«Перше, чому я обираю нішеві культури, це відсутність у мене великої площі землі. Наше господарство має 20 гектарів землі. Якби я мав 800 гектарів землі, то, ймовірно, на нішеві культури часу не вистачало б. А так, щоб розвиватися та рости, потрібні високомаржинальні культури, які легко продати через низьку конкуренцію. Друга причина в тому, що змалку з батьком, Сергієм Івановичем Джигою, вирощував овочі та фрукти. Він мене вчив, коли я допомагав йому. Це мій улюблений напрямок, у якому я експерт. Така праця приносить мені задоволення, і я займався б цією справою навіть тоді, коли б це не приносило прибутку», — розповідає фермер.
Олександр Джига
А не так давно Олександр зацікавився незвичайними деревами. Висадив ділянку павловнії. Це дерево, яке ще називають «дерево-фенікс» чи «алюмінієве дерево», славиться своїм надзвичайно швидким ростом. За оптимальних умов вирощування, протягом п’яти років його висота може досягти 15–10 метрів. Деревина павловнії — цінна сировина як для переробки, так і для використання на паливо.
«Познайомився з павловнією на одній із конференцій, а потім, коли почав цікавитися, виявилося, що доглядав одне з таких дерев у ботанічному саду Вінницького національного аграрного університету під час практики.
Дерево гібридів Павловнії — це унікальні швидкоростучі рослини. Їх можна назвати «бамбук помірного клімату». Ця рослина має найефективніший тип фотосинтезу. Завдяки цьому очищає повітря від пилу, поглинає багато вуглекислого газу та сонячної енергії, що протидіє глобальному потеплінню. Та й у тіні цього дерева прохолодніше спекотним літнім днем», — пояснює Олександр.
Крім того, павловнія — це ще й відмінний медонос. Вона має величезні квіти, в яких чимало нектару. А листя цього дерева не мають гіркоти, тому ними годують домашніх тварин.
«Деревина «алюмінієвого дерева» дуже легка. Наприклад, для нарощення маси сосні потрібно 70 років, а для такої ж маси деревини павловнія тратить лише 7–8 років. Звичайні дерева після зрізу гинуть, «дерево-фенікс» може відновлювати свій ріст навіть після повного сьомого зрізу. Мене як трюфальє зацікавило в цьому дереві те, що воно має потужну поверхневу кореневу систему та виділяє багато цукрів у кореневу зону для ризосфери (співдружності корисних грибків та бактерій, які живуть у прикореневій зоні). Я проводжу експерименти з мікоризації (заселенню) білим трюфелем коренів цього дерева», — розповідає про унікальні властивості дерева Олександр.
Зараз фермер висадив у себе три клони павловнії на площі всього десять соток. Каже, для перевірки, який вид у наших умовах покаже себе найкраще. Серед них клон 112 та клон Elongata×Fortunei (Елонгата×Форчуна), які мають дуже рівний стовбур та якісну деревину, але не досить морозостійкі, та Шан Тонг — один із найбільш морозостійких видів. Павловнія не сильно відрізняється у догляді від плодових дерев, якщо її вирощувати на присадибних ділянках як декоративну рослину: треба поливати, формувати, як подобається, та підживлювати. «Якщо вирощувати на промисловий зріз, то наступної, після посадки, весни її потрібно зрізати під корінь для укріплення кореневої системи», — наголошує Олександр.
Перед закладкою плантації вибирають місце, де є близько джерело води з достатнім запасом на полив (100 тонн для поливу одного гектара за день). Можуть підійти як південний схил, так і рівне поле.
«При купівлі саджанців потрібно звертати увагу на те, щоб це були клоновані саджанці, чисті від будь-якої хвороби та вірусів. Коренева система має бути біленькою, без коричневих відмерлих корінців. Молодим деревам треба постійно обривати бокові гіллячки на стовбурі дерев (раз на два тижні). Через рік після посадки, навесні, дерево зрізають під корінь, щоб краще розвинулася коренева система. Коли деревце кине пагінці, потрібно залишити один, найсильніший», — ділиться досвідом Олександр.
Хоч дерева для нас екзотичні, з перезимівлею у наших умовах проблем немає. Павловнія добре зимує в наших умовах. Якщо нездерев’яніла верхня частина підмерзає взимку, це не є щось погане, її просто обрізають навесні до живого. Також добре діє фосфорно-калійне підживлення в серпні та припалення листя на початку вересня борно-цинковим добривом із додаванням карбаміду.
«Павловнія любить сильний полив та вологопоповнення раз на тиждень, а не помірний полив кожного дня. Також потрібно систематично позбуватися шкідників-гусениць. Для цього слід проводити 3–5 обробок за сезон (препарати «Кораген», «Проклейм Фіт», «Авант», «Актара»), турбуватися про листове підживлення (добрива «Агроболік Молібден», «Рексолін АВС», «Гуміфілд»). Якщо ви замульчували павловнію плівкою, а знизу проклали краплинне зрошення, дерево буде прекрасно розвиватися та рости. На початкових стадіях під час посадки я рекомендую обробити корінь глиняно-перегнійною бовтанкою з додаванням інсектициду «Ексірель» та фунгіциду «Топсін М», укорінювачем «Радіфарм», а після першого тижня вкорінення заселити мікоризу калієм та фосфатмобілізуючими бактеріями», — радить Олександр.
Унікальне дерево павловнія може стати порятунком для людей у селі, чи вигідним капіталовкладенням для підприємців. Зокрема, зараз його розглядають як одну з енергетичних культур. «Павловнію можна використовувати як паливо, адже це дерево досить калорійне. Також її можна додавати в силос, чи згодовувати свіжою худобі. Павловнія на 10 сотках може поглинути за рік 14 тонн вуглекислого газу, відповідно — очистити повітря у вас на ділянці», — зазначає фермер.
Але це не всі позитивні моменти. На павловнії можна непогано заробити. Олександр Джига прорахував також і рентабельність вирощування незвичайного дерева: «Якщо продавати деревину павловнії за 200$ один куб, то за вісім років з ділянки на 10 соток можна заробити 8000 $, за умови наростання біомаси до 40 кубічних метрів на 10 сотках. Тобто за рік можна заробляти 880 $ на площі 10 соток».
А загалом Олександр радить дотримуватись поради з Біблії: головне, терпіння та праця. А якщо ще заручитись підтримкою спеціалістів, справа буде стовідсотково успішною.
Тетяна ТИМОШЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
