×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

Спецодяг для бджоляра

Спецодяг для бджоляра

/ Ідеї & тренди / Понеділок, 30 березня 2020 14:51

Мед — це харчовий продукт, тому пасічник має дотримуватись встановлених санітарно-гігієнічних норм і правил. З іншого боку, бджоли — це неабияка загроза для здоров’я того, кого вони можуть вжалити. Їхня агресивна поведінка може бути спровокована якимось випадковим запахом і призвести до укусів і алергічного шоку у людини. Тому бджоляреві не обійтися без спеціального одягу.

Догляд за бджолами проводять зазвичай влітку, у спекотні дні, оптимальні для активного льоту медоносних комах. На пасіці людині іноді доводиться працювати годинами. Тому одяг для комфортного виконання необхідних робіт — це дуже важливо. Бо від бджолиного жала в кров пасічника може потрапити небезпечна отрута, яка іноді може призвести до анафілактичного шоку й навіть паралічу людини.

Куртка бджоляра — зручна й вельми практична для активного перебування на пасіці. Зроблена зазвичай без застібки, як кофта. Оберігає тулуб, шию, руки до долонь від доволі неприємних укусів бджіл. Виготовляється з натуральної тканини, яка добре пропускає повітря. Матеріал має бути щільним, щоби агресивна комаха не змогла проткнути жалом тканину. Знизу куртки і по краях рукавів вшиті гумки, щоб бджола не заповзала під одяг.

Багато пасічників дружать із бджілоньками і не надто побоюються укусів комах. Однак захист необхідний, бо наслідки навіть «дружніх» покусувань можуть бути болючими. Найбільше ж потребує захисту обличчя. Тому у мешканця медового космосу обов’язково має бути захисна маска. Це головний убір із широким конічним розтрубом та захисною сіткою (тюлю) на обличчі. Збереження такої форми забезпечує жорсткий каркас — з гнучкого дерева, пластмаси або ж цупкого металевого дроту. Лицьову частину маски виготовляють із сітчастої матерії, як вуаль у середньовічної красуні чи паранджу у мусульманки, щоб не пропускати бджіл і при тому мати добрий фронтальний і бічний огляд. Низ захисної маски теж має гумку, яка щільно затягує тканину, потидіючи заповзанню комах під комір.

Відрізняються від традиційних і штани бджоляра з натуральної тканини, яка забезпечує надійний повітрообмін. Вони повинні убезпечувати ноги від укусів бджіл, тому стягуються внизу ґумкою, за тим самим принципом, що й маска чи рукави. Пояс також тримається на ґумці, а не на ремені чи підтяжках. Для бджолярських атрибутів та інструментів на штанах передбачені широкі й глибокі кишені. На пасіці можуть рости колючі чагарі, осот, будяки, й тонка тканина може пошкодитися. Тому штани бджоляра шиють із цупкого матеріалу, як правило, габардину.

Однак екіпірування на цьому не завершується. Пасічник постійно має справу із сотами, медом, прополісом. Ці продукти бджільництва можуть потрапити на руки. Щоб запобігти цьому, потрібні рукавички. Гумові чи синтетичні — не найкращі. Штучний матеріал перешкоджає циркуляції повітря. Зазвичай на пасіці використовуються шкіряні й прогумовані п’ятипалі. Зі шкіряної поверхні можна без особливих зусиль зчищати краплі меду чи воску.

До рукавичок додаються нарукавники з натуральної бавовни. Вони додатково захищають передпліччя від вірогідних укусів проникнення бджіл.

Фермери знають, що бджоли — це напрочуд чутливі до всіляких пахощів, а щоденний одяг завжди просочується запахами тіла людини, ароматами їжі, агрохімії, парфумів. Тому у ньому не можна ходити «на побачення» до бджілок. А от спецодяг — це «скафандр», позбавлений зайвих різких запахів. Під час його прання, до речі, теж не слід використовувати ароматизовані порошки й віддушки.

 

Коментар

01 02 416 417 88 2Андрій НАВРОЦЬКИЙкеруючий партнер агродослідницької фундації «Жива країна»

— Ми займаємося джмелями-запилювачами. Для роботи із ними якихось спеціальних засобів захисту не використовуємо, бо джмелі не агресивні, щоб їх розізлити, треба дуже постаратися. Та все ж, наприк­лад, після вживання алкоголю до них підходити не варто — не люблять різких запахів. А в полях чи у садах на запилюванні ми обходимося без «скафандрів» чи спеціальних костюмів.

 

Григорій МЕРЕФ’ЯНСЬКИЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

Теги

 

 17 квітня 2024
На Миколаївщині одне з господарств компанії «ПАЕК» висаджує розсаду ранніх кавунів, яку самостійно вирощували в теплицях підприємства.
На Миколаївщині одне з господарств компанії «ПАЕК» висаджує розсаду ранніх кавунів, яку самостійно вирощували в теплицях підприємства.
17 квітня 2024
 17 квітня 2024
Українські заводи, які виробляють соняшникову олію, можуть зупиняти свою роботу в разі продовження російських обстрілів по енергооб’єктах, оскільки весняні атаки на інфраструктуру вже призвели до критичного стану енергосистеми України.
Українські заводи, які виробляють соняшникову олію, можуть зупиняти свою роботу в разі продовження російських обстрілів по енергооб’єктах, оскільки весняні атаки на інфраструктуру вже призвели до критичного стану енергосистеми України.
17 квітня 2024
 17 квітня 2024
З перших днів повномасштабної війни Kernel виділив вже понад 2,3 млрд грн на підтримку Збройних Сил України, зокрема закуповуючи необхідне обладнання для військових бригад. Зважаючи на необхідність зведення фортифікаційних споруд поблизу кордонів для зміцнення обороноздатності країни, компанія будує укріплення на Сумщині.
З перших днів повномасштабної війни Kernel виділив вже понад 2,3 млрд грн на підтримку Збройних Сил України, зокрема закуповуючи необхідне обладнання для військових бригад. Зважаючи на необхідність зведення фортифікаційних споруд поблизу кордонів для зміцнення обороноздатності країни, компанія будує укріплення на Сумщині.
17 квітня 2024
 17 квітня 2024
Через запровадження Євросоюзом нового захисного механізму проти нашої агропродукції, який діятиме із 6 червня, втрати України перевищать 300 мільйонів євро.
Через запровадження Євросоюзом нового захисного механізму проти нашої агропродукції, який діятиме із 6 червня, втрати України перевищать 300 мільйонів євро.
17 квітня 2024
 17 квітня 2024
У селі Селець Дрогобицької громади Львівської області почала працювати птахоферма на 28 тисяч курчат. Її засновником стало одне з підприємств Стрийщини.
У селі Селець Дрогобицької громади Львівської області почала працювати птахоферма на 28 тисяч курчат. Її засновником стало одне з підприємств Стрийщини.
17 квітня 2024
 17 квітня 2024
Продажі сиру в Україні перестали зростати, а його імпорт суттєво збільшився. Тобто перспектива збуту великих обсягів сиру не найкраща.
Продажі сиру в Україні перестали зростати, а його імпорт суттєво збільшився. Тобто перспектива збуту великих обсягів сиру не найкраща.
17 квітня 2024

Please publish modules in offcanvas position.