Вела вебінар Леонора Адамчук, доцент Національного університету біоресурсів і природокористування України, а гостем заходу виступив Євгеній Лайтер, агроном-консультант плодових, ягідних і горіхоплідних культур, бджоляр.
Переваги керованого запилення
Євгеній Лайтер розпочав свій виступ з інформації про переваги технології керованого запилення.
За його словами, у разі повного запилення бджолами врожаї плодових і ягідних культур збільшуються наполовину. Проведення запилення підвищує кількість і якість урожаю, а отже, поліпшує фінансовий результат роботи саду. Наприклад, кероване запилення на яблунях забезпечує врожай на рівні 60 т на 1 га. Крім того, кероване запилення дозволяє фермерові отримувати ранню плодову продукцію.
Застосування бджіл для запилення дешевше, ніж джмелів. У теплицях і тунелях бджоли виступають основними запилювачами, без яких неможливе отримання ранньої плодоовочевої продукції. Загалом там, де немає сторонніх запилювачів, бджоли показують найвищий результат.
Разом із тим експерт зупинився й на ризиках запилення. Кероване запилення садів, зазначив він, доводиться проводити за високого пестицидного фону. Обробка садів на час проведення запилення рослин не припиняється. Таким чином, пестициди потрапляють до нектару та пилку, а їх залишки фіксуються в бджолопродукції. Особливу небезпеку становлять дешеві хімікати.
За словами спікера, проведення запилення негативно позначається на бджолосім’ї. Вона слабшає й не зростає, а тривалість життя бджіл скорочується. В результаті подальше використання сімей на медозборах виявляється неможливим без додаткового нарощування. Після проведення керованого запилення виникають проблеми з підготовкою сімей до зимівлі. Оскільки використання бджолосімей на запиленні унеможливлює їх роботу на медозборі, недобір меду в таких сім’ях може сягати 60 кг.
Не кажучи вже про те, що значна кількість бджіл гине під час проведення запилення внаслідок отруєння хімікатами.
Як зазначила Леонора Адамчук, «використання бджіл на запиленні та на медозборі — це зовсім різні технології, проте мало хто з наших пасічників це розуміє».
Як запилити сад
Євгеній Лайтер детально змалював порядок дій перед проведенням керованого запилення.
1. Провести розрахунок потрібної кількості бджолосімей на 1 га насаджень.
2. Вибрати варіант запилення (орендована або власна пасіка). Власна пасіка забезпечує фермерові автономність і дає можливість використання бджіл для запилення в зручний час. Разом із тим створення однієї бджолосім’ї вимагає витрат на рівні 200 доларів США, а догляд за сім’єю — ще 50–100 доларів на рік. До того ж слід ураховувати необхідність пошуку відповідного персоналу й оплати його праці.
Перевагою оренди пасіки для запилення є менша сума витрат. Проте дуже часто фермерові буває складно укласти з пасічником договір оренди. Крім того, у разі оренди пасіки фермер цілком залежить від виробничих планів бджоляра, на якого він не має важелів впливу.
3. Вибрати ділянку для встановлення вуликів. Їх слід розташовувати не на вітрах і не на сонці, з урахуванням панівних місцевих вітрів і наявних лісосмуг. Найгірша ситуація складається тоді, коли пасіка розташована в низині, а оброблені ЗЗР сади — на схилі або на пагорбі над пасікою.
4. Якщо для проведення запилення обрано варіант оренди пасіки, слід погодити з її власником умови договору оренди й укласти такий договір.
5. Визначити терміни підвезення вуликів для запилення. Бджолосім’ї слід підвозити до саду за 2–3 дні до початку цвітіння. Терміни цвітіння певних культур із року в рік загалом стабільні, з коливанням у два-три дні. Найкраще знає ці терміни місцевий агроном.
6. Об’їхати прилеглі до саду території й оцінити можливий збіг у термінах цвітіння культур. Наприклад, ріпак цвіте одночасно з яблунею, і бджоли охочіше літають саме на ріпак.
Під час запилення слід приділити пильну увагу заходам із підсилення ослаблених бджолосімей.
Ціна питання
На сьогодні ринок запилення в Україні перебуває на низькому рівні розвитку, його можна оцінити на 3 бали за 10-бальною шкалою. Ділової розмови між пасічником і фермером немає. Тому весна в нас починається з масових отруєнь бджіл.
«Нині ринкова ціна запилення становить 500–800 грн за сім’ю на 1 га. На мою думку, слід підвищувати ціни на послуги запилення — щоб у пасічників не було спокуси замість запилення запускати бджіл для медозбору на цвітінні акації. Вартість послуг із запилення плантації суниць становить 1500 грн на 1 га, тоді як вартість вирощеної на такій площі ягідної продукції сягає 2000 грн.
Під час цвітіння ріпаку можна підготувати бджіл до медозбору на акації. Акацієвий мед належить до найдорожчих сортів, його ринкова ціна сягає 100 грн за 1 кг», — розповідає Євгеній Лайтер.
На його думку, вартість запилення має бути оптимальною й становити за 10 днів запилення на одну бджолосім’ю — 1000 грн на 1 га.
Отрута forever?
Учасники семінару не могли обійти увагою таку гостру проблему, як систематичне отруєння бджіл засобами агрохімії. Як відомо, масштаби цього лиха стрімко зростають як в Україні, так і у світі загалом.
Цікаво, що в обговоренні цієї проблеми та шляхів її розв’язання Лайтер-агроном «переміг» Лайтера-бджоляра: «На моє переконання, нині ефективне агровиробництво неможливе без системних інсектицидів. Їх застосування є вимогою отримання якісного врожаю. Наприклад, яблунева плодожерка літає протягом тижня. Вона відкладає яйця, яких ми не бачимо. Щоб її знищити, треба її залляти хімікатом. Ми не можемо забезпечити безпеку плодових насаджень тільки органічними препаратами. Адже є серйозні хвороби рослин. Застосовуючи тільки органічні препарати, втрати плодової продукції можуть сягати 70% урожаю. Наприклад, цього року ми спостерігаємо спалах чисельності личинки хруща. З цим ніхто не бореться, а у ягідниках цей шкідник завдає великих збитків, і подолати його без інсектицидів не вдасться», — зазначив Євген Лайтер.
Експерт також детально проаналізував явище отруєння бджіл агрохімікатами. До причин отруєння він залічив:
- нанесення вітром хімікатів на місце розташування пасіки;
- зараження роси препаратами;
- перенесення часток отрути з не медоносних рослин на медоноси.
Шляхи отруєння бджіл:
- через покрив тіла;
- через вдихання повітря з умістом хімікатів;
- через споживання бджолами отруєного нектару, пилку та води.
«Усі дозволені препарати агрохімії шкідливі для бджіл — навіть якщо виробник і декларує нешкідливість якогось препарату. Якщо навіть препарат уважається нешкідливим для бджіл, то він однозначно шкідливий для їхніх личинок і для бджоломатки, якщо потрапить до вулика. Вся справа в концентрації препарату та його призначенні. Наприклад, якийсь препарат сертифіковано тільки для застосування на пшениці. Але фермер пробує ним обробляти сади та ягідники. А в цього препарату період розпадання діючої речовини може бути 10 днів! Тож за його застосування такий фермер може потруїти і себе, і бджіл, і плодову продукцію.
Є препарати, заборонені до застосування у Євросоюзі та в США, але в Україні їх не заборонено — як таке взагалі можливо? В країнах ЄС, до речі, досить складно придбати ЗЗР, на відміну від України. А в нас в інтернеті можна вільно купити навіть фосфід цинку!
Вихід один — слід зменшити можливість контакту бджіл із хімікатами. Зменшити кількість обробок рослин до однієї. В будь-якому разі після отримання попередження про обробку найкраще закрити бджіл у вуликах на один день. Після проведення обробки слід давати бджолам воду, щоб вони не пили отруєну росу», — наголосив експерт.
Обприскуй із розумом
Спікер вебінару детально розповів про порядок безпечного використання агрохімікатів.
Перед обприскуванням фермер зобов’язаний:
- попередити місцевих пасічників про дату та час обробки рослин, адже таке інформування знімає з фермера відповідальність за можливе отруєння бджіл;
- назвати культури та площі запланованої обробки;
- вказати назви препаратів і ступінь їх токсичності, а також терміни ізоляції бджіл.
Натомість власник пасіки зобов’язаний:
- зареєструвати пасіку в місцевому органі влади, бо незареєстровані пасіки місцева сільрада не може попередити про заплановану обробку;
- інформувати цей орган про місце розташування та про перевезення своєї пасіки;
- ізолювати бджіл у вуликах на період внесення агрохімікатів.
Правила внесення ЗЗР
1. У період цвітіння культур обробку рослин ЗЗР заборонено.
2. Обробку також не можна проводити під час льоту бджіл.
3. Перед обробкою саду слід скосити в ньому квітучі бур’яни.
4. Для обробки треба вибирати найменш шкідливі для бджіл препарати.
5. Перед заправкою обприскувача треба ретельно промити агрегати від залишків попередніх ЗЗР.
6. Заправку обприскувача хімікатами слід проводити тільки під наглядом агронома.
7. Обприскування треба проводити за температури повітря +10…+24 °С та швидкості вітру до 3 м/сек.
8. Найкраще обробляти рослини за похмурої погоди, ввечері після 20-ї години й до 3–4 години ночі, доки не випала роса.
9. Під час обприскування слід дотримуватися дистанції до житлових будинків: для штангових обприскувачів — 100 м, для вентиляторних — 500 м.
10. Під час обробки слід дотримуватися норм безпеки праці, регламенту сервісу виробничого обладнання, графіка, норм і порядку внесення хімікатів.
11. Потрібно витримувати належний період очікування після завершення обприскування посівів або посадок.
Марко БУГАЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
