Українські ґрунти та водні ресурси зазнають серйозного негативного впливу через воєнні дії. Але це не єдиний виклик. Інтенсивна сільськогосподарська діяльність і зміна клімату також становлять додаткові загрози для здоров'я ґрунтів, якості води та біорізноманіття. Без цих природних ресурсів розвиток сільського господарства неможливий, тому одним із важливих завдань є перехід на сталий спосіб ведення господарства, що буде не лише екологічно доцільним, але й економічно ефективним. Один із важливих кроків у цьому напрямку — це впровадження Нітратної Директиви ЄС.

Японське агентство з міжнародного співробітництва (JICA) та компанія «KAKUICHI» допоможуть Україні впровадити технологію нанобульбашок для насичення ґрунтів киснем.

Забруднення ґрунтів важкими металами, такими як ванадій, є серйозною проблемою для багатьох країн світу, і Україна не є винятком. Цей елемент, який використовують у промисловості, може проникати в екосистеми та серйозно погіршувати якість ґрунтів, води та сільськогосподарських культур. Однак нові дослідження показують, що біочар — продукт піролізу органічної сировини — може стати потужним інструментом для очищення забруднених земель, зокрема від ванадію.

Сільське господарство останніми роками стикається з наслідками зміни клімату, що змушує аграріїв шукати нові способи адаптації. Погодні умови стають менш передбачуваними, а температура та обсяг опадів змінюються, що вимагає від фермерів запровадження нових методів роботи. Важливим елементом у цьому процесі є польові спостереження, які допомагають збирати дані про стан ґрунту, рослин та погодних умов. На основі цих даних розробляються нові підходи, що дозволяють покращити агротехніку, зробити культуру стійкішою та знизити можливі ризики. Сучасні технології моніторингу та аналізу допомагають оперативно реагувати на зміни та приймати правильні рішення для ефективного ведення сільського господарства.

Кабінет міністрів України вперше затвердив список держзамовлень науковцям, які створять 22 наукові розробки.

Збройна військова агресія росії на території нашої держави чинить негативний вплив не лише на теперішні умови проживання людей, забираючи життя, руйнуючи житлові будинки та інфраструктуру, але і унеможливлює використання багатьох природних ресурсів нашої країни в майбутньому, спричиняючи, як би загрозливо це не звучало, - пролонгований вплив війни на якість ґрунтів, води та повітря.

Збереження родючості українських ґрунтів — не лише нагальне питання для України, але й виклик міжнародного масштабу. Адже в Україні зосереджено майже третину європейських чорноземів, відтак вона відіграє ключову роль у забезпеченні світу продовольством.

Поняття здоров’я ґрунту є доволі широким і охоплює багато факторів. Здоров’я ґрунту — це його постійна здатність функціонувати як життєзабезпечуюча екосистема, що підтримує рослини, тварин і людей, а також пов’язує сільськогосподарські науки та ґрунтознавство з політикою, потребами зацікавлених сторін і сталим управлінням ланцюгом постачання (Lehmann et al., 2020). У цьому визначенні здоров’я ґрунту включає безліч сфер людської діяльності, однак конкретики, яка б чітко вказувала людині, що пов’язана із сільським господарством, за якими саме ознаками можна визначити, що ґрунт є дійсно здоровим, бракує.

Ґрунти є одним із найважливіших природних ресурсів, від яких залежить продовольча безпека, біорізноманіття та стійкість екосистем. Оцінка їхнього стану є необхідною для забезпечення ефективного управління земельними ресурсами. Основою цієї оцінки є точні та достовірні вимірювання, що дозволяють виявляти проблеми та розробляти стратегії для збереження ґрунтів.

Україна характеризується різноманітним в генетичному аспекті ґрунтовим покривом, що значно впливає на ступінь вираженості деградаційних змін властивостей ґрунтів унаслідок бойових дій.