Про це повідомив під час онлайн-семінару «Збереження ґрунту: як оживити ґрунт та заощадити на міндобривах» завідувач лабораторії інструментальних методів дослідження ґрунтів, стандартизації та метрології Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» Максим Солоха, повідомляє Агробізнес Сьогодні.
За його словами, з квітня 2022 року через військові дії ґрунтовий покрив зазнає абіотичного впливу та фізичної деградації. Найбільша практична проблема на сьогодні – це хімічні забруднення. Наприклад, у Харківській області спостерігається 21 приклад випалення території населених пунктів. На таких ділянках вже три роки поспіль навіть бур'ян не росте. Тому треба дуже уважно придивитися на цю територію і потім зробити, як мінімум хімічний аналіз, і як максимум, там нічого не садити.
Якщо ж частина ґрунту зазнала ущільнення, спричиненого важкою військовою технікою, то кілька місяців там нічого не ростиме. Але через 2-3 роки при наявності доброго зволоження ділянка затягується та повертається до оптимального стану.
«Вже 3 роки поспіль ми спостерігаємо за ерозійною деградацією ґрунтів у кратері, який утворився внаслідок вибуху стокілограмової авіаційної бомби. Помітили, що поступово, крок за кроком, проблема затягується самою природою. Все обвалюється, провокуючи водну ерозію, яка призводить до того, що вирва поступово замулюється», – розповів Максим Солоха.
Читайте також: Біочар для очищення ґрунтів
Співробітники Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» зробили карту забруднень земель в наслідок бойових дій на Харківщині. Вони провели систематизацію даних і вважають, що не скрізь має місце забруднення, а тільки тем, де розташовані саме поля. Якщо ж розташування важкої бронетехніки після вибуху було на території, наприклад, населеного пункту, шосе з твердим покриттям, дороги, лісосмуги або лісу, воно не має такого потужного впливу на ґрунтовий покрив, як розташування цієї бронетехніки або вибуху саме на полі.
«Ця карта буде відправною при створенні управлінських рішень. Зараз її передаємо в Департамент агропромислового комплексу. Ми вважаємо, що цей підхід повинен бути апробований на всі інші території та області України, бо скрізь одне і те саме відбувається під час бойових дій. Якщо танки, то танки, якщо там броньові машини піхоти, літаки і так далі, вони всі системні. І після цього вже чиновники, які відповідають за ухвалення певних рішень, знатимуть, де саме відбулося хімічне забруднення», – повідомив науковець.
Принагідно Максим Солоха надав практичні рекомендації щодо зниження навантаження на ґрунтовий покрив:
• Воронки (кратери) різного походження (арт. снаряди, авіаційні бомби, КАБи, уламки ракет з твердим паливом ) треба засипати ґрунтом й продовжувати агрозаходи.
• Спалення стерні суттєво на ґрунтові показники впливу не має. Тому на цей показник можна не звертати уваги.
• Забруднення ґрунту повертається до норми за два-три роки після впливу. Тому можна проводити агрозаходи, не звертаючи увагу на такі прояви. У разі великого та глибокого ущільнення провести вирівнювання, як після кратерів.
• За дослідженнями найбільш токсичними є уламки авіаційної техніки різного походження (літаки, гвинтокрили), наступна за токсичністю – бронетехніка різного походження. Якщо є такі ділянки, то потрібно прибирати екскаватором ґрунт з під такої техніки як правило не більше 200 м² з глибини до 60 см включно у найближчу лісосмугу. Потім цю ділянку треба зарівнювати так само як і після кратерів.
