Український АПК традиційно асоціюється з великими культурами — пшеницею, кукурудзою, соняшником — або з масштабними тваринницькими комплексами. Саме вони формують основу експорту і значну частину аграрної економіки. Водночас останні роки дедалі виразніше демонструють іншу тенденцію: поступове формування нішевих аграрних галузей із високою доданою вартістю. До таких напрямів належить і козівництво — галузь, яка поєднує тваринництво, переробку, гастрономію та навіть туризм. Один із найпомітніших прикладів цього процесу — ферма та сироварня «Мукко» на Львівщині, створена родиною Кмітів.

Перехідний період — це вирішальний етап між закінченням тільності та початком лактації, під час якого протягом кількох тижнів визначаються споживання сухої речовини, мобілізація кальцію, стабільність енергетичного обміну, імунна відповідь, якість молозива та стан здоров’я теляти на початку життя. Згідно з NASEM 2021, перехідний період зазвичай визначається як останні три тижні тільності та перші три тижні лактації, причому передпологовий період включає швидке зростання плоду, ріст молочної залози, синтез молозива та значні зміни ендокринного регулювання метаболізму. Тому практична оптимізація раціону не повинна розглядатися як проста мінералізація сухостійної корови, а як регулювання всього переходу від тільності до лактації.

На сьогодні у СТОВ «Ратнівський аграрій» на Волині розводять елітні м’ясні породи ВРХ: лімузин, шароле та абердин-ангус. Загальне поголів’я нараховує близько 2500, маточне — складає 1000 тварин. Щороку експортують 600-800 голів. Переважно реалізують биків із середньою вагою 600-700 кг. Тим часом на внутрішньому ринку продають племінну худобу по 4,8 євро/кг. Найближчим часом планують виростити биків із мармуровим м’ясом та розширити виробничі потужності

В умовах війни та численних викликів українське свинарство все ж демонструє стійкість і прибутковість. Ключові обмеження наразі — вузький внутрішній попит і африканська чума свиней, але у разі відкриття експорту галузь може зрости кратно. А відносна рентабельність і попит на якісну генетику вже зараз відкривають нові можливості.

Несприятлива ситуація на молочному ринку, зростання витрат та падіння світових цін на вершкове масло змушують українських фермерів скорочувати поголів’я корів. За рік чисельність ВРХ в Україні зменшилася на 18%, а аграрії дедалі частіше відправляють худобу на забій або продають її за кордон.

Український ринок ветеринарних препаратів за останні роки демонструє стабільне зростання та поступову трансформацію. Попри складні економічні умови та виклики воєнного часу, галузь не лише утримує позиції, а й розвивається — насамперед завдяки посиленню ролі національних виробників і впровадженню сучасних стандартів якості.

Як працює та розвивається промислове кролівництво в Україні

Вітаю, мене звати MVDr. Іржі Неужил, і я є генеральним директором компанії «Біовета Україна», дочірньої компанії Bioveta a.s. Чеська Республіка, виробника ветеринарних препаратів та вакцин для малих та великих тварин. Але, важливіше, я — ветеринар з багаторічним досвідом, і з вісімдесятих років займаюся кролівництвом, як селекціонер. Тож дозвольте мені коротко підсумувати свої знання, як чеха, про ситуацію з хворобами кроликів в Україні, наскільки я її знаю

Економічна результативність сьогодні залишається головним орієнтиром для сучасного свинарського господарства. В умовах високої вартості кормів, енергоносіїв і загальної нестабільності виробники дедалі уважніше оцінюють кожен елемент технології з точки зору прибутковості. Саме тому зростає роль генетики як одного з ключових факторів виробничого потенціалу

Світовий ринок баранини та козлятини демонструє стабільне, але помірне зростання, що формується під впливом демографічних і культурних факторів. Йдеться не про глобальний дефіцит, а радше про локальні дисбаланси попиту і пропозиції, особливо на імпортозалежних ринках Близького Сходу, ЄС та окремих країн Азії.