Майже всі бджільницькі господарства – це індивідуальні або ж сімейні бізнеси. Натомість «Пасіка 21» суттєво відрізняється від інших середніх і великих господарств. Від самого початку співзасновники бізнесу будували його на засадах колективної праці та зовнішньої кооперації, спираючись лише на власні ресурси. Розвивалися обережно, поетапно, на основі чітко спланованої та прорахованої стратегії. Зараз у них майже 5000 бджолосімей, а більша частина інфраструктури розрахована на 6000. Сьогодні їхній мед та крем-мед на його основі можна знайти на полицях багатьох магазинів.

При розміщенні потужностей, на яких планується здійснювати обробку, переробку та/або обіг продуктів бджільництва, оператори ринку або оператори потужностей повинні вживати заходів щодо унеможливлення несприятливої дії навколишнього природного середовища або інших чинників, що можуть вплинути на безпечність продуктів бджільництва.

Однією з важливих галузей аграрного сектору України є бджільництво. Відповідно до Закону України «Про бджільництво» від 22 лютого 2000 року, бджільництво — це галузь сільськогосподарського виробництва, основою функціонування якої є розведення, утримання та використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення і підвищення їх урожайності, виробництво харчових продуктів і сировини для промисловості.

Платформа «ВeesAgro» на сьогодні є чудовим інструментом для пошуку партнера. Зараз вона об’єднує пасічників, що утримують понад 27 тисяч бджолиних сімей, які вони готові надати для запилення. На жаль, у фермерів інтерес нижчий, це лише біля 100 учасників. А за сезон до «ВeesAgro» звертається лише біля 10-20 фермерів, з яких сплачувати послуги готові одиниці.

Власниця пасіки у селі Світлогірське на Дніпропетровщині організувала крафтове виробництво фруктового крем-меду. Після повномасштабного вторгнення на півтора року довелося призупинити діяльність. В серпні цьогоріч особливі солодощі під брендом «Старий Кобзар» знову з’явилися на ринку.

Бджільництво відіграє важливу роль в забезпеченні продуктивності різних культур та збереженні біорізноманітності на нашій планеті. Проте, через зниження популяції бджіл, спричинене різними факторами, включаючи втрату середовища мешкання та застосування пестицидів, ця важлива роль може бути під загрозою. У цій статті ми розглянемо методи, які один фермер використовує для збереження бджіл та підвищення врожайності завдяки сталому бджільництву.

Війна, розв’язана росією проти України, щодня знищує наші міста та села і руйнує ланцюжки виробництва продовольства. Але українські фермери та фермерки всіляко намагаються цьому протидіяти й працюють з усіх сил заради продовольчої безпеки. І в цих зусиллях потребують підтримки. Нею, зокрема, є освітньо-грантова програма TalentA від міжнародної сільськогосподарської компанії Corteva Agriscience. Компанія, яка одразу ухвалила рішення вийти з російського ринку та всіляко підтримує українців, у рік війни попри труднощі й далі провадить TalentA та виділила гранти на суму майже 2,8 млн гривень на підтримання бізнесу фермерок. Ми вирішили розказати історії жінок, які навчалися на цій відомій програмі, про їхню роботу заради великої Перемоги, і як TalentA їм у цьому допомагає.

Міжнародна науково-дослідницька компанія Corteva Agriscience реалізувала в Україні пілотний проєкт з запилення за допомогою джмелів полів, де вирощуються батьківські лінії насіння соняшнику. Ця ініціатива забезпечує генетичну чистоту насіння, сприяє значному зростанню врожайності та підтримує біорізноманіття регіону.

В усьому світі набирає сили тренд використання бджіл не для медозбору, а для керованого запилення плодово-ягідних культур. Не оминула ця «мода» й Україну. Переваги та ризики керованого запилення обговорювали учасники нещодавнього вебінару «Досвід запилення плодово-ягідних культур в умовах виробництва». Його організували проєкт USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку», громадська організація «Фундація жінок-пасічниць» і кафедра стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції НУБІП України.

Кероване запилення є великим резервом для збільшення врожайності плодово-ягідних культур. Зокрема, українські пасічники вже накопичили практичний досвід використання бджіл для запилення такої експортно-орієнтованої ягідної культури, як лохина.