Школярі вчать баладу Роберта Льюїса Стівенсона «Вересковий мед». У ній уславлено подвиг шотландців у боротьбі із загарбниками. Наші пасічники теж патріоти. Але, як герої Стівенсона, воліють працювати у тіньовому секторі економіки. Побоюються і держави, і аграріїв.
Вітчизняне бджільництво за роки незалежності пройшло шлях успіху. Починаючи з часів Президента Віктора Ющенка (теж бджоляра-аматора), про українців заговорили як про експортерів меду. За останні три роки Україна закріпила за собою звання виробника й експортера меду № 1 у Європі і № 3 у світі (після Китаю й Аргентини). Нині українці утримують близько 3 млн бджолосімей, що дозволяє виробляти понад 75 тис. т меду. Річний оборот коштів в українському бджолобізнесі оцінюється експертами у 2,5 млрд грн. Офіційна статистика каже: торік вітчизняні пасічники виробили близько 60 тис. т меду, а експортували — майже 57 тис. т.
Найбільша промислова пасіка України «Дружба», розташована у селі Очеретувате (Семенівський р-н Полтавської обл.), має понад 15 тис. бджолосімей. Відоме підприємство «Apis Україна» Віталія Нагорнюка у селі Халеп’є на Київщині налічує 3,5 тис. вуликів. До речі, в асортименті продукції, які виробляє пан Нагорнюк, є й мед з вереску. А в Черкаській області діє завод компанії «Біхайв» і пасічницьке господарство чисельністю понад 1000 вуликів. Однак в Україні поки що таких великих пасік і медопереробних підприємств небагато. Проте є чимало дрібних бджолярів-індивідуалів: близько 400 тис., а з урахуванням членів їх сімей у бджільництві зайнято близько 1 млн населення.
Законодавство України про бджільництво визначає його як галузь, «основою функціонування якої є розведення, утримання та використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення і підвищення їх урожайності». Бачимо відчутний акцент на запиленні, і не випадково. Бо це — найефективніший агроприйом. Наші врожаї соняшнику, мабуть, були б значно меншими, якби над квітами не попрацювали бджоли: при їх сприянні урожайність зростає від 25 до 50%.
Та невтомні комахи трудяться нерідко «на лінії вогню» — під загрозою отруєння. Бо агрофірми протягом сезону неодноразово обробляють різними препаратами вирощувані на полях культури. Деякі хімічні сполуки пахнуть приємно, і тому бджоли летять за медом, але отримують отруту. У країнах ЄС, щоб відлякувати працьовитих комах, використовують неприємні на запах добавки до агрохімії. «Варто і в нас ввести таку норму», — вважають пасічники.
Отруєння відбувається іноді не лише після обробки рослин, а й на стадії підготовки ґрунту. У вже загаданому «Законі про бджільництво» ст. 30 регламентує: «Забороняється проводити оранку та… здійснювати будь-які роботи, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл». Труїть пасіки і сільгоспавіація, яку подекуди теж використовують бездумно. В ідеалі треба б робити обприскування вночі, коли бджоли сплять. Та як змусити аграрія стати «совою»?
Наразі спільно з колегами з Латвії й Німеччини фахівці Мінагрополітики готують новий законопроект, який регламентуватиме захист як рослин, так і бджіл. Заступниця Міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева нагадала, що в ЄС препарати, привабливі для бджіл, заборонені, й нам теж слід узяти це до уваги. Суть європейських норм, їх вплив на галузь, особливості держконтролю за дотриманням вимог ЄС громадськості пояснив також голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.
На думку бджолярської громадськості, проблема не лише з агрохолдингами, які інтенсивно застосовують агрохімію. Малі фермери теж «обробляють поля незрозуміло чим і невідомо як». А світовий досвід тут такий: якщо, наприклад, у Канаді фермер порушив один з агротехнічних прийомів — його позбавляють ліцензії на землеробство.
Що може і повинна зробити держава? Насамперед — осучаснити законодавство. У Канаді держава платить пасічникам, якщо той вивозить свої вулики у поле запилювати, наприклад на соняшник. А в Україні на загальнодержавному рівні така практика не врегульована, хоч де-не-де діє на місцевому. Якщо ЄС імпортує мед, вимагаючи дотримання своїх стандартів, то й пасічники України теж мають прагнути європейських прав. Відповідно до плану виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС імплементація європейської Директиви з меду планується до кінця 2019 року. Запровадження цих вимог сприятиме спрощенню процедур експорту, а також, безумовно, підвищенню якості меду і на внутрішньому ринку.
Коментарі
Володимир ЛАПА, голова Держпродспоживслужби
— Згідно з європейськиими вимогами до якості меду в Україні затверджено 67 суб’єктів господарювання. Вимоги до якості меду регулює наказ № 491 Мінагрополітики «Про затвердження Ветеринарно-санітарних вимог для потужностей (об’єктів) з виробництва продуктів бджільництва». Важливо розуміти, що заборонено експортувати мед, отриманий на потужностях, що не мають експлуатаційного дозволу. Більшість бджолярів — це дрібні господарюючі суб’єкти… Такий пасічник інколи не дуже чітко розуміє вимоги законодавства. Наприклад, не може з’ясувати, чи зареєстровано той ветеринарний препарат, який він хоче використати. Поки що від перевірок відійти ми не можемо. Однак в перспективі прагнемо зменшувати періодичність лабораторного контролю меду, бо розуміємо, що для бізнесу це обтяжливо.
Ольга ТРОФІМЦЕВА, заступник Міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції
— У нас 400 тис. пасічників, ми виробляємо на рік 59 тис. т меду — за статистикою. Насправді ж, я думаю, більше 80 тис. т. Приблизно 98% українського меду виробляється в індивідуальних господарствах населення. Тут є проблема: багато пасік не мають ані паспортів, ані сертифікатів — проконтролювати їх діяльність складно. Чому ми займаємося євроінтеграцією у галузі бджолярства? Це насамперед наші зобов’язання з Угоди про Асоціацію між Україною і ЄС. Але важливо не тільки це. Левова частка нашого меду йде на експорт. Минулого року це 56 тис. т (за даними митниці). А за 9 місяців 2017-го — вже 44 тис. т, тобто результати не гірші. Ми у міністерстві працюємо над наказом, який буде імплементувати умови ЄС щодо цих питань. Якщо це приймемо, на внутрішньому ринку принципові речі не зміняться порівняно з нормативами, що діяли досі. Деякі європейські нормативи навіть м’якші за наші. Але нам треба буде продумати умови застосування агрохімії у сільському господарстві, тому що у ЄС така є директива, яка обмежує певні види препаратів в інтересах бджільництва. Ми повинні вводити євростандарти щодо якості і безпеки меду. Як відомо, уряд виділив на 2018 рік на підтримку фермерства 1 млрд грн. Чи бачу я серед одержувачів допомоги і бджолярів? Так. Але механізм розподілу цих коштів поки не відпрацьовано.
Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
