Біопаливо з рослини: чи влетить в копієчку аграрієві?

Біопаливо з рослини: чи влетить в копієчку аграрієві?

/ Агроновини / П'ятниця, 22 листопада 2019 08:25

Експерти ринку розповідають, з чого почати вирощування енергетичних рослин, скільки це коштуватиме та які ризики є для фермера.

В Україні упродовж останніх кількох років зростають площі посівів під енергетичні культури. Про це стверджують експерти Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків, посилаючись на результати власних досліджень, передає Агробізнес Сьогодні.

Останніми роками посівні площі енергетичних рослин збільшилися до 2-3 тисяч гектарів. За умов збереження існуючих тенденцій та попиту на біопаливо, «енергетичні поля» у 2020 році розширяться щонайменше до 5 тисяч гектарів, вважають фахівці.

Утім аграріїв новий перспективний бізнес на енергокультурах часто відлякує – бракує досвіду й конкретних відпрацьованих технологій вирощування енергетичних рослин. Часто фермери мають проблеми й з якісним насінням, адже нині його виробляють лише в кількох вітчизняних установах та компаніях.

Читайте також: Фермер на Вінниччині вирощує «алюмінієве дерево»

Ринок збуту для енергетичних культур відкритий, однак фермеру ще доволі складно знайти інформацію про ринок збуту та ціноутворення.

Найперспективнішим вирошуванням серед енергетичних рослин фахівці називають цукрове сорго – зерна й зеленої маси. Серед фаворитів – й світчграс та міскантус. Ці культури за чіткої технології та досягненні відповідного рівня урожайності дають високий вихід енергії із 1 гектара земельних угідь. Їхня головна конкурентна перевага перед традиційними сільськогосподарськими культурами полягає в тому, що вирощувати їх можна не на цінних поживних грунтах, які більше згодяться для традиційних сільгоспкультур.

Відтак, стверджують фахівці, не виникає прямої загрози продовольчій безпеці через надмірне розширення використання земельних угідь, на яких раніше вирощували продовольчі сільськогосподарські культури.

Читайте також: За останні 10 років частка одержуваної енергії від біопалива збільшилася більш ніж втричі

Лідером з виготовленням насіння енергетичних рослин є Інститут біо¬енергетичних культур і цукрових буряків. Також посівний матеріал міскантусу пропонує компанія «Енерго-Аграр». Середня ціна насіннєвих ризомів міскантуса за 100 штук – 350 гривень.

Приватні виробники також пропонують саджанці-живці швидкоростучої верби енергетичної («шведської») для вирощування на паливо – дрова, паливну тріску, а також для виробництва брикетів та пелет. Коштують такі саджанці близько 120 гривень за 100 штук.

Ціна на саджанці павловнії складає 150 гривень вроздріб та 60 гривень оптом.

Окупитися енергетична рослина може за 2-3 роки.

 

 

 13 липня 2026
Класичне зрошення в Україні впирається в три стіни: дорого, води бракує, а морока з монтажем відлякує навіть тих, хто має ресурс. Технологія, яку вже випробували в полі, обходить усі три — машина працює сама, ллє води втричі менше й не потребує стаціонарної інфраструктури на орендованих паях.
Класичне зрошення в Україні впирається в три стіни: дорого, води бракує, а морока з монтажем відлякує навіть тих, хто має ресурс. Технологія, яку вже випробували в полі, обходить усі три — машина працює сама, ллє води втричі менше й не потребує стаціонарної інфраструктури на орендованих паях.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агробізнес Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на agro-business.com.ua. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.

ПЕРЕДПЛАТИТИ
© 2026 .. All Rights Reserved.

Please publish modules in offcanvas position.