Повноцінною вважають годівлю, коли тварини з раціоном одержують усі поживні та біологічно активні речовини в їх необхідному для корів співвідношенні і відповідно до потреб організму. Така годівля підвищує коефіцієнт корисної дії кормів, що має важливе значення для економного застосування кормових ресурсів. Молочні корови використовують на продукцію у середньому 25% валової енергії кормів. При цьому в міру зниження рівня молочної продуктивності зменшується і коефіцієнт використання валової та обмінної енергії кормів (табл. 1).
Ефективне застосування кормів і найвигідніший коефіцієнт використання енергії на утворення продукції досягається у випадку, коли здійснюється підвищений рівень годівлі. Це забезпечує максимальну продуктивність тварин відповідно до їхнього генетичного потенціалу. Як свідчить практика, невигідно витрачати корми на низькопродуктивну корову, але ще більш невигідно погано годувати хорошу корову. При цьому чим вища продуктивність корів, тим більша кількість енергії повинна бути в розрахунку на одиницю сухої речовини кормів.
За сучасними вимогами, для забезпечення повноцінної годівлі тварин необхідно майже 80 елементів живлення, а нормування раціону забезпечується при врахуванні, як мінімум, 24-х показників. Раціони корів необхідно регулювати, насамперед, за такими показниками елементів живлення: обмінна енергія (МДж), вміст сухої речовини, перетравний і сирий (здатний і не здатний до розщеплення) протеїн, цукор, крохмаль, клітковина (кислотно- і нейтрально детергентна), жир, макроелементи (кальцій, фосфор, магній, калій, сірка), мікроелементи (селен, кобальт, мідь, цинк, марганець, йод тощо), каротин, вітаміни А, D, Е. У раціонах слід також контролювати цукрово-протеїнове та енерго-протеїнове відношення.
Вміст багатьох елементів живлення у кормах варіює. Тому при складанні раціонів для корів необхідно на основі лабораторних аналізів періодично контролювати фактичне надходження до організму деяких із зазначених елементів живлення, і особливо вітамінів та макроелементів.
Енергія. Результати експериментальних досліджень і узагальнення виробничого досвіду засвідчили, що важливою умовою раціонального використання кормів у галузі молочного скотарства і забезпечення оптимального рівня продуктивності корів, особливо високопродуктивних, має визначення: максимальної кількості споживання сухої речовини кормів раціону дійними коровами залежно від їхньої маси тіла і добового надою молока; визначення мінімальної, але фізіологічно обґрунтованої (мінімально необхідної) концентрації обмінної енергії в одиниці сухої речовини (МДж/кг) за рахунок забезпечення оптимального споживання сухої речовини кормів у розрахунку на 100 кг маси тіла. На основі узагальнення існуючих матеріалів максимальне значення показника, який може бути використано в нормативах годівлі корів, залежно від їхньої маси і добового надою може бути таким (табл. 2).
Фізіологічно обґрунтована концентрація обмінної енергії в одиниці сухої речовини раціону молочної корови, залежно від маси її тіла та добового надою, має бути такою, яка представлена у таблиці 3.
Повноцінна годівля передбачає забезпечення тварин насамперед енергетичними кормами, оскільки молочна продуктивність корів до 50% лімітується енергією. Чим вища продуктивність тварин, тим більше продуктивної енергії повинно бути в 1 кг сухої речовини раціону.
Для прикладу, наводимо у таблиці 4 узагальнені норми концентрації обмінної енергії, а також вміст поживних і біологічно активних речовин в 1 кг сухої речовини раціонів для дійних корів залежно від маси їхнього тіла і добового надою молока, зокрема, коровою живою масою 600 кг.
Розглянемо кожен мікроелемент більш детально з погляду його ролі у раціоні тварин задля підвищення їх молочної продуктивності.
Протеїн. Важливе значення для підвищення молочної продуктивності корів має протеїнова поживність раціонів, яку оцінюють за кількістю сирого та перетравного протеїну, співвідношенням важко- і легкорозчинних протеїнів; концентрацією їх у сухій речовині.
При нестачі протеїну молочна продуктивність корів різко знижується, а його надлишок призводить до неефективного використання білків кормів. Для високопродуктивних корів має значення не тільки валовий вміст протеїну в кормах раціону, а і його амінокислотний склад. Молочні корови з високими надоями мають особливу потребу в амінокислотах, що містять сірку, та в лізині. Це необхідно враховувати при складанні раціонів.
З метою раціонального використання білкових кормів у раціонах молочних корів необхідно враховувати співвідношення розчинного та нерозчинного протеїну. Тому, знаючи кількість цих двох видів протеїну у кормах, можна підібрати за складом таку кормову суміш, у якій не буде відбуватися надлишкове розщеплення розчинного протеїну в рубці корови. Оптимальний вміст у сирому протеїні водосолерозчинних його фракцій коливається у межах 40-50%. Гранулюванням та брикетуванням, термічною обробкою, а також хімічними методами можна понизити розчинність протеїну в кормах і тим підвищити ефективність його використання на 6-8%.
Аналіз сучасних норм годівлі молочної худоби, як це видно з таблиць, свідчить про закономірне зменшення концентрації обмінної енергії у сухій речовині раціонів зі збільшенням маси тіла лактуючих корів. Так, наприклад, для одержання добового надою 25 кг корові масою 400 кг необхідно підтримувати концентрацію обмінної енергії в сухій речовині раціонів на рівні 12,4 МДж/кг, а масою 700 кг - 10,0 МДж/кг.
Вуглеводи. Ця група елементів живлення, серед яких найбільшу питому вагу займають цукор і крохмаль, забезпечує поліпшення мікробіологічних процесів у рубці, рівень інтенсивності утворення летких жирних кислот та їхнє відсоткове співвідношення. Установлено, що легкоперетравні вуглеводи задовольняють до 70% потреби корів в енергії у період лактації. Вони є основними попередниками складових частин молока. Рівень легкоперетравних вуглеводів у раціонах регламентують за співвідношенням до перетравного протеїну. Оптимальне співвідношення цукру до перетравного протеїну в зимовий період у раціонах лактуючих корів змінюється у межах 0,8-1,0 : 1,2. Нестача цукру в кормах знижує мікробіальний синтез білка, негативно впливає на перетравлення клітковини та засвоєння каротину. Все це призводить до втрат білка і зменшення кількості одержаної продукції. Надлишок цукру призводить до депресії травлення і спрямовує перетворення речовини кормів на відкладання жиру, а не на утворення молока. Джерелом вуглеводів для корів під час лактації є буряки, меляса, сіно та сінаж високої якості.
