Про реальну економіку, генетику та майбутнє ринку — у розмові з керівником ТОВ «Генесус Україна» Євгеном Шатохіним.
? Скажіть, будь ласка, як Ви оцінюєте загальну ситуацію у свинарстві? Бо зараз звучить багато песимістичних прогнозів щодо 2026 року.
— Давайте подивимось на цифри. Станом на сьогодні ціна напівтуші у Франції становить приблизно 1,45–1,48 євро. Якщо порівняти це з близько 80 грн за кілограм живої ваги в Україні — ситуація виглядає не так драматично, як її часто описують.
Загалом схильність до песимізму — це не лише українська риса, а радше характерна особливість фермерів у всьому світі. Я і сам в чомусь такий: коли складно, то «поплачеш» — і наче стає легше. Але якщо говорити по суті — ми працюємо в дуже складних ринкових умовах.
Це наслідок війни: ризики фізичного знищення виробництва, проблеми з енергозабезпеченням, дефіцит робочої сили, скорочення платоспроможного попиту через міграцію населення. Факторів багато, і більшість із них негативно впливають на виробників.
Втім, робота в умовах надвисоких ризиків часто компенсується вищою маржинальністю. І 2025 рік для українського свинарства був, м’яко кажучи, хорошим.
? І все ж, у чому наразі ключова проблема галузі?
— Якщо винести за дужки фактор війни, головна проблема — це замкнутість внутрішнього ринку. Ми фактично «варимося у власному соку» і обмежені внутрішнім попитом.
До повномасштабного вторгнення експорт був мінімальним: це переважно субпродукти — вуха, хвости, п’ятаки, ніжки — які через В’єтнам потрапляли до Китаю. Також були поставки живих свиней у Грузію та Вірменію. Але це невеликі й нерегулярні обсяги.
Ключове обмеження — африканська чума свиней. Поки питання експорту свинини з України як АЧС позитивної країни не буде врегульоване з Європейським Союзом на законодавчому рівні, прориву в розвитку галузі не буде.
? Чи вбачаєте Ви перспективи розширення експорту за таких умов?
— Зараз є позитивний сигнал — планується відкриття можливостей експорту до ЄС термообробленої продукції зі свинини: шинок, бекону, готових продуктів. Це дуже важливий перший крок.
Водночас потрібно розуміти: африканська чума свиней нікуди не зникне. Питання не у її повному подоланні, а в ефективному управлінні ризиками та їх узгодженні з європейськими ветеринарними вимогами. Якщо говорити обережно оптимістично — це горизонт до 2030 року.
Після цього перед українським свинарством можуть відкритися безмежні простори. У нас є всі базові ресурси: земля для розвитку ферм, енергетичні ресурси, зернова і протеїнова база (соняшник, соя, ріпак), а також достатня кількість води. За сприятливих умов галузь потенційно може зрости в 10–20 разів.
? Щодо роботи Genesus в Україні: як генетика формує ефективність?
— «Генесус Україна» є франшизою: я маю ексклюзивне право представляти Genesus Inc. в нашій країні. Це канадська приватна генетична компанія, яка активна на міжнародному ринку, зокрема має дуже хороші позиції в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. В Європі присутність дещо обмежена, хоча ми працюємо у Великобританії, Франції, Німеччині та Іспанії.
Чому компанія має хороші позиції в АТР? По-перше, це країни з кліматом, який неідеальний для свинарства: досить жарко й волого влітку, або немає вираженої сезонності. По-друге, там відсутність кваліфікованої робочої сили. По-третє, ці ринки дуже вибагливі до якості м’яса. Genesus дає відповідь на всі ці питання: легка в обслуговуванні свиноматка, генетика, яка витримує важкі погодні умови від екстремального холоду до екстремальної спеки, і виключна якість м’яса.
В Україні компанія присутня з 2020 року. На сьогодні компанія має приблизно 6% ринку промислового свинарства за генетикою.
З точки зору виробничих майданчиків, компанія має законтрактованих партнерів: ПП «Аграрна компанія «2004» на Хмельниччині (група компаній «Вітагро») — там виробничий майданчик з продукування тварин породи Йоркшир в чистоті та гібридних свинок F1; загальна кількість свиноматок Genesus на двох майданчиках на Хмельниччині складає 2000, з яких генетику виробляють 700, решта — комерційне поголів’я. Далі — компанія «Агродар» у Київській області: 500 свиноматок, які виробляють генетику. І ферма, яка належить мені разом із партнером, також у Київській області, яка має 250 свиноматок і виробляє виключно чистопорідних тварин трьох основних порід — Йокшир, Ландрас та Дюрок.
Філософія компанії з точки зору породного складу класична: велика біла порода (він же Йоркшир) та Ландрас — дві основні материнські породи. Продукується гібрид першого покоління F1 шляхом запліднення свинки породи Йоркшир спермою Ландраса або навпаки. Далі для гібридної свинки F1 ми пропонуємо термінального кнура породи Дюрок. Канадський Дюрок — це класичний чистопорідний Дюрок, в який не приливали кров інших порід і який має виключні смакові якості м’яса та дуже хороші показники приросту, а його потомство дуже резистентне до різних виробничих викликів.
? Наскільки вони вимогливі до харчування, до кормової бази?
— Взагалі потомство Дюрка і генетика Genesus має дуже сильно виражений апетит. І це є однозначним плюсом. Тварина, яка має природно хороший апетит, більш резистентна до викликів ветеринарного характеру та інших, наприклад, температурного стресу. Це трансформується в підвищену молочність свиноматки, здатність вигодовувати потомство своїм молоком із мінімальним застосуванням або відсутністю прикорму замінником молока. Відповідно, ця генетика може споживати більш дешеві корми, тому що має хороший апетит, — і дорогий корм не є потрібним.
? Які ключові показники ефективності в сучасному свинарстві?
— Якою буде собівартість кілограма вирощеної продукції, де найбільшу частку займають корми. Важлива не конверсія корму як така, а вартість корму, витраченого на кілограм живої ваги. Другий показник, на який дуже полюбляють звертати увагу (це щеплення, яке надало українському свинарству данське свинарство), — скільки живонароджених поросят маємо від свиноматки на рік. Але треба українським свинарям подорослішати й навчитися мислити як інвестори, як бізнесмени, а не як маленькі сімейні фермери, які кажуть: «У мене свинка красивіша, у мене поросят більше». Треба говорити не про те, скільки поросят народилося, а скільки кілограмів живої ваги ти здав із квадратного метра своєї ферми з якою собівартістю живої ваги.
На ці питання в Genesus є дуже позитивні відповіді. Тварини можуть споживати більше дешевшого корму за рахунок хорошого апетиту. Резистентність до хвороб і зовнішніх викликів. Здатність свиноматки вигодовувати поголів’я своїм молоком, а це найдешевший спосіб вирощування поросят у родильному відділенні. Придатність генетики практикувати відлучку в 21 день, а отже, більш ефективно використовувати родильне відділення. Більш ефективне використання свиноматки, ферми і так далі.
? Наскільки актуальна проблема кадрів в галузі?
— Ми живемо в ситуації, коли не вистачає фахових спеціалістів. І генетика Genesus, яка більш толерантна до низької кваліфікації персоналу, є хорошим рішенням для нашого свинарства сьогодні. Це також дуже хороше рішення для відносно невеликих ферм — на 200 — 600 свиноматок, — яким складно оплачувати роботу висококваліфікованих спеціалістів. Порівняно з іншими генетиками, вона менш вибаглива до умов утримання та догляду.
? Ви згадували проблему використання антибіотиків в Україні. Яка ситуація в свинарстві?
— Кожна ферма має свій фон, і немає єдиного рецепту для всіх. Але вирощування свинини без антибіотиків більш реалістичне саме з генетикою Genesus. Вона ідеально підходить для господарств, які готові ставитися до використання антибіотиків сумлінно і зменшувати їх кількість. Ми взагалі не використовуємо випоювання антибіотиків в превентивних цілях на фермі в селі Тулинці (на моїй фермі), проколюємо одиничних тварин за показаннями лікаря.
? В чому особливість внутрішнього ринку та попиту на свинину в Україні?
— Проблема — обмеженість внутрішнього ринку споживання. І з моєї точки зору споживач хоче смачнішої свинини. Філософія нашої компанії в тому, що ми хочемо дати споживачеві при однаковій собівартості смачніший продукт. Його виробництво не потребує додаткових витрат.
? Чому свинина буває несмачною?
— Проблема смаку часто пов’язана з вибором генетики. П’єтрен продукує ідеальну свиню для м’ясопереробника, який робить шинку або ковбасні вироби. Але це м’ясо не підходить для того, щоб смажити або грилювати: через відсутність жирових включень у товщі м’яза (мармуровості) воно виходить сухим і несмачним.
Дюрок дає більше жиру, більше мармуровості. Це ідеальне м’ясо для приготування на грилі, у духовці вдома. Воно технологічне і для м’ясокомбінату, тому що не втрачає багато вологи при охолодженні та зберіганні (це доведено дослідженнями, які постійно ведуться в Канаді), але передусім воно бажане для того, хто готує на грилі, в смокері, на пательні чи в духовці.
На сьогодні таких ініціатив, де споживач був би поінформований: «Це смачна свинина, вона ідеальна для барбекю», — немає. У нас є задумка об’єднати господарства, які працюють з нашою генетикою, і вийти на ринок із унікальним продуктом кращої, смачнішої свинини для споживача.
? Якщо з прицілом на майбутнє: що б ви рекомендували свинарям, на чому варто зараз зосередитися?
— Головне — не втрачати фокус і працювати над ефективністю, а саме собівартістю кілограма живої ваги. Після відкриття експорту галузь може пережити бум, подібний до птахівництва. Але експортні ринки — це про собівартість і ціну.
Для внутрішнього ринку з моєї точки зору ключовий тренд очевидний: попит на якісну, смачну свинину. І саме це — головна можливість для розвитку.
