Агровиробники VS пасічники

Агровиробники VS пасічники

/ Подія / Субота, 11 травня 2019 12:57

Рослинництво не може бути ворогом бджільництва. Хоча останнім часом ми бачимо тривожні конфлікти між фермерами й виробниками меду. «Агровиробники VS пасічники: як попередити отруєння бджіл?» — дискусія на цю тему пройшла в інформагенції «Українські новини», зібравши всі зацікавлені сторони. Виявляється, є різні способи взаємодії між ними. Зокрема, зручним майданчиком комунікації між бджолярами та агроспільнотою є Інтернет-система «Гранд Експерт».

Щорічно Україна в середньому виробляє десь 80–100 тис. т меду, що становить 4–5% від рівня загального медозбору на планеті Земля. Ми за останні роки стали провідною «медовою державою» світу. Можна було б пишатися, якби разом із цим українські пасічники не отримали велику кількість неочікуваних проблем.

У виробництві меду бере участь широке коло учасників. Усі зацікавлені сторони 28 березня взяли участь у дискусії «Агровиробники VS пасічники: як попередити отруєння бджіл?». А дехто з присутніх суміщав у собі пасічника й фермера.

Одним із головних моментів, які 2018 року турбували галузь, став мор бджіл від агрохімікатів. Загинули, за підрахунками Спілки пасічників України, 45–46 тис. бджолосімей. Крім того, відбувається забруднення продуктів бджільництва (воску, перги, маточного молочка) агрохімічними препаратами. А де гарантії, що вони потім не потраплять у людську їжу? Часто потрава відбувається від препаратів, яких жодна лабораторія не може ідентифікувати, ніби то якийсь таємний отруйний газ «Новачок».

Це питання, вочевидь, лежить у площині комунікації між представниками аграрного бізнесу та бджільництва. І воно не лише морально неприємне, а й б’є по ціні меду і обсягах його експорту, бо підважує позитивні уявлення про його якість. Офіційно загинуло не так багато бджіл. Але ж у нас більшість пасічників-одноосібників працюють неофіційно, у тіні. Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа відзначив, що часто люди не хочуть реєструвати пасіки, бо бояться втратити субсидію на комунальні послуги, або потрапити у сферу зацікавленості фіскальних органів. І ця «гра у схованки» створює додаткові ризики не лише для бджіл, а й для територіальних громад.

8 399 99 1

Президент Спілки пасічників України Володимир Стретович поінформував, що у цивілізованих країнах переписано кожен вулик. У нас не зрозуміло, скільки маємо бджолосімей, скільки меду ми качаємо і з яких саме культур.

Фермери теж не завжди готові виходити «на світло». Агрохімікати іноді ввозяться нелегально і застосовуються у варварський спосіб. Це — загроза не лише бджолам, а й телятам, козам, людям, дітям…

Кілька доповідачів розповіли про превентивні заходи щодо упередження потрави бджіл. Своїм успішним досвідом співпраці з пасічниками поділилися представники відомих потужних агровиробництв — холдингу «Мрія» і свинокомплексу «Гудвеллі» (це нова назва відомої компанії «Даноша»). «Мрія» після зміни власників і реорганізації теж стала пильніше дивитися у бік сільських людей, зрозумівши сенс соціальної діяльності.

Якщо бджола літає близько біля поля, менше сил витрачаючи на довгі перельоти, то отримуємо більше меду, і краще йде запилювання, у підсумку поліпшується урожай. Тому агропідприємства допомагають кочовим пасікам. Наприклад, агрономи агрохолдингу «Мрія» співпрацюють із бджолярами у логістиці пересування вуликів з поля на поле. Така спільна діяльність дає позитивний результат.

Майданчиком комунікації між бджолярами та агроспільнотою стала Інтернет-система «Гранд Експерт». Вона діє трохи більше року. Її вже використовують понад 1600 пасічників і кількадесят агрогосподарств. Віце-президент некомерційної громадської організації «Гранд Експерт» Олег Ряжських розповів, як це працює. А так: миттєво і безкоштовно. На Інтернет-карті розміщені пасіки і рослини-медоноси. «Гранд Експерт» оповіщає бджолярів про термін і місце обприскування. З одного боку, пасічник виходить із тіні, бо повинен власноруч вказувати місце розташування своєї пасіку. З іншого — він може нічого не боятися, не реєструватися у сільраді чи ще десь. Ба більше: «Гранд Експерт» має функцію «прихована пасіка», коли інші користувачі на карті не бачать вулики, але пасічникові оповіщення все одно приходять. Система дружня для бджолярів ще й тим, що показує, де й коли зацвітають масиви рослин-медоносів. Також там є інформація як звертатися до суду у випадку потрави бджіл. «Гранд Експерт» можуть використовувати й інші зацікавлені сторони — наприклад, тваринники. Вони, отримавши СМС про обприскування, не пастимуть телят чи кіз у ризикованій зоні.

Член міжнародної федерації бджолярів «Апімондія», науковець Євген Руденко зазначив, що в Україні рівень освіти бджолярів не відповідає вимогам сучасності, що часто призводить до загибелі чи захворювання комах. Більшість пасічників — люди старшого віку, які не користуються Інтернетом, а вміння мають від діда-прадіда. Як навчити їх новим підходам? В Україні лишилося кілька училищ такого профілю, де-не-де діють курси пасічників при центрах зайнятості. Тож великі агропідприємства організовують для них семінари і навіть колективні поїздки за кордон — щоб переймати досвід, як-от «Мрія» влаштувала тур для бджолярів на виставку в Австрію.

8 399 100 1

Усі сходилися на думці, що регуляція галузі повинна відбуватися розумно. Взагалі без цього не обійтися: добра агротехнічна практика пов’язана з виконанням чітких правил. Слід спростити реєстрацію пасік. Відпрацювати методи аналізу причин отруєння бджіл. Також, крім польових культур, пасічники звертали увагу на питання охорони медодайних дерев і кущів. Бо, наприклад, клени і акації у деяких регіонах безжально знищуються на дрова для саун і камінів. Ми скоро можемо взагалі не побачимо акацієвого і липового меду.

З боку пасічників лунали революційні пропозиції — заборонити агрохімікати взагалі. Нещодавно Сергій Терентьєв із Київщини навіть спалив своє посвідчення члена Спілки пасічників на знак протесту, що його колеги не домагаються повної заборони пестицидів. Такий підхід нібито відповідає тенденціям органічного сільського господарства. Однак за тотальної заборони, як сказав Олександр Зозуля, канд. біолог. наук, експерт компанії «Сингента», ми ризикуємо отримати замість чудового меду — сплеск хвороб культурних рослин, у тому числі й медодаїв. Бо деякі грибки та бактерії набагато більш токсичні і шкідливі, ніж пестициди.

Хоча всі учасники дискусії погодилися, що необхідний чіткий контроль за обігом хімікатів у господарській діяльності, і особливо нагальною є боротьба з контрафактом засобів захисту рослин. Те, що в Європі заборонено, у нас використовується тихцем або й відкрито, бо немає законодавчих обмежень. А з іншого боку, в нас не такі ґрунти, як у Європі, не такі ландшафти і природні умови. Провідні постачальники ЗЗР працюють над своїми препаратами, щоб знизити тиск на навколишнє середовище: досягають зменшення доз на гектар і посилення дієвості молекул агрохімії.

Аграрії хотіли б бачити більше кочових пасік. Учасники медового конвеєру просять державу посилити боротьбу з контрафактними засобами захисту рослин. Щоб забезпечити впевненість споживачів продукції бджільництва в її якості і безпечності, і впевненість держави у цьому ж — потрібні лабораторії європейського рівня. У нас їх немає, і доводиться аналіз меду на експорт робити у Німеччині.

Пасічників цікавили можливості використання ними програм державної підтримки. Ольга Трофімцева, в. о. Міністра аграрної політики та продовольства України, зазначила, що окремої програми поки що немає. Однак бджолярі можуть скористатися загальними, які діють щодо підтримки АПК. Ну а Спілка пасічників Україна розробила законопроект щодо захисту бджільництва, але його ще треба провести через парламент.

Наші українські бджоли — дуже продуктивні, «високоудійні» у сенсі меду. Трагедії «бджоломору» мають відійти у минуле. «Ми вітаємо зусилля холдингів, направлені на спів­працю з пасічникам», — відмітив пан Стретович. Агровиробник і пасічник — соратники у досягненні мети, й повинні постійно вести діалог, тримати «файний баланс» в аграрній діяльності.

 

Коментарі

8 399 98Ольга ТРОФІМЦЕВАв.о. Міністра аграрної політики та продовольства України

— Галузі бджільництва наше Міністерство приділяє надзвичайну увагу. Діалог із бджолярами і пасічниками розпочався не так давно — років три тому. Ми намагаємось виводити галузь із тіні. Вона є дещо хаотичною за своєю структурою. Яким чином Уряд може підтримувати медову галузь? Окремої програми щодо неї ми поки що не маємо. Хоча бджолярі можуть скористатися чинними загальними програмами щодо підтримки АПК. Відшкодовувати відсотки за кредитами. Або, якщо створюється, наприклад, кооператив пасічників, то Уряд частково може відшкодувати вартість обладнання для нього. Потрібно шукати баланс між нашим рослинництвом, інтересами пасічників, тваринників, експортерів і всіх інших. Я за те, щоб держава стимулювала діалог між агровиробниками і пасічниками, бо вони один від одного залежать.

 

8 399 99 2Василь МАРТЮКкерівник соціально-інвестиційного відділу «Мрія Агрохолдингу» (Тернопільська обл.)

— «Мрія» працює у п’яти областях Західної України. Цього року оброблятимемо близько 200 тис. га. Маємо чотири елеватори, картоплесховище, крохмальний і насіннєвий заводи. Спів­праця з пасічниками в нас почалася у 2017 році. Наша компанія відмовилась від авіаційного обприскування посівів. Якщо в радіусі 5 км від пасіки буде заплановане обприскування, пасічники отримують СМС-повідомлення. Для цього використовуємо систему оповіщення «Гранд Експерт». Також ми розробили свою інтерактивну карту інформування пасічників про те, чим, коли і де ми оброблятимемо, і вказуються контакти наших агрономів. Цей ресурс ефективно працює.

Дослухаємося до порад пасічників щодо того, які медодаї вносити у сівозміну. Заклали, наприклад, 100 га фацелії. Також ми почали співпрацю із лісгоспами — зазначили на Інтернет-карті їхні посіви липи й акації. Минулого року, окрім податків і розрахунків за паї, холдинг виділив 27 млн грн на соціальні проекти. Один із них — підтримка кооперації у сільській місцевості. Зокрема, виділили 1 млн грн на пасічницький кооператив у Заліщицькому районі Тернопільщини. На ці гроші було придбано 5 причепів для перевезення вуликів, обладнання для штучного запліднення бджіл.

Зараз працюємо над створенням кооперативного цеху з виробництва легких технологічних вуликів. Налагодили співпрацю з Гадяцьким аграрним училищем на Полтавщині. Воно готує бджолярів. Працюємо із центром зайнятості, який видає ваучери на навчання спеціальності пасічника. Провели фестиваль із тематики бджолярства, організували поїздку в Австрію на виставку пасічництва.

 

8 399 99 3Леся РОЗМЕТАНЮКінженер з охорони навколишнього середовища компанії «Гудвеллі» (Goodvalley, Івано-Франківська обл.)

— Ми — компанія з данськими інвестиціями. Обробляємо 19400 га здебільшого на Івано-Франківщині. Маємо власний комбікормовий завод, 2000 т кормів виробляємо щотижня для власних потреб. Вирощуємо свиней: утримуємо 14000 свиноматок, 7 сучасних свинокомплексів. Торгуємо живими свинями, маємо біогазовий завод і будуємо ще один.

Також працюємо над проектом м’ясопереробного заводу. Тобто наша мета — замкнутий цикл виробництва, який Goodvalley вже має у Польщі.

Я є відповідальною від нашої компанії за комунікацію з пасічниками. Ми обов’язково інформуємо про обприскування. Як? Наші агрономи на зустрічах із пасічниками завжди наголошують, що ми є партнерами. У кожному селі є дошки оголошень. Ми вивішуємо там інформацію про терміни обприскування, чим саме будемо обробляти. Окремо повідомляємо сільському голові, очільникам бджолярських спілок. Кожен пасічник, який є у нашій базі, отримує СМС-повідомлення. Тих, чиї вулики стоять найближче до поля, — обдзвонюємо.

Комунікація з пасічниками, бджолярами у нас існує вже не перший рік — з обласною Спілкою пасічників Прикарпаття, районними спілками Галича і Калуша. Співпрацюємо також із тими пасічниками, які не зареєстровані ні в сільрадах, ні в Держспоживслужбі. Але ми маємо базу даних — їхні контакти, місцезнаходження пасік. Їх набагато більше, ніж зареєстрованих.

Ми є постійними спонсорами фестивалю «Меди Прикарпаття». Долучаємося до проектів розвитку бджільництва — наприклад, Галицької спілки пасічників «Збереження генофонду аборигенної прикарпатської породи бджіл». Маємо багато партнерів з бізнесу. Отже, вирішили їх вітати зі святами не цукерками чи ще чимось, а корпоративними медовими подарунками, які закуповуємо у пасічників.

 

8 399 100 2Євген РУДЕНКОдоктор ветеринарних наук, співробітник Інституту тваринництва НААНУ

— За 36 років роботи у цій галузі я не бачив жодного фермера, який би труїв бджіл навмисне. Однак знаю випадки, коли бджолярі вночі, не повідомляючи сільгоспвиробника, везли вулики до його поля. Втрата бджіл після агротехнічних заходів відбуває­ться тому, що не виконуються елементарні правила безпеки. Фермер використовує бакові суміші, але не повідомляє про склад препаратів у ній. З іншого боку, багато пасік зовсім не охоплені ветеринарним контролем. Система ветеринарної медицини потребує реформування у частині, яка стосується бджолярства. Взаємодія між пасічниками й аграріями — це не дань моді, а необхідність. На жаль, бджолярі, які завоювали значний сегмент світового ринку меду, не розуміють, на що звертати увагу. Погоня за валом меду у бочках веде до втрати якості і падіння ціни. У нас у відносинах «фермер-бджоляр» кожен думає, що інший йому щось винен. Повинен йти діалог, пошук компромісу і балансу. Дбаючи про якість і безпечність продуктів бджільництва, ми не маємо втрачати ніші на ринках, які вже завоювали, зберегти свій експорт і зернових та технічних культур, і також меду. Це дає робочі місця, валюту, розвиток економіки.

 

Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

 

 20 квітня 2024
Команда шеф-кухаря та ідеолога проєкту Cult Food Євгена Клопотенка презентувала оновлений збірник рекомендованих рецептур для харчування дітей у закладах освіти, який розроблено на підтримку Стратегії реформи системи шкільного харчування, яка реалізується за ініціативи першої леді Олени Зеленської.
Команда шеф-кухаря та ідеолога проєкту Cult Food Євгена Клопотенка презентувала оновлений збірник рекомендованих рецептур для харчування дітей у закладах освіти, який розроблено на підтримку Стратегії реформи системи шкільного харчування, яка реалізується за ініціативи першої леді Олени Зеленської.
20 квітня 2024
 19 квітня 2024
Станом на 19 квітня ціни на какао встановили новий рекорд, сягнувши історичного максимуму в понад 11 тисяч доларів США за тонну.
Станом на 19 квітня ціни на какао встановили новий рекорд, сягнувши історичного максимуму в понад 11 тисяч доларів США за тонну.
19 квітня 2024
 19 квітня 2024
На поточному тижні на ринок України надійшли перші партії тепличного томату з місцевих комбінатів.
На поточному тижні на ринок України надійшли перші партії тепличного томату з місцевих комбінатів.
19 квітня 2024
 19 квітня 2024
Асоціація портів України «Укрпорт» звернулася до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля щодо ситуації з перевезенням вантажів Дунаєм.
Асоціація портів України «Укрпорт» звернулася до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля щодо ситуації з перевезенням вантажів Дунаєм.
19 квітня 2024
 19 квітня 2024
Станом на 19 квітня на контрольованій Україною території вже засіяно 2 млн 053,4 тис. га зернових та зернобобових культур.
Станом на 19 квітня на контрольованій Україною території вже засіяно 2 млн 053,4 тис. га зернових та зернобобових культур.
19 квітня 2024
 19 квітня 2024
Оскільки повномасштабна війна в Україні триває, сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України впроваджує ініціативу з перевірки ґрунтів у постраждалих регіонах країни на наявність токсичних металів в наслідок бомбових, ракетних або артилерійських вибухів.
Оскільки повномасштабна війна в Україні триває, сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України впроваджує ініціативу з перевірки ґрунтів у постраждалих регіонах країни на наявність токсичних металів в наслідок бомбових, ракетних або артилерійських вибухів.
19 квітня 2024

Please publish modules in offcanvas position.