Нині для сучасного прибуткового розвитку свинарства в Україні потрібні такі умови – державна допомога і збільшення ринків збуту сировини та товарів з доданою вартістю. Сьогодні Мінагрополітики готує програми допомоги аграріям у галузі свинарства.

25 червня 2024 року меморандум від імені Асоціації «Мʼясної галузі» підписав Микола Бабенко, виконавчий директор Асоціації «М’ясної галузі», а від імені UkraineInvest – Олександр. Мельниченко, в.о. виконавчого директора UkraineInvest.

Рада виробників і переробників м’яса України поповнилася ще одним авторитетним та високопрофесійним експертом. Це – Тарас Миколаєнко, який є директором Української асоціації виробників біоетанолу.

На молочній фермі «Villa Milk» в селі Каташин Вінницької області зараз утримують майже 300 корів породи чорно-рябий голштин та відразу переробляють молочну сировину на готову продукцію. Загалом за добу надоюють 7000-7300 л молока. Продуктивність деяких тварин становить до 58 л. Високих надоїв вдалося засягти завдяки збалансованим кормам власного виробництва, якісній селекції та сучасним технологіям у тваринництві. За одну зміну на заводі на даний час переробляють 6000-6500 л молока при максимальній продуктивності 12000 л. Планують розширювати поголів’я за рахунок нетелів та активно працюють над покращенням продуктивності тварин.

Створення доданої вартості в розмірі 6 млрд євро і більше через ланцюг «Зерно. Свині. М'ясо» має стати перспективним напрямок для розвитку країни в наступні роки. У світі споживання свинини щороку збільшується на 2 млн т. В той же час Україна виробляє біля 600 тис. т і тільки для внутрішнього ринку. Світові ціни на свинину дають можливість додану вартість формувати в середині країни. Такі галузі як свинарство і загалом м’ясна галузь мають великі перспективи щодо нарощення обсягів виробництва. Як досягти таких показників і що для цього потрібно зробити на рівні держави? На таку тему вели дискусію учасники щорічного бізнес-форуму «Зерно. Свині. М’ясо – 2024».

Правильна експлуатація, відповідна оптимальна годівля згідно з фізіологічним станом і комфортне утримання кнура значно подовжує вік його господарського використання. З досвіду свиноводів-практиків відомо, що недотримання зазначених вище чинників значно скорочує строк відтворювальної здатності. Середнім строком племінної служби кнура-виробника вважають 7–8 років за помірного використання, а в незадовільних умовах — удвічі менше, проте відомі випадки, коли у віці 14–15 років кнури дають якісних потомків

За даними НААН, в Україні фактично відсутня система селекції у тваринництві. Така ситуація привела до певних переваг закордонної селекції в тваринництві, часткової або повної втрати великих вітчизняних племінних підприємств і галузі тваринництва

ТОВ АФ «Козацька», що під Конотопом, добре відома в Україні. Власне, це одне із найбільш успішних сільськогосподарських товариств краю, де вирощують вагомі врожаї провідних зернових, олійних та бобових культур, до прикладу – більш як на тисячі гектарів горох, утримують понад 4 тисячі голів великої рогатої худоби та дійних корів, запровадили власну поглиблену переробку продукції, а віднедавна розводять … оленів та ланей. Для слобожанської глибинки це доволі екзотичні тварини, які, як з’ясувалося, вигідні насамперед економічно, а також стають надійними помічниками у збереженні місцевої фауни, розвитку зеленого туризму.

Моніторинг умісту мікотоксинів у комбікормах для годівлі птиці та свиней виявив афлатоксин у 48% досліджених зразків, дезоксиніваленон — у 24%, зеараленон — у 40, Т-2 токсин — у 32%. У комбікормах для годівлі свиней — у 37%, 33, 37, 19% відповідно

У Буковинському краї спостерігається диверсифікація регіональної скотарської галузі в напрямі її переорієнтації, перепрофілювання на дешеве виробництво конкурентоспроможної якісної скотарської продукції з мінімальними затратами енергоресурсів та праці.