Про тонкощі виготовлення солодкого продукту бджолярка Наталя Кобзар розповіла Агробізнесу Сьогодні.
Усе почалося ще з прадіда, якого звали Євсей Кобзар. З розповідей родичів жінка знає, що в радянські часи за участь у повстанні махновців його посадили до в’язниці. Коли прадід повернувся додому, то почав займатися бджільництвом. Через багато років справу відновив її тато Станіслав Кобзар. Зараз у нього 120 вуликів. Наталя та її чоловік Едуард Самсоненко також долучилися до бджільництва. Спочатку у них було близько 10, а зараз мають 50 вуликів. Батько Наталі проживає в сусідньому районі, між їхніми пасіками десь 30 кілометрів. Пасічник із багаторічним досвідом допомагає доньці у догляді за бджолами.
Родина Кобзарів
Родина Кобзарів досить активно почала займатися виготовленням крем-меду саме напередодні повномасштабного вторгнення. За словами пані Наталі, разом із чоловіком у селі Світлогірське вони купили земельну ділянку із будинком, якому понад 100 років. Садибу вирішили облаштували під виробництво подарункового крем-меду з фруктами та ягодами. Суттєво допоміг крафтовим виробникам батько.
З татом Станіславом Кобзарем на пасіці
Спочатку пан Станіслав купив собі кремувальне обладнання фірми Lyson, а потім урочисто на День святого Миколая в 2020 році його подарував доньці. Наталя має другу вищу освіту за фахом технолог переробки продуктів бджільництва, тому подарунок був дуже доречний і цінний. На той час кремувальна машина на 50 кг меду коштувала біля 30 тис. гривень. Зараз ціна такого обладнання становить 1 тис. доларів.
Ми зробили таке невелике виробництво закритого типу, яке я назвала «Моя маленька незалежність». Будинок став виробничим цехом. В одній кімнаті мед кремуємо, в іншій – баночки стерилізуємо, в третій – мед фасуємо, ще в одній кімнаті – друкуємо етикетки. У нашому пакуванні немає пластику і поліетилену взагалі. Все друкуємо на крафтовому папері вторинної переробки. Подарункові набори із трьох баночок ми реалізовували через соціальні мережі під брендом «Старий Кобзар». Племінник мого чоловіка – художник, який розробив нам чудову емблему. Наповнення в подарункових наборах між баночками – це наше лугове сіно. Ми створили стандартні подарункові набори, а також – для мам, колег, з новорічним дизайном та інші», – розповідає пані Наталя.
____________________
Крем-мед – це чистий мед, який за канадською технологією вимішується на спеціальному обладнанні від 2-х до 3-х тижнів
____________________
Власниця крафтового виробництва наголошує, що у солодкий продукт все сублімоване додають. В домашніх умовах можна взяти крем-мед і змішати із чистими фруктами. Але термін його зберігання буде недовгим. У фруктах є волога і відбуватиметься процес бродіння, тому сублімовані – найкращі.
Ярослав Кобзар наймолодший пасічник
Мед забираємо із пасік та засипаємо в кремувальну машину. Декілька тижнів вона як на великому міксері вимішує його. Після цього розбиваються кристали і мед стає такий суфлеподібний, дуже м’який і приємний на смак. Зникає така шершавість, притаманна традиційному продукту. Потім у крем-мед додаємо сублімовані фрукти та ягоди. Їх купуємо у якісного сертифікованого виробника. Сублімовані фрукти зберігають 98% всіх корисних властивостей. Вони дуже швидко заморожені та висушені, а тому зберігають колір, смак, і не псуються, бо в них зовсім немає вологи. Наприклад, малина йде вже без кісточок, перетерта в порошок. Коли додамо її в мед, то він стає яскраво рожевий. Діти, які приїжджають до нас на екскурсію, називають його «Барбі мед», бо він рожевий. Якщо чорницю додаємо, то мед стає насичено фіолетовим. Полуниця трішки менш яскрава, ніж малина, але теж рожева. Якщо лимонний сік чи апельсин із корицею додаємо, то крем-мед просто стає жовтішим», – переповідає в деталях процес створення крем-меду Наталя Кобзар.
Розповіла жінка і про свого внука Ярослава, якому на той час було 5 років. Хлопчик не любив меду. І ця обставина дуже засмучувала бабуся.
З внуком теж окрема історія. Ми почали робити крем-мед ще і тому, що у всіх були пасіки, а він зовсім не любив мед і не їв його. Так було до того моменту, поки не спробував крем-мед із полуницею. Йому дуже сподобався незвичайний смак. Потім спробував інші – із малиною, чорницею, лимоном та імбиром. Ярко дуже полюбив такі корисні солодощі», – каже бджолярка.
Родина Кобзарів у 2021 році повністю поринула у своє маленьке виробництво на садибі, яку назвали «Медовою хаткою». Їхня пасіка знаходиться в іншій частині села на протилежному березі річки Мокра Сура, яка розділяє село. Там якраз дуже великі луки, а кругом них поля, тому бджолам є де збирати мед. Доглядали за пасікою, виробляли крем-мед, формували подарункові набори і продавали їх через соціальні мережі, які досить активно вела пані Наталя. Також крафтову продукцію брали на реалізацію магазини здорового харчування у місті Дніпро. Так було до 24 лютого… А потім почалося повномасштабне вторгнення і чоловік Наталі пішов з перших днів у ЗСУ. Виготовлення крем-меду зупинилося на півтора року. Лише в серпні 2023 року їй вдалося відновити повністю виробництво.
Коли ми відкрилися в серпні, то стали досить популярними. Раніше до нас більше приїжджали на відвідини дорослі, а зараз – це діти. Розповідаємо їм про всі процеси. Тут вони п’ють чай та їдять хлібці з медом. В такий спосіб відволікаюся від різних думок. Донька із внуком зараз за кордоном. Тому сама займаюся виробництвом крем-меду. Час від часу допомагає кума, яка переїхала з Нікополя до нас в більш безпечне місце. У неї теж чоловік військовий. А також інколи допомагає невістка, яка також переїхала з Нікополя. Але в основному хазяйную на садибі сама. А от із пасікою мені допомагають, бо це просто фізично неможливо. У нас із чоловіком 50 вуликів, а у батька – 120, тому допомагає і тато, і дядько та друзі. Вже мед давно зібраний, а бджіл підготували до перезимівлі. Наразі займаюся виключно виготовлення крем-меду», – підсумувала фермерка.
У цьому році вона також взяла участь в освітньо-грантовій програмі розвитку та підтримки талановитих сільських жінок-фермерок «TalentA-2023» від міжнародної сільськогосподарської компанії Corteva Agriscience. Отримані знання допоможуть їй у подальшій господарській діяльності, а саме у плануванні, організації і систематизації виробничих процесів. На жаль, заявку на грант пані Наталя не подавала, бо є депутатом місцевої ОТГ, а це не відповідає вимогам грантодавця .
До слова, пані Наталя зі своїм чоловіком Едуардом Самсоненком познайомилися на Майдані Незалежності під час Революції Гідності. Разом вони з 2014 року допомагали нашим Збройним силам України у забезпеченні та відновленні військових і членів їх сімей. А зараз родина Кобзарів сконцентрувалися на допомозі конкретно від господарство. За словами пані Наталі почали виготовляти саме для ЗСУ особливий крем-мед з прополісом та маточним молочком. Назвали цей продукт «Кобзарська енергія – український екстаз».
З чоловіком – Едуардом Самсоненком
Передаю регулярно для бригади мого чоловіка дуже крутий мед. Планую зробити і для інших військових, а також і на продаж. Це мед з лимоном, імбиром, прополісом та маточним молочком. Якщо в двох словах сказати, то особливі компоненти роблять цей мед просто унікальним. Я знаю, що українські спортсмени, які виграють у змаганнях, якраз використовують прополіс та маточне молочко як дозволені бади, які допомагають всьому організму. Такий мед – це абсолютно безпечний натуральний природній енергетик. Нашим військовим треба десь брати енергію. Якщо з’їсти декілька ложок ввечері такого крем-меду, то буде багато сил і енергії, щоб не спати вночі та виконати бойове завдання. Поки що не бачила, щоб на ринку було щось подібне у поєднанні», – наголосила пасічниця.
Головне здобути перемогу, каже власниця виробництва «Старий Кобзар», а жінкам дочекатися своїх чоловіків, які цю перемогу виборюють. Зараз пані Наталя активно займається виготовлення крем-меду, що відволікає її від нелегких думок. До неї на садибу часто приїжджають діти на екскурсії. Вона розповідає і показує їм усі тонкощі виробництва фруктового крем-меду та пригощає корисним продуктом власного виробництва. А також на території садиби в яблуневому саду розміщені більше 10 фотозон з українськими автентичними речами побуду минулого та позаминулого століття. Тут діти виконують гімн України та піднімають щоразу Державний прапор. Коли власниця садиби запитує дітей, яку українську народну пісню вони знають, то усі співають «Ой у лізі червона калина». Наталя Кобзар дуже радіє, що має змогу і натхнення виготовляти красивий та смачний фруктовий крем-мед, тобто корисні солодощі для дітей та дорослих.
Тетяна Ковальчук
