Конярство в Україні, як і в інших країнах постійно розвивається залежно від рівня економіки країни. Серед вітчизняних кінських порід чільне місце займає орловська рисиста, виведена в Хренівському кінному заводі, яка пройшла в своєму розвитку різні стадії. Створена первинно як легкоупряжна, вона одночасно широко використовувалася як поліпшувач у масовому конярстві, а також у біговому спорті.

Забезпечення населення України молоком і молочними продуктами вітчизняного виробництва є актуальним питанням продовольчої безпеки. Тому на державному рівні розвиток молочного скотарства визначено серед пріоритетних напрямів аграрної політики України, на які спрямовуватиметься фінансова підтримка коштами державного бюджету. Розвиток галузі планується досягати шляхом збільшення поголів’я корів, порідного (генетичного) поліпшення худоби та технічного переоснащення приміщень та технологічних процесів.

Ілля Зон,

А.fumigatus - типовий представник мікробіоти грунтів, зерна, грубих кормів, продукує більше десятка антибіотиків і токсинів. Життєдіяльність грибів цього виду визначається дією різних ферментів (гідролаз, карбогідрази, протеїназ та пептидаз), каталізують гідроліз, синтез білків, пептидів тощо. З продуктів обміну речовин, як відомо, утворюється спирт та синтез органічних кислот: лимонної, глюконової, ітакової та інших. З органічних сполук гриби А.fumigatus утворюють високоактивні антибактеріальні речовини: клавацін, аспергіллову кислоту, гліотоксин, фумітацин тощо.

Від методу утримання худоби значною мірою залежить отримання від неї максимальної продуктивності як молочної, так і м’ясної. В українському скотарстві найбільш поширеними системами утримання тварин до цього часу були круглорічне стійлове та стійлово-пасовищне. На сучасному етапі свого розвитку скотарство як раз поступово знову нарощує свої масштаби виробництва, тож відродження галузі, реконструкція, перебудова та створення нових тваринницьких комплексів набуває особливого значення.