц/га. Середня витрата мінеральних добрив на 1 га площ — 100 кг у фізичній вазі.
Ми в ТОПі! Тепер завдання — бути в тренді!
 
Основний висновок 13-річної роботи — українські ґрунти можуть давати 80 ц/га пшениці чи 120 ц/га кукурудзи без мінеральних добрив! Якщо навчитися вміло поєднувати відновлення мікрофлори з агротехнікою і живленням. Саме ці три інструменти дозволяють підтримувати баланс ґрунт-рослина-середовище, що є основою рослинництва.
 
altПотреба в нових технологіях. Ті технології сільського господарства, які ігнорують триєдність природи ґрунт-рослина-середовище, дають тимчасовий ефект, а потім заходять у глухий кут. Такими кутами на сьогодні є закислення ґрунтів, порушення водно-повітряного балансу, резистентність (стійкість) шкідників та хвороб до хімічних засобів захисту. Дуже наглядний приклад із колорадським жуком в Україні. У межах двох поколінь ми перейшли від ручного збирання (коли його популяція не збільшувалася) до хімічного знищення (коли популяція почала різко зростати), і на сьогодні ситуація щорічно вимагає нових препаративних форм і пошуку нових діючих речовин. Ми вже наступили на граблі й думаємо, як їсти те, що ми так щедро поливаємо від жука? Порушивши триєдність природи, ми втратили контроль над процесом вирощування.
 
Сьогоднішні технології вже навіть не намагаються відновити контроль над процесами, а направлені на ліквідацію наслідків. Наприклад, внесення фунгіцидів: той, хто вносить їх тричі, вважається добрим господарем, а той, хто не зробив цього, має високу вірогідність поганого врожаю. Але ще десять років тому внесення фунгіцидів проводили простими препаратами один-два рази. Тобто, добрий господар власними руками так дисбалансував механізми природи зі стримування шкідливої мікрофлори, що підняв свої витрати на фунгіциди більш ніж удвічі.
 
Сьогодні це вже норма, і навіть більше — це задовольняє виробничника, він заробляє достатньо за хорошого врожаю, щоб миритися з такими витратами. Проблема в тому, що хороший врожай є не завжди. Виробничник, з таким підходом, зробив природу своїм ворогом, а не партнером. Як приклад, кожен може відслідкувати прибутковість у сприятливий і несприятливий роки? А треба і можна отримувати прибуток, близький до максимуму, щорічно. От чому ми говоримо про необхідність зміни технологій, які дадуть можливість значно підняти прибутковість, переклавши значну частину витрат на природні механізми саморегулювання. Не живлення і захист рослин, а відновлення взаємодії природних процесів у ґрунті з рослиною і навколишнім середовищем для збільшення потенціалу врожайності, шляхом максимальної реалізації генетичного потенціалу культури і зниження витрат на боротьбу з природними факторами.
 
Ґрунт-рослина-середовище
Знищення пожнивних решток — саме так звучить одне з найактуальніших питань для багатьох виробничників. На сьогодні відповідь на нього розглядають у розрізі внесення аміачної селітри і деструкторів. Так, ці дії сприяють розкладанню пожнивних решток (за достатньої кількості вологи) на водорозчинні продукти, які практично вимиваються із кореневої зони і втрачаються як джерело органічної поживи. Про дефіцит останньої знають усі, але власними руками за ціною селітри і деструктора знищують. А варто перевести пожнивні рештки в доступні форми, поживу.
 
Починаємо зі стерні. У нашій технології немає таких понять, як знищення чи руйнування (деструкція) пожнивних решток, є тільки взаємодія всіх операцій задля врожаю. Внаслідок такої взаємодії пожнивні рештки переходять у ґрунт у формах, які будуть спожиті посіяною рослиною, а не через рік чи навіть більше. Рослинні рештки за два місяці стають елементами ґрунту, а потім поживою для культури.
 
Починаємо працювати з ґрунтом, коли рослина ще не посіяна, тобто по стерні. Для цього здійснюється подрібнення решток, внесення продукту ЯРОС і перемішування з верхнім шаром ґрунту (перемішування обов’язкове, оскільки наших 650 мм опадів недостатньо для дотримання технології no-till). ЯРОС у цьому випадку слугує джерелом комплексу ґрунтових мікроорганізмів і каталізатором ґрунтових процесів, зумовлюючи перехід рослинних решток у форми, доступні для споживання рослиною. Така біологічна «переробка» не знищує рослинні рештки, а є джерелом органічної поживи для ґрунту, про яку виробничники говорять «а де її взяти», і знищують на своїх полях.
 
Вологоємність ґрунту. А тепер ще один дуже важливий момент, на якому часто спотикаються виробничники, — для активних ґрунтових процесів необхідна волога. Враховуючи кліматичні умови України з її 650 мм атмосферних опадів (а буває і менше), вологи недостатньо для активного перебігу ґрунтових процесів. Але вологу можна акумулювати! І тут варто згадати, що величезним акумулятором вологи може бути ґрунт. Може бути — тому що вологоємність ґрунту залежить від того, який шар ґрунту задіяний у процесі вирощування: чи поверхневий 20 см, чи весь гумусний горизонт, який в Україні залягає в межах від 50 до 150 сантиметрів? Включення родючого шару в процес акумулювання вологи, завдяки утриманню вологи ґрунтовим колоїдом, плюс водно-повітряний баланс (аерація), що є умовою проникнення опадів у нижні шари гумусного горизонту і випадання, а також накопичення ґрунтової роси забезпечують достатню кількість вологи для перебігу активних ґрунтових процесів. Зокрема, для проростання насіння, що так актуально для ріпаку в серпні, чи пшениці в пізніші періоди, коли опади відсутні або недостатні.
 
altДля довідки: 1 млм опадів — це 10 т води на гектар. До 40% вологи рослина отримує з роси, поверхневої і ґрунтової, за умови оструктуреності ґрунту й аерації всього гумусного горизонту. Опади до 5 мм ґрунтом не засвоюються, це нижня межа водно-повітряного балансу, вони повністю випаровуються. Так і надлишок, тобто кількість вологи понад ту, що може утримувати в собі колоїд, випаровується. От де відповідь на запитання, чому два тижні йшли дощі, а вже через тиждень по їх закінченні земля — як асфальт? Тому, що кількість вологи в ґрунті залежить від його вологоємності, а не від кількості опадів, якщо в 20 см шарі ґрунту може утримуватись, наприклад, 200 т води на гектарі, то 201-ша тонна стане калюжами і випаровуватиметься. Відповідно, збільшивши вологоутримуючий шар до 40 см, на гектарі акумулюватиметься 400 т води. Можете порахувати кількість води в 60-сантиметровому шарі оструктуреного ґрунту, здатного акумулювати вологу.
 
Глибоке рихлення. Для розв’язання цього питання необхідно розрихлити зону ущільнення ґрунту. Ця зона може бути на різній глибині. З нашого досвіду можна стверджувати, що 60 см робочої поверхні щілювача у 80% випадків достатньо для відновлення аерації гумусного горизонту. Наголошуємо, щілювання (вертикальне рихлення) без будь-якої горизонтальної дії на ґрунт. А тепер можете порівняти затрати на подачу 400 т води на гектар тими способами, що існують на сьогодні з щілюванням. Будь-який із них буде значно дорожчий, аніж активізація природних ресурсів. Досвід показує, що, поєднуючи основний обробіток ґрунту згідно з нашими рекомендаціями і насичення поверхні ґрунту продуктом ЯРОС, навіть у посушливі роки, коли «земля тріскається», пересушений шар — 2 см, а рослинам не бракує вологи. Наприклад, кукурудза, не маючи ні вторинної, ні третинної кореневої системи, добре розвивається, оскільки має достатню кількість вологи і повітря, що свідчить про структурованість ґрунту.
 
Також немає перезволоження, характерного для весняного надлишку опадів на неструктурованих ґрунтах, коли зайві 100 т води на гектарі не встигають випаровуватися і, заблоковані від проникнення в нижні горизонти ґрунту, заповнюють щілини в зоні кореня. Як наслідок — кисневе голодування, ознакою якого є пожовтіння верхніх листків, що наростають. Ґрунт сам забезпечить рослину вологою і відведе надлишки опадів, якщо ми вміло і вчасно подбаємо про його структуру, вологоємність і мікробіологічну активність.
 
ЯРОС замість добрив. Окрім внесення в ґрунт по пожнивних рештках, ЯРОС також вносять за появи сходів, при відновленні вегетації (для озимини) і по вегетуючій рослині — для стимуляції розвитку кореневої системи, упорядкування водообміну в рослині та транспірації (вплив на коефіцієнт транспірації), активізації і забезпечення процесів росту в пікові періоди. Наприклад, у період інтенсивного росту. Для озимини — це через два тижні після появи сходів, а для кукурудзи — у фазі 2-3 листків, щоб рослина мала здатність до максимальної реалізації генетичного потенціалу. Ці прості, на перший погляд, обробки ЯРОСом сприяють не лише забезпеченню рослини, але й накопиченню ґрунтом поживних речовин, таким чином, вирівнюючи їхні перепади протягом усього періоду росту. Це дуже важливо, оскільки коливання вмісту елементів живлення в ґрунті, особливо азоту, дуже значні.
 
altАналіз ґрунтів проводимо на полях партнерів чотири рази: І — під час входження в зиму, ІІ — протягом весняного відновлення вегетації, ІІІ — у період інтенсивного росту, IV — після жнив. Результати засвідчують, що запас поживних речовин, у тому числі азоту, постійно перебуває на достатньому або високому рівні. Цей факт виключає необхідність внесення мінеральних добрив чи деструкторів, оскільки рівень нітратного азоту середній або вище середнього, і за будь-якої погоди. Така стабільність забезпеченості елементами живлення, незважаючи на погодні умови (у тому числі температурні стреси) за правильної густоти й активності всього гумусного горизонту (достатньої кількості вологи в ґрунті) дає змогу підтримувати оптимальний мікроклімат у посівах. І тут вплив факторів «дружність сходів» і «оптимальна густота рослин» не можна переоцінити.
 
Так, на практиці за температури повітря вище 40 градусів температура в посіві (в прикореневій зоні) і на рівні листя є комфортною (25-30°С) для вегетації і ні про яке припинення метаболізму не може бути й мови. У зв’язку з цим залежність урожайності від високих температур не є значною. Це наглядний приклад взаємодії (гармонії) ґрунту-рослини-середовища. Нехтування будь-якою складовою цієї взаємодії веде до недобору врожаю, а інколи і до його загибелі. Показовим прикладом мікроклімату в посівах є заборона лежати серед посівів жита у травні, коли концентрація вуглекислого газу в прикореневій зоні вп’ятеро перевищує його концентрацію в повітрі, тому можна заснути назавжди.
 
Мінеральні добрива. Кожна культура має свої біологічні особливості, зокрема періоди підвищеної потреби щодо наявності елементів живлення в зоні кореневих волосків. Саме наявності (сигналу), а не споживання, що значною мірою впливає на реалізацію генетичного потенціалу рослини. У ці моменти необхідне внесення мінеральних добрив. Кількість добрив визначається для кожного поля індивідуально, але вона в рази менша за рекомендовані норми в сучасних технологіях. Такі внесення необхідні на той час (два-чотири роки), поки ґрунт не вийде на рівень високого забезпечення елементами живлення. В озимої пшениці це початок кущення — вихід в трубку, що припадає на початок астрономічної весни. Протягом цього періоду необхідно забезпечити прикореневу зону високою концентрацією азоту для закладки максимальної кількості колосків у колосі.
 
Якщо цей момент пропустити, ніякі наступні живлення не вплинуть на кількість колосків у колосі. І якщо в колосі буде закладено 10 колосків, то більше 30 зернин колос не виростить. А в цей період технічні засоби не можуть зайти в поле, оскільки мокро. Тому селітру необхідно внести раніше — по мерзлоталому ґрунту. Не бійтеся втрат від випаровування! Ефект від наявності азоту в піковий період повернеться сторицею, окупивши всі витрати. Також не бійтеся підгону! На практиці технологія ЯРОС забезпечує таку кількість поживи протягом усього вегетативного періоду, яка дає можливість сформувати повноцінні стебла. І в цьому випадку додаткові стебла — додатковий врожай. За технології ЯРОС підгону фактично немає.
 
Фунгіциди. Продукт ЯРОС має мікробіологічну складову, яка, активізуючи і відновлюючи мікрофлору ґрунту до появи сходів, регламентує поріг шкодочинності патогенної мікрофлори, тим самим запобігаючи розвитку хвороб. Хоча є критичні періоди, які потребують особливої уваги. Це період низьких температур, коли патогенна мікрофлора не врівноважена іншими мікроорганізмами в силу біологічних особливостей. Тому може виникнути необхідність використання страхових фунгіцидів, наприклад, захист сходів у весняний період при відновленні вегетації. Також особливої уваги заслуговує період формування генеративних органів, коли вони перебувають поза межею мікроклімату посіву і відкриті «всім вітрам» та всім збудникам, що переносяться повітрям. Тоді може виникнути потреба «зачистити» прапорцевий лист. На практиці потрібно бути готовими до фунгіцидного захисту в ці періоди, хоча потреба в них виникає не завжди.
 
altНасіння. Головне правило в насінництві — від поганого насіння не чекай хорошого врожаю. Технологія ЯРОС повною мірою здатна реалізувати генетичний потенціал насіння, тому для максимального врожаю потрібні високі репродукції та стабільні сорти. І дуже важливим для такого насіння з метою отримання дружних сходів (особливо для озимих культур) є вибір протруйника. Протруйник має бути найкращим із запропонованих на ринку. Критерії відбору: надійна репутація компанії-дистриб’ютора, оригінальне походження від провідних компаній-виробників, максимальний спектр захисту, найсучасніші препаративні форми. Вибір протруйника не вибачає компромісів. Дешеві протруйники недостатньо ефективні, навіть від авторитетних виробників. І якщо недостатню ефективність дешевого протруйника можна виправити на ярих культурах шляхом внесення фунгіцидів по сходах, то на озимих культурах, де патогенна мікрофлора може розвиватися за нуля градусів під снігом (наприклад, Снігова пліснява), такої можливості не існує навіть теоретично, оскільки моніторинг посівів і внесення фунгіцидів не є можливими в зимовий період.
 
Зняття фітотоксичності й запобігання стресу від внесення пестицидів. ЯРОС є обов’язковою складовою в бакових сумішах при внесенні пестицидів, оскільки він є природнім антидотом (захисником культурної рослини). 1-1,5 л/га ЯРОСу в робочому розчині зніме фітотоксичність пестициду, додавши таким чином 5-10 днів вегетації, що позитивно вплине на якість і кількість продукції.
 
Коренеїд. Під коренеїдом, як правило, мають на увазі комплекс анаеробних грибків ґрунту, які дуже шкодочинні в період проростання і формування рослини. Цю проблему розв’язують завдяки міжрядним обробкам, де їх використовують. За технології ЯРОС коренеїд не перевищує порогу шкодочинності завдяки водно-повітряному балансу в прикореневій зоні й збалансованості мікробіологічного різноманіття ґрунту. Там, де є кисень у ґрунті, коренеїда немає.
 
Ґрунт-рослина-середовище — це цілісний процес, на якому базується технологія ЯРОС. Для кожної культури є свої особливі елементи технології. Хто усвідомлює суть взаємодії ґрунту-рослини-середовища, може використовувати елементи описаної технології і без використання продукту ЯРОС — той одержить позитивні результати. Але, щоб результати були стабільними, значнішими і покращувалися, потрібен ЯРОС — це та складова технології, що пришвидшує відновлення родючості ґрунту і таким чином сприяє підвищенню ефективності кожного гектара. Використання технології ЯРОС протягом одного року скорочує використання добрив на 60-70%, дизельного пального — на 15-20%, а протягом 3-4 років, коли включається в роботу весь гумусний горизонт, потреба в добривах відпадає повністю, а витрати пального скорочуються на третину. На сьогодні потенціал ґрунту використовується на 20%, технологія ЯРОС дає змогу довести цей показник до 80% за 3-4 роки.
 
Розуміючи природу та навчаючись у неї, ми вибрали напрямок розвитку, який не заводить у глухий кут, а відкриває нові горизонти.
 24 липня 2024
Експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2024 року збільшився проти минулорічних показників за відповідний період у 11847 млн дол. США на 5% і склав 12451 млн дол. США.
Експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2024 року збільшився проти минулорічних показників за відповідний період у 11847 млн дол. США на 5% і склав 12451 млн дол. США.
24 липня 2024
 24 липня 2024
За шість місяців 2024 року виробництво пива в Україні досягло 67,9 млн дал, що становить 104,2% до виробництва за аналогічний період минулого року.
За шість місяців 2024 року виробництво пива в Україні досягло 67,9 млн дал, що становить 104,2% до виробництва за аналогічний період минулого року.
24 липня 2024
 24 липня 2024
У червні 2024 року волинська компанія «Шанс Вік» офіційно презентувала власний бренд органічного чаю Travka. До того компанія 10 років займалася заготівлею та експортом дикорослих трав і ягід.
У червні 2024 року волинська компанія «Шанс Вік» офіційно презентувала власний бренд органічного чаю Travka. До того компанія 10 років займалася заготівлею та експортом дикорослих трав і ягід.
24 липня 2024
 23 липня 2024
Закупівельні ціни на ріпак в Україні протягом тижня виросли на 1000-1300 грн/т до 23000-23500 грн/т або 485-500 $/т з доставкою до портів Чорного моря на тлі стримування продажів виробниками та низької урожайності, що може скоротити експорт в новому сезоні.
Закупівельні ціни на ріпак в Україні протягом тижня виросли на 1000-1300 грн/т до 23000-23500 грн/т або 485-500 $/т з доставкою до портів Чорного моря на тлі стримування продажів виробниками та низької урожайності, що може скоротити експорт в новому сезоні.
23 липня 2024
 23 липня 2024
У податковому комітеті Верховної Ради України створено робочу групу, яка має розробити законопроєкт щодо зниження акцизів на пальне для сільгосптехніки.
У податковому комітеті Верховної Ради України створено робочу групу, яка має розробити законопроєкт щодо зниження акцизів на пальне для сільгосптехніки.
23 липня 2024
 23 липня 2024
З 24 липня 2024 року набирає чинності наказ Мінагрополітики від 15.02.2024 № 431, відповідно до якого в Україні буде діяти новий Порядок державної реєстрації потужностей.
З 24 липня 2024 року набирає чинності наказ Мінагрополітики від 15.02.2024 № 431, відповідно до якого в Україні буде діяти новий Порядок державної реєстрації потужностей.
23 липня 2024

Please publish modules in offcanvas position.