×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 70051

Ринок овочівництва

/ Інфраструктура ринку / П'ятниця, 28 грудня 2012 16:15

 

altОсновною особливістю ринку овочівництва в Україні є те, що вирощування завжди перевищує споживання. Крім того, парадоксальність та загострення ситуації ще в тому, що відсутні необхідні потужності для доробки, переробки, та ба навіть для зберігання овочів, а відповідно, маємо й слабо розвинений експорт. А тому агровиробники почасти продають урожай відразу на полі, що не дозволяє їм навіть вийти на мінімальний рівень рентабельності виробництва. Однак деякі з них навіть у такій ситуації знаходять вихід - наприклад, ТОВ “Агродар Україна”, що на Кіровоградщині, яке займається повним циклом овочівництва.


На ринку овочівництва - і знову на ті ж граблі

На початку 2012 року чимало аналітиків та учасників ринку сміливо прогнозували зменшення площ під вирощування овочів. Адже суттєве перевиробництво плодоовочевої продукції у 2011 році зумовило дуже низькі ціни на ринку.


Однак, згідно зі статистичними даними, овочами відкритого грунту цього року усіма категоріями господарств було засаджено 492, 4 тис. га, а картоплею та овоче-баштанними культурами - 2016,9 тис. га, що тільки на 0,6 % менше, ніж торік. Мінагропрод відзначає, що основними виробниками овочів і картоплі є фермерські господарства та особисті господарства селян: їх частка в загальному валовому зборі становить 91% (овочі) і 98% (картопля). 


Як бачимо, негативні прогнози не виправдались, і українські сільгоспвиробники знову “наступили на ті ж граблі”. За останніми підрахунками профільного міністерства, прогнозований урожай овочевих культур в Україні становитиме 8,6 млн т. Для порівняння: у 2011 році Україна зібрала 9,8 млн т овочів, що на 21% більше, ніж цього року.


altТа попри таке зменшення виробництва нинішнього року, воно все одно перевищує потреби у споживанні овочів: фонд споживання в Україні сягає 7,3 млн т, у розрахунку на одну особу 161 кг. А куди подіти решту — 1,3 млн т?! І, звісно, за умови, якби кожен українець їв тільки вітчизняні овочі!


Підсумована статистика 2011 року також свідчить: понад 2,5 млн т продукції пішло на звалище, що зумовило загальні збитки фермерів більше 3 млрд грн тільки через відсутність потужностей для зберігання. А якщо додати також втрати, зумовлені відсутністю можливостей для переробки плодоовочевої продукції, то загальні збитки становитимуть 5 млн т.


У контексті проблеми перевиробництва та втрати вирощеного врожаю треба згадати питання імпорту плодоовочевої продукції з різних країн - як з Європи, так і з Азії. Торік в Україну одних лише огірків завезли близько 15 тис. т із Туреччини та Іспанії. Цього року головними постачальниками картоплі стали Нідерланди та Єгипет, капусту ввозили з Македонії та Польщі, буряки і моркву - з Нідерландів та Польщі, і навіть цибулю — з Польщі та Єгипту. А основним нашим експортером є Росія. Бачачи на полицях супермаркетів баклажани з Іспанії чи яблука з Польщі, відразу згадуються слова М. Хрущова: “До нашого сорому ми минулого року закуповували цибулю в Єгипті!... Та треба було взяти цю цибулю, та найгіркішу, та натерти нею певні місця тим, хто її закупляв, маю на увазі органи нюху...” А тим часом, більшість вітчизняних аграріїв залишаються із проблемою продажу та переробки вирощеної продукції на одинці.


Технології дозволять більше заробити

Ситуація у цьому секторі доволі непроста. Якщо пригадати хронологію розвитку галузі протягом останніх трьох років, то бачимо, що у сезоні 2010-2011 років сільські господарства змогли отримати високі прибутки від реалізації овочів, що зумовило дещо покращене їх становище в цілому. А тому деякі агровиробники змогли вкласти кошти на технічне переоснащення. Взагалі питання технологій та забезпечення обладнанням цього сектору сільськогосподарського виробництва прямо залежить від отримання прибутків.

Разом з тим, отримавши високі урожаї протягом 2011-2012 маркетингового року, ситуація знову повернулась на “круги своя”: високі врожаї - низькі ціни - малі прибутки. Частково винними у цій ситуації експерти вбачають самих сільгоспвиробників, які в пік сезону “скидають” урожай за “копійки”: чимало аграріїв продають овочі та картоплю відразу на полях. Інші “віднєкуються”, мовляв, немає де зберігати хоча б до весни, аби овочі зберегли відповідний товарний вигляд, чи більше того забезпечити переробку.

 

alt   alt   alt


Наразі Мінагропрод тільки планує протягом найближчого часу введення в експлуатацію підприємств зі зберігання овочів і картоплі загальним обсягом майже на 370 тис. т. Хоча, зі слів профільного міністра, за останні три роки їх обсяги вже збільшилися на 3 млн т.


Запровадження зберігання та переробки дозволить агровиробнику підвищити рентабельність бізнесу, розширити канали збуту продукції. Так, до прикладу, тільки помиті та розфасовані овочі вже коштують на 15-20% дорожче. А виробники обладнання, оцінюючи ринок виробництва овочів, стверджують, що тільки чверть із більш ніж 40 тис. фермерських господарств мають обладнання для доробки та переробки овочів.


ТОВ “Агродар Україна” - як вміло заробляти на овочівництві

Прикладом успішного та рентабельного ведення агробізнесу в галузі овочівництва може слугувати ТОВ “Агродар Україна”, що на Кіровоградщині. Потужність овочевого заводу становить 10 тис. т. Ми зараз виробляємо приблизно 5-6 тис. т: ми не повністю завантажені. По-перше, це зумовлено недостатніми площами, по-друге, складністю технології. Адже один комбайн зі збирання горошку коштує 600 тис. євро. А наприклад, вирощування цвітної капусти, броколі потребує спеціально навчених людей. Звісно, ми все вирощуємо, маємо також і сад. А того, що не вирощуємо, то закуповуємо на Херсонщині в приватних осіб”, - розповів про один із сегментів свого агробізнесу Анатолій Пацеля, директор ТОВ “Агродар Україна”.


altЯкість вирощеної та переробної продукції — ось основна особливість цього агропідприємства, що дозволяє йому сміливо конкурувати у сфері заморожених овочів на рівні з іноземними виробниками та займати частку на вітчизняному ринку у 40%.


Секрет якості - у новітніх технологіях як вирощування, так і сучасного обладнання та техніки, які забезпечують ефективність виробництва та дозволяють зберегти корисні властивості й харчові якості продукції”, - наголосив Олег Фабрикатор, виконавчий директор заводу із заморозки овочів та фруктів, підрозділу ТОВ “Агродар Україна”.


Структура цього підрозділу, головним чином, складається з цеху із заморожування овочів та фруктів, який здійснює глибоке заморожування будь-якої сировини, оснащеного морозильними тунелями, котрий має виробничу потужність 8 т/год. Загалом, зі слів пана Фабрикатора, усі підрозділи агропідприємства працюють злагоджено, як годинник. “Ми намагаємось зробити так, щоб культури між собою “не перехрещувались” у виробництві, - розповів Олег Фабрикатор. - Тобто, якщо у червні ми починаємо переробку зеленого горошку, то це тільки горошок, у липні квасоля стручкова і так далі”.


Будь-який овоч, що потрапляє на переробку, починає свій рух із ваг, тоді у цеху відбувається нарізання овочів на одну фракцію, зрізання зерна, згодом ця продукція передається на миття, а тоді — бланшування. Охолодження здійснюється у двох секціях, поетапно. “Температура заморожування сягає -32С. Вона сприяє шоковому заморожуванню усієї сировини, - пояснив технологічні деталі виробництва овочів пан Фабрикатор. - Тобто при такій температурі відбувається одночасне заморожування усього шматка. Таким чином, міжклітинна рідина не руйнує клітину, а отже, овочі не втрачають свою структуру та корисні властивості”.


altОтримання якісного продукту зумовлене також повітряним транспортуванням: у транспортері, по якому рухаються заморожені овочі, є вентилятори, і тому продукція рухається у “підвішеному” стані, що дозволяє уникнути злипань.


Наступний етап - розфасовка. Наявне у кіровоградського заводу обладнання дозволяє формувати як однорідні, так і багатокомпонентні суміші, та фасувати в упаковки по 400 г і 1 кг. “Ми також фасуємо в картонні коробки вагову продукцію, яка потім реалізується у торгових мережах у відкритих банетах, - уточнив виконавчий директор заводу, - а також по 25 кг у тришарові крафт-мішки, в яких продукція експортується”.


Зберігання готових овочевих сумішей відбувається на складах за температури -18С. Чимало уваги на підприємстві приділяють також контролю якості, що здійснюється на кожному етапі переробки.


Ми найбільше підприємство в Україні такого типу, яке має в овочівництві повний цикл виробництва: від вирощування до фасування”, - наголосив Олег Фабрикатор.


Кіровоградський завод із заморожування овочів та фруктів - це один із прикладів того, як можна успішно розвиватись та заробляти на овочівництві.

 19 липня 2026
Класична пасіка на півдні поволі перетворювалася на збиток: там, де колись брали по 90 кілограмів меду з вулика, згодом ледве викачували раз на рік. Порятунок прийшов не з поля, а з баночки крему — і не замість бджіл, а завдяки їм. Подружжя банкірів, яке пішло в пасічництво заради природи, зробило ставку, що переродила весь бізнес.
Класична пасіка на півдні поволі перетворювалася на збиток: там, де колись брали по 90 кілограмів меду з вулика, згодом ледве викачували раз на рік. Порятунок прийшов не з поля, а з баночки крему — і не замість бджіл, а завдяки їм. Подружжя банкірів, яке пішло в пасічництво заради природи, зробило ставку, що переродила весь бізнес.
19 липня 2026
 19 липня 2026
Понад 141 тонну молока за життя видала одна корова з Чернігівщини — і якщо перевести цей обсяг у гроші за закупівельною ціною, сума з однієї тварини виходить семизначна. Її звати Сосна, і вона очолила національний рейтинг рекордисток за пожиттєвою продуктивністю. А поряд у тому ж списку — ще дві землячки.
Понад 141 тонну молока за життя видала одна корова з Чернігівщини — і якщо перевести цей обсяг у гроші за закупівельною ціною, сума з однієї тварини виходить семизначна. Її звати Сосна, і вона очолила національний рейтинг рекордисток за пожиттєвою продуктивністю. А поряд у тому ж списку — ще дві землячки.
19 липня 2026
 19 липня 2026
Головний покупець російського зерна в Центральній Азії різко зачиняє двері — і робить це саме тоді, коли чорноморський коридор і так лихоманить. Формально причина внутрішня: звільнити переповнені елеватори перед власним урожаєм. Але наслідок виходить за межі однієї країни й додає тиску на й без того затиснутий російський експорт.
Головний покупець російського зерна в Центральній Азії різко зачиняє двері — і робить це саме тоді, коли чорноморський коридор і так лихоманить. Формально причина внутрішня: звільнити переповнені елеватори перед власним урожаєм. Але наслідок виходить за межі однієї країни й додає тиску на й без того затиснутий російський експорт.
19 липня 2026
 18 липня 2026
Мільйонну аудиторію він зібрав на відео про життя в українському селі — а тепер перетворює цей контент на реальний агробізнес. Іноземець, який ще недавно жив у Багдаді, купив хату з землею на Прикарпатті й розписав план власного господарства. І перше, що він закладає, — курник на пів тисячі птиці.
Мільйонну аудиторію він зібрав на відео про життя в українському селі — а тепер перетворює цей контент на реальний агробізнес. Іноземець, який ще недавно жив у Багдаді, купив хату з землею на Прикарпатті й розписав план власного господарства. І перше, що він закладає, — курник на пів тисячі птиці.
18 липня 2026
 18 липня 2026
Перед самим піком вивезення врожаю логістика для аграріїв може подорожчати одразу на третину. Рішення виносять на серпень — коли вже треба возити зерно з поля, а не торгуватися за ставки. І найбільше з нього втрачає саме той, хто возить найбільше.
Перед самим піком вивезення врожаю логістика для аграріїв може подорожчати одразу на третину. Рішення виносять на серпень — коли вже треба возити зерно з поля, а не торгуватися за ставки. І найбільше з нього втрачає саме той, хто возить найбільше.
18 липня 2026
 18 липня 2026
На тлі попереджень про літнє подорожчання української молочної продукції на полиці дедалі впевненіше заходить дешевший імпорт. Лише за п'ять місяців сирів завезли більш ніж на сто десять мільйонів доларів, і майже половина цього обсягу — з однієї країни. Для внутрішнього виробника це подвійний тиск: і ціна, і конкурент за полицю.
На тлі попереджень про літнє подорожчання української молочної продукції на полиці дедалі впевненіше заходить дешевший імпорт. Лише за п'ять місяців сирів завезли більш ніж на сто десять мільйонів доларів, і майже половина цього обсягу — з однієї країни. Для внутрішнього виробника це подвійний тиск: і ціна, і конкурент за полицю.
18 липня 2026

Please publish modules in offcanvas position.