У роботі українського аграрія ніколи не бракувало ризикових чинників, надто ж — на четвертий рік повномасштабної війни. Та навіть у цей складний час не можна забувати піклуватися про основний виробничий ресурс — ґрунт.
Ерозії різного походження, забруднення залишками пестицидів і важкими металами, зниження забезпеченості елементами живлення — і це не повний перелік проблем. А сьогодні до них додається дедалі більше засолення ґрунтів і підвищення їх лужності. Як виявити й подолати цю проблему — розповідають фахівці компанії Ukravit.
Не лише Південь
Що таке засолення ґрунту, гадаємо, пояснювати зайве. Скажімо так: сьогодні це один із головних чинників значного недобору врожайності абсолютної більшості сільгоспкультур. За оцінкою фахівців компанії, у різних регіонах і відповідно до рівня засоленості втрати врожайності можуть становити 20–30%, а за сильного засолення — навіть 50–60%.
Дмитро Котельников
Засоленість (або накопичення солей натрію в ґрунтах) є вкрай актуальною для південних і східних регіонів України, таких як Донеччина, Луганщина, Херсонщина, Одещина, Крим, частково — Дніпропетровщина, Кіровоградщина. Тут додається ще такий чинник, як відносна близькість до моря й надмірна мінералізація ґрунтових вод, — зазначає Дмитро Котельников, доктор с.-г. наук, агрохімік сервісно-технологічного відділу Ukravit.
Водночас останніми роками проблема засолення починає охоплювати й інші області. До цього призводить сукупність різноманітних чинників — підлуження ґрунтів, якість ґрунтових вод, інтенсивний обробіток ґрунту.
Довгий час головна проблема більшості ґрунтів у центральних, західних та північних областях України полягала у підвищеній кислотності та спричинених нею негативних наслідках. Проте наші дослідження показують, що в останні роки показники ґрунтів цих областей змінюються в бік підлуження. Річ у тім, що більшість ґрунтів західної та центральної України формувались за рахунок підзолистого (кислотного) процесу. Ґрунти, утворені на переважній ґрунтотворній породі леси, мають карбонатний горизонт. У результаті інтенсивного обробітку (полицевої оранки на глибину 30–32 см) вивітрюється гумусовий горизонт, і карбонатний горизонт перемішується з верхнім горизонтом, що і є причиною насичення ЄКО (ємності катіонного обміну) понад 80–85% та рН ґрунту — понад 7,5, що буде чинником блокування елементів мінерального живлення та порушення мікробіологічних процесів ґрунту. Регулярне перевертання нижніх шарів ґрунтового горизонту внаслідок обробітку призводить до того, що у верхніх шарах з’являються ґрунти з лужною реакцією, що сукупно з високим рівнем високомінералізованих ґрунтових вод може спричинити засолення ґрунту, — пояснює Дмитро Котельников.
Причина — зрошення
Сьогодні проблема засоленості ґрунтів більшою чи меншою мірою актуальна практично для всієї України, особливо у господарствах зі зрошенням. Статистика показує, що близько 70% агропідприємств, де практикується зрошення, використовують воду з високим умістом солей — їх вміст у поливній воді може сягати 5–10 г/л. А це призводить до стрімкого осолонцювання ґрунтів із подальшим зниженням їх фізико-хімічних властивостей і, як наслідок — врожайності.
Сергій Сальніков
Вирощування культур на зрошенні — чудовий вихід в умовах ситуації дефіциту вологи, який в останні десятиліття стає дуже гострою проблемою практично для всіх регіонів країни. Однак, прагнучи створити рослинам максимально сприятливі умови, важливо, як кажуть у медицині, їм не нашкодити. Тому, якщо ви плануєте використовувати воду з природних джерел, її попередньо треба дослідити в лабораторних умовах, зокрема й на вміст солей. Ми мали кейс, коли господарство в Херсонській області два роки поспіль вирощувало цибулю на зрошенні й отримувало високу врожайність і якість продукції. Однак на третій рік почали спостерігати пригнічення та загибель рослин. Дослідивши виробничі ресурси, ми виявили проблему саме у воді. Внаслідок зрошення збільшилась концентрація солей у ґрунті, що призвело до підвищення осмотичного тиску ґрунтового розчину та штучної втрати вологи рослиною. В таких умовах розраховувати на високі врожаї не варто, — розповідає Сергій Сальніков, канд. с.-г. наук, керівник сервісно-технологічного відділу компанії.
Коли добрива — не на добро
Причини засоленості ґрунтів можуть бути геть несподіваними. Тому іноді брати до уваги доводиться навіть найдрібніші нюанси.
Дуже часто причиною вторинного засолення може бути застосування неякісних органічних добрив, зокрема гною та гноївки. Для будь-якого агровиробника така ситуація здається геть абсурдною: наче ж вносили рідкі органічні добрива, що мало б поліпшити родючість ґрунту, а вийшло навпаки… Недотримання збалансованої годівлі, порушення технології приготування та зберігання гноївки призвели до накопичення високої концентрації натрієвих солей, що надалі знизило врожайність. До речі, такі самі проблемні явища може спричинити й внесення фальсифікованого КАСу. Адже деякі недобросовісні виробники «наганяють» масу і густину КАС сольовими розчинами. Це може і погіршити родючість, і спричинити потужну фітотоксичну дію на рослини. Словом, причин може бути безліч і найрізноманітніших, але ми готові розглянути кожну, дійти до суті проблеми й допомогти кожному агровиробнику, який до нас звертається, — стверджує Сергій Сальніков.
Приховані наслідки
Окрім втрат безпосередньо врожаю аграрій, який працює на засолених ґрунтах, зазнає ще й опосередкованих збитків. До прикладу, засоленість зменшує ефективність застосування мінеральних добрив. Так, на засолених ґрунтах коефіцієнт засвоєння елементів живлення культурами з добрив може становити всього 50–60%, на лужних із високим pH — буквально 20–30%. Тобто в полі економічно спрацює тільки кожна третя тонна мінеральних добрив, які сьогодні становлять досить витратну частину агровиробництва. В таких умовах доцільніше застосовувати рідкі комплексні добрива (РКД), що мають менший сольовий індекс і будуть краще використовуватися рослинами.
У несприятливих для засвоєння з ґрунту мінеральної поживи умовах вкрай доречними є й позакореневі підживлення мікродобривами. Тому компанія Ukravit розробила й регулярно вдосконалює лінійку мікродобрив Авангард, що містять збалансований комплекс елементів мінерального живлення в доступній рослинам формі. Звісно, кореневе живлення вони повноцінно замінити не можуть, однак застосування у критичні фенофази дає змогу скорегувати певні дефіцити й підтримати культури, зокрема й на лужних і засолених ґрунтах.
Важливо пам’ятати, що небезпечним наслідком засолення і підлуження ґрунтів є й посилення ерозії, оскільки натрій у ґрунті починає витісняти кальцій із ґрунтово-вбирного комплексу, і це призводить до руйнування структури ґрунту. Ґрунт накопичує в родючому шарі мул, і за висихання він переущільнюється й утворює брили, що ускладнює обробіток. Після обробітку він розсипається, легко переміщується вітром й опадами. Водночас погіршуються водні властивості ґрунту. Вода накопичується зверху й не здатна проникнути в нижні шари горизонту, утворюючи «блюдця», що призводить до зниження врожайності, — зазначає Сергій Сальніков.
Засолення — не вирок
Звісно, якщо господарство має серйозні проблеми із засоленням ґрунтів, за один сезон їх не розв’язати. Однак хороша новина полягає в тому, що засолені ґрунти можна поступово відновити, застосовуючи комплексні методи. Тож, якщо маєте в структурі посівних площ засолені ґрунти або ж території, де розвиток засоленості неминучий, розпочинати слід із дослідження системи «ґрунт — вода». Таким чином можливо відразу виявити чинник ризику, встановити масштаби потенційної та вже завданої шкоди й розробити стратегію відновлення.
Після отримання результатів досліджень науковці Ukravit Institute пропонують подальші кроки для нормалізації ситуації із ґрунтом. Зокрема, йдеться про агротехнічні та меліоративні заходи для збереження й відновлення родючості: застосування хімічних меліорантів, системи обробітку ґрунту, удобрення, впровадження ґрунтозахисних сівозмін та сидерації. Річ у тім, що за хімічним складом засолення буває різним, наприклад, содове, содово-сульфатне, содово-хлоридне тощо, і в кожному конкретному випадку слід правильно підібрати відповідний комплекс.
Якщо ми використовуємо гіпс, то кальцій із його складу не лише витісняє натрій, а й покращує структуру ґрунту й забезпечує його сіркою. Слід згадати й про такий агротехнічний захід, як самомеліорація на окремих полях. Суть заходу полягає в тому, що за допомогою плантажної оранки кальцій із ґрунтового комплексу з нижніх шарів ґрунту потрапляє у верхні. Як бачите, меліоративні заходи можуть бути різними, і кожен із них за правильного застосування покаже високу ефективність, — пояснює Сергій Сальніков.
Лікування та прибуток
Водночас агробізнес — це передусім бізнес. І подекуди аграрії ігнорують проблеми на полях тільки тому, що не можуть собі дозволити припинити виробничу діяльність і працювати у збиток. Тому стратегія відновлення ґрунту від Ukravit Institute передбачає його оздоровлення без виведення земель з агровиробничого циклу. Тобто площі, які перебувають на «лікуванні», даватимуть урожаї й приноситимуть прибутки.
Не всі культури надчутливі до засолення — є й такі, що до нього досить стійкі. І якщо вже вкрай потрібно засіяти поле, де спостерігається сильне засолення, підібрати культуру, що дасть непогану врожайність, цілком можливо. Зокрема, це може бути гірчиця, ячмінь, цукрові буряки чи люцерна. Якщо ж говорити конкретно про розсолення ґрунту, то на таких полях можна посіяти буркун, просо, сорго й деякі інші культури. Такі традиційні культури, як пшениця, соняшник і кукурудза, мають середню стійкість до цього негативного явища. Проте зрозуміло, якщо проігнорувати засолення, то їх вирощування з кожним роком буде дедалі складнішим і менш продуктивним, — зазначає Дмитро Котельников.
До слова, попит на лікування засоленості без відриву від виробництва в останні роки чималий.
Маємо досить багато прикладів успішної співпраці з агровиробниками в контексті розв’язання і агрономічних, і економічних проблем клієнта. Наприклад, до нас зверталася компанія з Півдня України, яка довгий час використовувала для зрошення фактично стічні води місцевого значення. Ми розібралися в ситуації, прописали стратегію і у цьому конкретному випадку порадили посіяти розторопшу. Аграрії все зробили за нашими рекомендаціями й знайшли ринок збуту цієї культури, що забезпечило їм одночасно поліпшення стану ґрунтів і непогані прибутки, — ділиться Сергій Сальніков.
Проблема міжнародного рівня
Засоленість ґрунтів у наш час — проблема не тільки для України. Над її усуненням працюють вчені по всьому світу. Зокрема науковці Ukravit Institute сьогодні об’єднують свої зусилля у цьому напрямі з іспанськими колегами й уже мають певні проміжні результати.
В Іспанії нині є схожа проблема, ускладнена, як і в нас, посушливим кліматом. Тож ми час від часу обмінюємося напрацьованим досвідом. Наприклад, вони активно працюють у напрямі виведення нових сортів і гібридів окремих сільгоспкультур, котрі можуть нормально рости на засолених ґрунтах і давати хорошу врожайність. Це можуть бути як польові, так і овочеві культури, скажімо, цукіні. Відповідно, ми активно використовуємо цей досвід для власних розробок і рекомендацій для українських клієнтів, — розповідає Дмитро Котельников.
Сподіваємось, що поступово цю проблему буде усунено. А доки фахівці Ukravit радять хоча б раз на три роки проводити розширені дослідження ґрунту й звертати увагу не лише на вміст азоту, фосфору та калію, а й на інші елементи.
Якщо співвідношення кальцію, магнію й натрію починає змінюватися — це вже перші «дзвіночки», що щось не так. Ми нагально радимо не заплющувати очі на такі моменти, а негайно звертатися до сертифікованих лабораторій і компаній, котрі мають досвід подолання проблеми засолення і залуження ґрунтів. Кожен випадок — унікальний, а тому потребує індивідуального рішення, — наголошує Сергій Сальніков.
