Досвід США, можливості для українських пасічників і вигода для аграріїв.

 

У всьому світі останні кілька років популярності набирає бджільництво, орієнтоване на надання послуг із запилення садів та ягідників. У країнах, де пасічники забезпечують їх, урожайність фруктів та ягід суттєво збільшується. В Україні поки що ринок цих послуг не сформований як такий, трапляються лише одиничні випадки використання бджіл для запилення приватних чи невеликих фермерських садів. Тому ми маємо вільну нішу для додаткового заробітку пасічників та нових можливостей для садівників. Як це працює, які переваги дає бджолярам та фермерам, і що можуть зробити обидві сторони для взаємовигідної співпраці?

Мед — це харчовий продукт, тому пасічник має дотримуватись встановлених санітарно-гігієнічних норм і правил. З іншого боку, бджоли — це неабияка загроза для здоров’я того, кого вони можуть вжалити. Їхня агресивна поведінка може бути спровокована якимось випадковим запахом і призвести до укусів і алергічного шоку у людини. Тому бджоляреві не обійтися без спеціального одягу.

Європейські вчені б’ють на сполох — скорочення популяцій диких бджолиних сімей ставить під загрозу не лише екологічний баланс, але й врожайність багатьох сільськогосподарських культур.

Рослинництво не може бути ворогом бджільництва. Хоча останнім часом ми бачимо тривожні конфлікти між фермерами й виробниками меду. «Агровиробники VS пасічники: як попередити отруєння бджіл?» — дискусія на цю тему пройшла в інформагенції «Українські новини», зібравши всі зацікавлені сторони. Виявляється, є різні способи взаємодії між ними. Зокрема, зручним майданчиком комунікації між бджолярами та агроспільнотою є Інтернет-система «Гранд Експерт».

На форумі «Україна медова і світ», який проходив у столичній Торгово-промисловій палаті, обговорювалися проблеми, з якими останнім часом стикаються пасічники. Одна з найбільш тривожних — масова загибель бджіл, обумовлена бездумним застосуванням фермерами і холдингами засобів агрохімії, іноді контрафактної. Як цьому протидіяти? Серед способів, які пропонувалися агроспільноті, — система оповіщення бджолярів «Гранд Експерт» (Grand Expert).

Торгово-промислова палата України у партнерстві з Посольством Франції провела в кінці вересня осінній діловий форум «Україна медова і світ». На території нашої країни нині налічується до 400 тис. пасічників. Завдяки їм минулого року Україна з тріумфом увійшла в трійку світових лідерів-експортерів меду. Виявилися, втім, не лише солодкі тенденції.

Офіційний старт створенню першого в Україні агропромислового бджільницького кластеру «Меди Межиріччя» дано на Полтавщині. Меморандум про це підписали представники сільськогосподарського бізнесу, профільних громадських, наукових і освітніх організацій, а також очільники влади області.

Як без великих витрат збільшити врожаї на третину і більше? Деякі українські господарства вже використовують для цього біологічне запилювання — живих джмелів. Причому на ягідниках і баштанах, у парниках чи теплицях це особливо економічно вигідно. Вчені й практики фундації «Жива країна» — прибічники біологізації сільського господарства — пропонують послуги земляних джмелів усім агровиробникам.

Україна змогла закріпити за собою позицію виробника й експортера меду № 1 у Європі і третього — у світі. Однак це знову рекорд «зі сльозами на очах». Нещодавно відбулася зустріч пасічницької громадськості, ЗМІ та урядовців, ініційована громадською організацією Association4U. На ній обговорювалися актуальні проблеми бджолярства, і, зокрема, співпраця між аграріями й пасічниками.