Правильне співвідношення мікро- та макроелементів у раціоні ВРХ має велике значення для їх повноцінного розвитку та продуктивності. Разом з тим, молочне скотарство потребує більш зваженого підходу до раціону тварин, особливої уваги слід надати таким важливим показникам повноцінності раціонів, як клітковина, мінеральні речовини та вітаміни. Окрім того, потрібно впроваджувати заходи із покращення споживання кормів тваринами.Корисні елементи
Отож важливим показником повноцінності раціонів є вміст у їхньому складі клітковини. Вона впливає на перетравність поживних речовин, сприяє утворенню летких жирних кислот, особливо оцтової, оптимізації порідно зумовленого вмісту жиру в молоці корів. Норму клітковини для дійних корів рекомендується витримувати в межах 15-28% до сухої речовини. У літніх раціонах, що складаються із зелених кормів, вміст клітковини допускається до 14%.
До норм годівлі корів включений показник вмісту сирого жиру. Його нестача в раціонах у період піку лактації є лімітуючим фактором утворення молока. Вміст жиру в сухій речовині раціонів корів повинен становити в середньому 2,5-3% з відхиленнями 1,5-5%.
Мінеральні речовини. Раціони молочної худоби нормують за такими макроелементами, як кальцій, фосфор, натрій, хлор, магній, калій і сірка. Цілорічне утримання тварин у закритих приміщеннях підвищує їхню потребу в кальції і фосфорі на 20%. При складанні раціонів потрібно також звертати увагу на вміст у їхньому складі мікроелементів. Потреба в мікроелементах і, насамперед, в селені, цинку, міді та кобальті залежить від біогеохімічних провінцій. До раціону мікроелементи додають введенням їх до складу комбікормів після фактичного аналізу кормів, який підтверджує нестачу зазначених речовин. Орієнтовні норми введення макро- і мікроелементів до раціонів корів можуть бути такими, як у наведеній таблиці.
Однією з умов повноцінної годівлі корів є задоволення їхньої потреби в каротині та вітамінах А, D, Е, особливо в зимовий період. Забезпеченість вітамінами молочної худоби контролюють за їхнім вмістом у раціоні та крові тварин.
Слід завжди пам’ятати, що незалежно від технології виробництва молока, перш за все, необхідно забезпечувати повноцінну годівлю корів на основі деталізованих норм. Повноцінна годівля підвищує коефіцієнт корисної дії кормів, що має важливе значення для ефективного використання кормових засобів. Нестача енергії або елементів живлення у раціоні знижує продуктивність корів і неминуче призводить до невигідного співвідношення між підтримуючим і продуктивним кормом.
Нормування годівлі
Норми годівлі корів розраховують відповідно до маси тіла, продуктивності і фізіологічного стану для сухостійних корів і нетелей, для дійних корів на роздоюванні та осіменінні, для корів після 100 днів лактації, що відповідає принципам групування корів на фермах і дає змогу ефективно впроваджувати досягнення науки про годівлю тварин за умов виробництва. Нормування годівлі базується не тільки на знанні деталізованих норм і поживності кормів, а й на зональних особливостях кормової бази, структурі та типах годівлі. При цьому, перш за все, необхідно враховувати економічну доцільність і ефективність раціонів, які використовують за умов того чи іншого господарства, тієї чи іншої продуктивності корів.
Головним завданням при організації системи і техніки годівлі високопродуктивних корів у господарствах повинно бути досягнення оптимального споживання сухої речовини кормів раціону на 100 кг маси тіла, як однієї з основних умов практичної реалізації високого генетичного потенціалу молочної продуктивності. Узагальнені новітні матеріали вітчизняної і зарубіжної літератури свідчать, що параметри максимального споживання сухої речовини кормів високопродуктивними дійними коровами залежать перш за все від їх маси тіла і рівня добового надою. Точне прогнозування можливостей споживання корму, фундаментальна передумова кожної моделі з годівлі молочної лактуючої худоби. Ці моделі сьогодні є як простими множинно-регресійними рівняннями, так і складними моделями, пов’язаними з тваринами факторами живлення та навколишнього середовища. Так, дослідженнями Г.О. Богданова, Є.В. Руденка доведено закономірність споживання сухої речовини раціону, яка описується рівнянням:
у = 0,01368 х Х1 + 0,24307 х Х2 + 0,68578 х Х3 - 3,01986 (1)
де, Х1 - маса тіла тварини, кг;
Х2 - добовий надій, кг;
Х3 - концентрація обмінної енергії (ОЕ) у сухій речовині, МДж/кг СР.
На думку фахівців з годівлі молочної худоби Франції, визначати споживання сухої речовини раціону коровами можна і за такою залежністю:
ССР = 2% х ЖМ + 25% х СдН (2)
де, ССР - можливе споживання сухої речовини раціону, кг;
ЖМ - середня маса тіла корів (корови) у стаді, кг;
СдН - середньодобовий надій від корів (корови) у стаді, кг.
Наприклад, корови стада мають середню масу тіла 650 кг, а середньодобовий надій - 28 кг. За цих умов можливе споживання сухої речовини раціону може бути таким: ССР = (2% х 650) + (25% х 28) = 20 кг.
Досягти генетично зумовленого потенціалу надою і якості молока високопродуктивні корови можуть лише за умови згодовування певних максимально можливих добових даванок кормів. Чим вища якість корму, тим більше споживають високопродуктивні корови сухої речовини основних кормів (сіно, силос кукурудзяний, сінаж, зелені корми) на 100 кг маси тіла (див. табл.), що є однією з важливих умов забезпечення високої молочної продуктивності, менших витрат концентрованих кормів на одиницю продукції, зниження її собівартості та зростанню прибутків у молочному скотарстві.
Які «смачніші» корми?
- У системі заходів із підвищення рівня споживання кормів і їх сухої речовини на голову та на 100 кг маси тіла найбільш ефективними слід вважати такі:
- Заготівля високоякісних кормів: силос, сінаж, сіно - лише 1 класу.
Подрібнення кормів до оптимального розміру часток при їх заготівлі чи навантаженні у кормороздавачі з кормосховищ. Розмір часток повинен бути в межах 0,6-1,2 см для кукурудзяного та 1,5-4,0 см трав’яного силосу і сінажу. Завдяки оптимальному розміру часток силосу і сінажу їх споживання коровами збільшується на 15-20%, відповідно зменшуються залишки нез’їдених кормів на кормових столах (годівницях), а добові надої підвищуються на 1,5-2 кг на голову за добу.- Балансування раціонів за 24-30 показниками поживності деталізованих норм годівлі з використанням преміксів, білково-вітамінно-мінеральних добавок. Це стимулює ферментативну активність мікроорганізмів рубця (целюлозолітичну, протеолітичну, амілолітичну, ліполітичну), підвищує перетравність клітковини, крохмалю, протеїну, жирів, використання метаболітів вуглеводно-жирового обміну на синтез білка, жиру, активізує інтенсивність їх всмоктування із передшлунків і кишкового каналу у кров завдяки функціонуванню біологічного калій-натрієвого насосу та забезпечує транспорт поживних речовин із травного каналу у кров і тканини організму.
- Підтримання оптимальної, фізіологічно обґрунтованої структури раціону, не допускати надмірного (вище 50-60%) рівня концентратів від сухої речовини та забезпечувати вміст високоякісних грубих кормів (сіно, сінаж) не менш як 40% від сухої речовини раціону.
- Створення обгрунтовано високої концентрації обмінної енергії, протеїну, клітковини та крохмалю в 1 кг сухої речовини кормів раціону за фізіологічними періодами і фазами лактації. Так, для одержання молочної продуктивності на рівні 5-7 тис. кг за лактацію ці величини мають бути такими:
концентрація обмінної енергії
у першому періоді (фазі) лактації (10-100 днів) - 10-10,9 МДж/кг СР;
у другому періоді (фазі) лактації (101-200 днів) - 9,5-10,2 МДж/кг СР;
у третьому періоді (фазі) лактації (201-300 днів) - 8,9-9,6 МДж/кг СР;
у сухостійному періоді - 8,9-9,9 МДж/кг СР;
концентрація сирого протеїну на 1 МДж обмінної енергії, г
у першому періоді (фазі) лактації - 14-16,9;
у другому періоді (фазі) лактації - 12,5-14,0;
у третьому періоді (фазі) лактації - 11,6-12,8;
у сухостійний період - 13,8-14,1;
концентрація перетравного протеїну на 1 МДж обмінної енергії, г
у першому періоді (фазі) лактації - 10-11,8;
у другому періоді (фазі) лактації - 8,8-10,0;
у третьому періоді (фазі) лактації - 8,1-9,0;
у сухостійний період - 9,7-9,9;
концентрація сирої клітковини в сухій речовині раціонів, %
у першому періоді (фазі) лактації - 22-21;
у другому періоді (фазі) лактації - 26-23;
у третьому періоді (фазі) лактації - 28-26;
у сухостійний період - 26-25;
концентрація крохмалю у сухій речовині раціонів, %
у першому періоді (фазі) лактації - 13,1-17,0;
у другому періоді (фазі) лактації - 10,5-13,5;
у третьому періоді (фазі) лактації - 8,5-11,2;
у сухостійний період - 7,6-8,3 %;
норма концентратів (комбікорму) на 1 кг молока 4% жирності, г
у першому періоді (фазі) лактації - 365-400;
у другому періоді (фазі) лактації - 325-360;
у третьому періоді (фазі) лактації - 260-290;
- Усунення дефіциту макро- і мікроелементів у раціонах відповідно до деталізованих норм годівлі.
