Для одержання продукції оптимальної собівартості товаровиробники свинини повинні мати високопродуктивних тварин і бути забезпеченими повноцінними кормами в комплексі з ресурсоощадними технологіями в годівлі.
З кожним роком в Україні й в інших країнах збільшуються площі, засіяні ріпаком — лідерами з вирощування ріпаку є Індія, Китай, Україна, Канада й країни ЄС. Ця олійна культура невибаглива, холодостійка, швидко росте і є прекрасним кормом для тварин. Окрім того, в період цвітіння суцвіття ріпаку приваблює бджіл, бо є медоносною рослиною. З одного гектара засіяної площі збирають близько 60–90 кг меду. Тривалий час корм із ріпаку мав обмеження в годівлі тварин, бо містив низку антипоживних компонентів. На сьогодні виведено нові сорти ріпаку з низьким рівнем ерукової кислоти (<0,1%) і глюкозинолатів (<0,3%). Канолові (00) ярі сорти ріпаку не містять антипоживних речовин.
Ріпак досить цінна олійна та кормова культура. Бо є джерелом харчової й технічної олії й одночасно кормового білка, він посідає важливе місце в розв’язанні проблем протеїнового живлення тварин. Особливого значення ця культура набула й має попит після виведення сучасних безерукових і низькоглюкозинолатних сортів. Ріпакова макуха і шрот також є хорошими постачальниками мінеральних речовин. За вмістом кальцію, фосфору, магнію, міді й марганцю вони перевершують соєвий шрот. Насіння ріпаку містить 42–49% жиру і 19–34% сирого протеїну за досить високих коефіцієнтів перетравності (84,6–94,4%). Енергетична цінність макухи — 8–13% жиру і 38–39% сирого протеїну. Шрот містить 1–6% жиру і близько 44% протеїну.
Слід зауважити, що раціони молодняку свиней не досить збалансовані найчастіше за незамінними амінокислотами, макро- і мікроелементами, водо- і жиророзчинними вітамінамим (А, D і групи В), протеїновими добавками, тому як нову альтернативу, з досвіду вчених і практиків, можливо ефективно застосовувати зерновідходи ріпаку, ріпакової макухи й шроту, у яких є в складі зазначені вище речовини.
Для випробування в годівлі свиней озимого ріпаку Сенатор Люкс (уміст ерукової кислоти 0,3% та глюкозинолатів 17,5%, за даними Інституту землеробства — в нормі) як альтернативи дорогим білковим добавкам у вигляді зерновідходів, які входять до складу БВМД, було проведено дослідження на базі племзаводу свиней ДП «ДГ “Елітне”» Кіровоградської ДСГДС НААН» та в лабораторії тваринництва КДСГДС НААН (нині ІСГС НААН) на свинях великої білої породи аналогів за віком і живою масою. У процесі виконання досліджень було відібрано дві групи ремонтних свиней живою масою 25–30 кг та випробувано застосування комбікорму власного виробництва — зернова група (пшениця, ячмінь, кукурудза) + білково-вітамінно-мінеральна добавка (БВМД), у склад якої входять відходи ріпаку як альтернативної заміни частки БВМД до досягнення ними 80 кг.
Зернову групу комбікорму та БВМД згодовували в різних пропорціях залежно від живої маси й енергії росту ремонтного молодняку. В контрольній групі тваринам згодовувався основний раціон господарства від 25–30 до 50 кг, зернова група: пшениця — 40%, ячмінь — 25%, кукурудза — 20% + 15% БВМД (білково-вітамінно-мінеральна добавка протягом 50 днів); від 50 до 70 кг, зернова група: пшениця — 35%, ячмінь — 30%, кукурудза — 25% + 15% БВМД (протягом 50 днів); від 70 до 80 кг, зернова група: пшениця — 30%, ячмінь — 30, кукурудза — 30% + 15% БВМД (протягом 25 днів). У дослідній групі згодовували основний раціон (ОР) + 10% ріпаку як заміну аналогічної частки БВМД протягом 125 днів періоду досліджень.
У результаті досліджень ефективності та доцільності використання в годівлі ремонтного молодняку БВМД, в склад якої входять зерновідходи ріпаку, було встановлено: середньодобовий приріст тварин дослідної групи (ОР + 5% БВМД + 10% ріпаку) становив 588 г, контрольної — 425 г. Загалом використання кормової добавки з ріпаком має позитивний вплив на інтенсивність формування живої маси досліджуваних тварин, порівнюючи до ремонтного молодняку господарства, та їх прирости відповідають вимогам стандарту породи еліта. У дослідній групі приріст більший на 28%, загальний приріст по групі та дохід від приростів живої маси — на 11% проти контролю.
Таким чином, доведено можливість використання БВМД в складі з ріпаком, що підвищує швидкість росту і розвитку молодняку шляхом балансування раціону за протеїном і зменшує витрати на придбання покупних білкових добавок у 3–5 разів.
Лілія ГЕРАНІНА, старша наукова співробітниця
лабораторії землеробства ІСГС НААН
Олег ГАЙДЕНКО, канд. техн. наук, учений секретар,
завідувач науково-технологічного відділу
маркетингу та наукового забезпечення трансферу
інновацій ІСГС НААН, старш. наук. співроб., дорадник
з питань механізації сільського господарства та
економіки сільськогосподарського виробництва
