У глобальній світовій продовольчій системі ріпак залічують до особливо цінних сільськогосподарських рослин, які вирощують передусім для виробництва харчової олії та екологічно нейтрального промислового біоенергетичного палива, а також інших цілей. Зокрема, побічною продукцією від переробки ріпаку є досить високопоживний кормовий шрот й інші продукти. Ріпакова олія, також відома як олія з насіння ріпаку, містить переважно ненасичені жирні кислоти. Цю олію часто змішують з іншими рослинними оліями, оскільки вона підходить для будь-якого використання й має безліч корисних властивостей. Насамперед ріпакова олія є важливим харчовим джерелом антиоксидантного вітаміну Е та мононасичених жирів. У всьому світі споживачі збільшують свої витрати на споживання продуктів здорового харчування. Тому ріпакова олія часто виступає як основний функціональний інгредієнт у рецептурі різних харчових продуктів і косметичних товарів через її переваги в підтриманні особистої гігієни та збагаченні поживними речовинами харчового раціону.
Аналіз даних звіту Oilseeds: World Markets and Trade за серпень 2024 року, які зібрали експерти Foreign Agricultural Service / USDA, свідчить, що на глобальному ринку ріпаку та продуктів його переробки світове виробництво насіння очікується на рівні 88,8 млн тонн. Поточного маркетингового сезону глобальну кон’юнктуру світового ринку ріпаку будуть визначати п’ять основних його гравців — Китай, Індія, Канада, Японія та ЄС. Канада, ЄС, Китай та Індія є найбільшими виробниками насіння ріпаку, тоді як Японія найбільше його імпортує (табл.).
Таблиця. Глобальний ринок ріпаку та продуктів його переробки, тис. тонн
Джерело. Foreign Agricultural Service / USDA
У 2024/25 маркетинговому сезоні, за прогнозними оцінками, Європейський Союз імпортує 6300 тис. тонн насіння ріпаку здебільшого для продовольчих і біоенергетичних цілей, а також 1000 тис. тонн ріпакового шроту й 300 тис. тонн ріпакової олії. Другим найбільшим імпортером насіння ріпаку та продуктів його переробки є Китай. Як очікується, Китай імпортує 3900 тис. тонн насіння ріпаку, 2900 тис. тонн ріпакового шроту та 1900 тис. тонн ріпакової олії. Третя позиція за обсягами імпорту на світовому ринку ріпаку належить Японії. Поточного сезону Японія, за прогнозними оцінками, імпортує до 1950 тис. тонн насіння ріпаку.
Найбільшим експортером ріпаку традиційно є Канада. Прогнозований експорт ріпаку з цієї країни на світовий аграрний ринок у 2024/25 МР збільшиться до 7450 тис. тонн проти 6900 тис. 2023/24 року. Серед основних споживачів насіння ріпаку окремо виділяється ЄС, де його обсяги становитимуть близько 24 750 тис. тонн, а також Китай з місткістю внутрішнього ринку на рівні 19 500 тис. тонн. Через підвищений попит глобальні кінцеві запаси насіння ріпаку у 2024/25 маркетинговому сезоні скоротяться до 7984 тис. тонн, що є найнижчим показником за останні три періоди спостережень.
Внутрішній ринок ріпаку
Останніми роками вітчизняний ринок ріпаку 2020 року демонструє стійку плюсову динаміку збільшення об’ємності як у натуральних, так і вартісних показниках. З тим явним трендом є збереження стабільно високих темпів зростання ринку є динаміка посівних площ в усіх категоріях господарств.
З 2000 року по 2024 рік посівні площі під ріпаком озимим і кользою (ріпак ярий) загалом збільшились на 1051,6 тис. гектарів, зокрема під озимим ріпаком — на 1118 тис. гектарів, тоді як під ярим скоротилися на 66,4 тис. 2023 року вони досягли рекордного показника 1435,6 тис. гектарів, а 2024-го зменшилися до 1265,9 тис. гектарів. Це було зумовлено проблемами зі збутом і нестабільною ціновою кон’юнктурою на внутрішньому та глобальному аграрних ринках. Виробництво ріпаку останніми роками перевищує 3 млн тонн і має стійку тенденцію до збільшення обсягів.
Ефективність вирощування насіння ріпаку останніми роками суттєво підвищилася внаслідок удосконалення технології його вирощування та появи на ринку нових високоврожайних і стійких до хвороб сортів та гібридів посівного насіння. Так, торік у 244 господарствах отримали середню врожайність ріпаку 31,6 ц/га за середньої врожайності 29,3 ц/га в усіх 6037 господарствах, які його вирощували.
Понад дві третини аграрних підприємств вирощують ріпак на площах до 200 га, тоді як їх частка в загальному виробництві ріпаку становить близько 20%, то як решту виробляються середні та великі за розмірами підприємства.
На сьогодні досвід і практика свідчать, що існують три важливих складових елементи технології успішного вирощування ріпаку: сприятливі погодні умови, оптимальна вологозабезпеченість, раціонально підібрані сорти й гібриди. Ріпак є сільськогосподарською культурою, що повільно нарощує вегетативну масу в перші періоди свого життя, оскільки більшість поживних речовин іде на ріст і розвиток кореневої системи. Відповідно, на перших стадіях розвитку ця культура може бути пригнічена бур’янами, що потребує застосування інтегрованого захисту рослин. Також важливим є чітке дотримання технології обробітку з урахуванням сортових особливостей, складу й агрохімічних властивостей ґрунту, що потребує оптимального внесення добрив відповідно до запланованої врожайності.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, завідувач сектору
економічних досліджень та аналізу науково-інноваційного
потенціалу ІСГС НААН, експерт-дорадник
з аудиту, економіки та управління підприємством
