В Україні аграріям, які побудували або реконструювали тваринницькі ферми, до кінця поточного року компенсують витрати за будівництво.
Як зазначалося у попередніх публікаціях, значну роль в історії популяції бурої худоби в Україні зіграли поміщики, які почали завезення тварин швіцької породи. Саме це сприяло в подальшому процесу метизації і як наслідок створення лебединської породи, а згодом і лебединської породи великої рогатої худоби.
Початком роботи над створенням лебединської породи ВРХ можна вважати завезення та використання швіцької худоби на теренах України
Під такою рубрикою «Агробізнес Сьогодні» розпочинає серію публікацій, присвячених 75-річчю виведенню лебединської породи ВРХ, відомої як в Україні, так і поза її межами.
75-річчя виведення і затвердження лебединської породи великої рогатої худоби – подія вельми знакова в аграрному житті не лише Сумщини, а й всієї України. Адже тріумфальна хода «лебединки» впродовж останніх десятиліть незаперечна і вагома.
У складних умовах війни модельна м’ясна ферма державного підприємства дослідного господарства «Чернівецьке» Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції ІСГ КР НААН стала прикладом розвитку нової регіональної галузі — м’ясного скотарства. У передгірській зоні Карпат тут втілюють у життя енергоощадні технології виробництва високоякісної яловичини, зберігаючи й примножуючи потенціал тваринництва навіть у кризових реаліях
Під час Форуму Milky Forum, організованого FPR.EVENTS просто приголомшуючу доповідь “Як запустити експорт молочних продуктів на ринках ЄС (асортимент, конкурентні переваги, канали збуту, маркетинг)” зробив директор компанії Alfa Food Impex Максим Залізняк. Я наводжу її тут повністю з певним редагуванням для кращого сприйняття.
29 травня цього року відбувся захід про маркетинг та збут молочної продукції “Молочний форум”, організована FPR.EVENTS.
Україна має значний потенціал для розвитку вівчарства – країна здатна утримувати понад 10 мільйонів овець.
Якщо із Сум їхати до Конотопу автотрасою, то після селища Терни через якихось два десятки кілометрів доводиться проїжджати село Чернеча Слобода Дубов’язівської територіальної громади колишнього Буринського, а нині Конотопського району. Відразу ж після в’їзду на територію населеного пункту обабіч асфальтівки привертають увагу чепурні доглянуті будинки-обійстя, добротні вигони-випаси з водоймами, де від весни до осені «господарюють» гуси, качки, індики, вівці, кози… Адже такого привілля для худоби і птиці ще пошукати.