Незважаючи на проблеми з виконанням «зернової угоди» загалом із початку 2023 року спостерігалася позитивна активізація вітчизняного експорту аграрної продукції на основні світові продовольчі ринки. Сумарний товарообіг (експорт + імпорт) загалом досяг 17,14 млрд доларів США, що на 14,56% більше проти аналогічного показника минулого року. Найбільше позитивне сальдо перевищення доходів від експорту над імпортом було зафіксовано по 10-Й групі «Зернові культури» і становить близько 5,6 млрд доларів США, а максимальне від’ємне сальдо, зумовлене перевищенням імпорту над експортом, зафіксовано по групі 03 «Риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні» — 4,3 млрд доларів США.
Основними торговими партнерами були Китай, Туреччина, Румунія та Польща. З цими країнами зафіксовано позитивне сальдо в зовнішній торгівлі.
Водночас, якщо аналізувати інфографіку офіційних статистичних даних митної служби, то можна побачити, що імпорт по місяцях року суттєво не коливався, тоді як експорт демонстрував тенденцію до зниження з початку року (рис. 1).
Рис. 1. Аналіз динаміки експорту-імпорту аграрної продукції 1–24 групи в січні-липні 2022/23 маркетингового сезону
Джерело. Митна статистика
Основу аграрного експорту формували три напрями: експорт зернових культур, олійних культур і продуктів переробки олійних культур. З тим з об’єктивних зрозумілих причин вартість аграрного експорту в січні-лютому 2023 року була значно меншою, порівнюючи із січнем-лютим 2022 року. Разом із тим у березні-червні вартість експорту аграрної продукції 2023 року переважала показники аналогічного періоду 2022-го, а з 17 липня через припинення дії «зернової угоди» обсяги експорту знизилися, як порівняти з 2022 роком.
________________________
Основу експорту становили зерно кукурудзи та пшениці й інші зернові та зернобобові культури. За сім місяців 2023 року їх експортовано майже 5,7 млн тонн на суму 5,73 млрд доларів США, або на 22,64% більше проти 2022 року
________________________
Незважаючи на те, що поточного сезону імпорт аграрної продукції становив 3,99 млрд доларів США або 23,14% росту, загальне позитивне сальдо склало 9,15 млрд доларів США, що становить 8% збільшення проти аналогічного показника 2022 року.
Аналіз товарообігу в найбільшій групі 10 «Зернові культури» показує, що основу експорту становили зерно кукурудзи та пшениці й інші зернові та зернобобові культури. За сім місяців 2023 року їх експортовано майже 5,7 млн тонн на суму 5,73 млрд доларів США, або на 22,64% більше проти 2022 року (рис. 2).
Рис. 2. Аналіз динаміки експорту-імпорту аграрної продукції групи 10 «Зернові культури» в січні-липні 2022/23 маркетингового сезону
Джерело. Митна статистика
Імпорт по цій групі був незначним і становив близько 86,7 тис. тонн на суму 0,09 млрд доларів США. Здебільшого імпортували рис, а також посівне насіння зернових і зернобобових культур іноземної селекції. Порівнюючи з 2022 роком по цій групі імпорт скоротився на 14,72%.
По олійних культурах експорт зріс усього на 1,49%, а імпорт знизився на 2,95%. Імпортували здебільшого посівне насіння іноземних гібридів соняшнику, ріпаку, тоді як експортували соєві боби, насіння ріпаку та соняшнику (рис. 3).
Рис. 3. Аналіз динаміки експорту-імпорту аграрної продукції групи 12 «Насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж» у січні-липні 2022/23 маркетингового сезону
Джерело. Митна статистика
Аналогічна ситуація 2023 року спостерігалася також із товарообігом продуктів переробки олійних культур. Експорт за аналізований період збільшився всього на 2,93% і досяг 3,32 млрд доларів США (рис. 4).
Рис. 4. Аналіз динаміки експорту-імпорту аграрної продукції групи 15 «Жири та олії тваринного, рослинного або мікробного походження та продукти їх розщеплення; приготовлені харчові жири;
воски тваринного або рослинного походження» в січні-липні 2022/23 маркетингового сезону
Джерело. Митна статистика
Разом із тим по цій групі спостерігаються стійкі показники експорту без суттєвих коливань. Основні надходження зафіксовано від експорту соняшникової олії, тоді як найбільшу частку імпорту становить пальмова олія, кокосова та маргарин.
Таким чином, незважаючи на складну ситуацію, аграрний експорт і далі відіграє досить важливу роль у стабілізації економіки та забезпеченні надходження доходів, які потрібні для розвитку вітчизняного агробізнесу. Проте нинішні проблеми з виконанням «зернової угоди» створюють потенційні ризики недоотримання доходів і можуть призвести до коливання внутрішніх закупівельних цін у другому півріччі 2023 року, що суттєво впливатиме не лише на фінансові результати зовнішньоекономічної діяльності, а й на прибутковість агробізнесу і плани щодо його розвитку у 2024 році. Адаптуватися до цих ризиків можливо шляхом розвитку внутрішньої глибокої переробки сільськогосподарської продукції, диверсифікації видів діяльності й розвитку окремих галузей тваринництва, а також будівництва сучасних сховищ для тривалого зберігання продукції.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, завідувач сектору економічних
досліджень та аналізу науково-інноваційного потенціалу
ІСГС НААН, експерт-дорадник з аудиту, економіки
та управління підприємством
