Про це «Агробізнесу Сьогодні» розповіла доцентка, кандидатка сільськогосподарських наук та експертка із бджолозапилення Асоціації керованого запилення «BeesAgro» Леонора Адамчук.
? Пані Леонора, нагадайте, яка мета проєкту «Кероване бджолозапилення» і які його результати станом на сьогодні?
– Ринок послуг керованого запилення в Україні розвивається повільно. Часто умови співпраці між фермерами і пасічниками не оформлюються документально. Неформальні домовленості не завжди виконуються з обох сторін. Значна частина фермерів взагалі не розуміють ролі бджолозапилення або просто не бачили його ефект у підвищенні врожайності та якості урожаю. Замість компенсації бджолярам вартості запилення, фермери можуть навіть не дозволяти підвозити бджіл або вимагати з них частку меду. Часто трапляються отруєння бджіл. У результаті цього, складається негативне враження і не бажання до співпраці, як зі сторони бджоляра так і зі сторони фермера. Ми хочемо нівелювати весь негатив у стосунках аграрій-бджоляр, та допомогти у налагодженні ефективної співпраці. На сьогодні важко говорити про результати, через скрутне економічне становище, проблеми з експортом, фермери важко погоджуються на оплату послуг бджолозапилення.
Леонора Адамчук
? Чи вплинуло військове вторгнення на реалізацію проєкту і як?
– Звісно, маємо негативний вплив. З боку фермера, це зростання тиску на закупівельні ціни урожаю та блокування вивозу сільськогосподарської продукції з України. Пасічника – подорожчання вартості обслуговування пасіки, зниження цін на основну продукцію бджільництва, значні логістичні витрати, в тому через ріс вартості пального.
? Розкажіть про онлайн-платформу для співпраці «ВeesAgro», яка створена для того, щоб пасічник і фермер могли знайти один одного.
– Платформа «ВeesAgro» на сьогодні є чудовим інструментом для пошуку партнера. Нині вона об’єднує пасічників, що утримують понад 27 тисяч бджолиних сімей, які вони готові надати для запилення. На жаль, у фермерів інтерес нижчий, це лише біля 100 учасників. А за сезон до «ВeesAgro» звертається лише біля 10–20 фермерів, з яких сплачувати послуги готові одиниці.
? На скільки ефективнішим стає вирощування плодово-ягідних та овочевих культур завдяки керованому бджолозапиленню? Розкажіть про збільшення врожайності конкретних культур у відсотках та якісних показниках.
– З практичних досліджень, що ми проводили в рамках проєкту маємо гарні результати – підвищується урожайність та якість плодів. Урожайність чорниці високорослої у результаті використанні керованого бджолозапилення підвищувалася на 48%, жимолості – 35%, смородини – 45%, ожини – 45%, актинидії – 25%, абрикос – 55%, персиків – 50%, яблунь – 65%, груш – 70%, вишень – 55%, черешень – 60%, ріпаку – 30%, гірчиці – 40%, соняшнику – 60%, гречки – 40%. Наприклад, на суницях садових спостерігали ефект зменшення некондиційної ягоди удвічі, та збільшення маси плодів до 50%.
______________________
Ще на етапі договору пасічник з агрономом має узгодити терміни застосування засобів захисту рослин. Бажано, щоб будь-які пестициди вносилися за 10–20 днів до цвітіння або після відвезення пасіки
______________________
? Як покроково відбувається процес керованого запилення? Спочатку фермер знаходить пасічника, домовляється про послугу. Потім транспортування і так далі. Як все відбувається на практиці?
– Так, фермер надає нам запит. Ми підшукуємо пасічника, чи декількох, для забезпечення необхідної кількості та якості бджолиних сімей. Початком співпраці є укладання договору з обговоренням строків запилення, умов його реалізації. За цього обговорюється рівень оплати. Фермер не завжди може покрити повну вартість, яка сягає понад тисячу гривень за сім’ю. Тож може запропонувати взяти на себе логістичні витрати (в тому числі перевезення пасіки, підвезення води, розвантажувально-навантажувальні роботи), охорону пасіки на полі, забезпечити підгодівлю (коштами) для бджіл напередодні запилення для нарощення сили сімей.
Важливу роль має вірне розміщення пасіки на полі. Це мають бути групи не більше ніж 40 сімей, на відстані між запилюваними точками не більше 400–500 м залежно від культури. Бджолині сім’ї теж готуються спеціально, до контрольних показників входить сила сім’ї, кількість розплоду, наявність білкових та вуглеводних кормів, конструкція вулика. Далі відбувається запилення. Пасічник контролює льотну діяльність, може застосовувати дресирування, збір бджолиного обніжжя, інші маніпуляції для концентрації бджіл на пилкозбиральній роботі для посилення ефекту. У цьому і полягає сенс «керованого» запилення.
Ще на етапі договору пасічник з агрономом має узгодити терміни застосування засобів захисту рослин. Бажано щоб будь-які пестициди вносилися за 10–20 днів до цвітіння або після відвезення пасіки (виключенням є ріпак). Встановлено, що обробка пестицидами зменшує ефект запилення через неприємний запах для бджіл.
? Чи збільшилася кількість фермерів та пасічників, які довіряють один одному і співпрацюють? Тобто скільки господарств вже користуються послугами керованого бджолозапилення і в яких областях?
– Фермери, які хоч раз спробували кероване бджолозапилення, хочуть користуватися знову. Проте, є випадки негативної співпраці. Вони пов’язані із отруєнням бджіл під час запилення, коли сім’ї гинуть, а компенсувати пасічнику втрати фермер відмовляється. Звичайно, після такого співпраця не вдається.
Іншим викликом є небажання пасічників перелаштовувати пасіки під кероване бджолозапилення, бо не мають гідної оплати. Тоді вони вивозять свої пасіки на поля з метою отримати мед. Але це зовсім інший підхід до утримання бджолиних сімей, їх сили та використання льотної здатності.
Ефект запилення буде нижчим, біля 10–20% залежно від культури. Наразі, нам відомо 12 господарств, які використовують бджолозапилення, це переважно центральні та північні регіони України.
? Скільки коштує послуга в середньому для фермера, чи все індивідуально, тобто хто як домовиться?
– Все індивідуально. У собівартість керованого бджолозапилення входить: утримання пасіки медово-запилювального або запилювального напряму (частка/втрата меду під час запилення, амортизація обладнання, вощина); оренда чи амортизація спеціального обладнання для мобільної пасіки: мобільні вулики, ремені, скрепи, мобільні напувалки та інше; роботи пов’язані із підготовкою сімей до запилення; корми і підгодівля (витрати меду, закупівля штучних замінників, канді); підвезення/відвезення вуликів (транспортні засоби, платні послуги); розвантаження/навантаження (механізація, наймана робоча сила); роботи по догляду за бджолиними сім’ями на запиленні (включно підвезення води); сторожування (відеоспостереження, найманий працівник); дресирування.
______________________
Бджолозапилення, найефективніше через кількість особин у сім’ї, що здійснюють вильоти на поле. Для бджіл – це 40–60 тисяч, для джмелів – до 300 особин. Осмії – не мають сімей, це одиночні комахи.
______________________
? Які на сьогодні є способи запилення і чому бджолозапилення найкраще?
– Найпоширеніше для керованого запилення використовують – медоносних бджіл, земляних джмелів, осмій рогату та руду. З нашого досвіду, для культур, які цвітуть у березні, на початку квітня, наприклад, жимолость та абрикоса, краще використовувати поєднання осмії-бджоли чи джмелі-бджоли; для чорниці та брусниці джмелі-бджоли, у теплицях осмії чи джмелі, все інше – бджоли.
Бджолозапилення, найефективніше через кількість особин у сім’ї, що здійснюють вильоти на поле. Для бджіл – це 40–60 тисяч, для джмелів – до 300 особин. Осмії – не мають сімей, це одиночні комахи.
? Розкажіть принагідно і про запилення джмелями.
– Це також гарне рішення, особливо для незначних площ, теплиць. Особливо ефективно використання земляних джемів на органічних багаторічних насадженнях, де після активного сезону вони самостійно селяться у ареалі використання і не гинуть від пестицидів чи обробітку ґрунту. Ми мали позитивний досвід використання джмелів на органічній жимолості та високорослій чорниці. Ефективність запилення для чорниці становила – 36%, а у поєднані з препаратом-приваблювачем – 47%.
? Експерти прогнозують зміну клімату і подальше потепління. Підвищення температур може загрожувати бджолам, а суттєве підвищення – взагалі може призвести до їх загибелі. А ще про пестицидне навантаження не варто забувати. Як зберегти і захистити бджіл?
– Пестициде отруєння – це болюча тема для всіх. Все більше аграріїв починають враховувати наслідки використання засобів захисту рослин для бджіл і починають співпрацювати із пасічниками. Це викликає повагу та потребує розголосу. Адже погане (випадки отруєнь), це сенсація, яка швидко поширюється, а хороше (співпраця) вважається нормою, хоча і потребує певних зусиль зі сторони агронома/фермера.
Глобальне потепління впливає на бджіл опосередковано, через зміну та збіднення біорізноманіття кормових ресурсів, що негативно відображається на імунітеті та сприяє поширенню захворювань. Бджоли витримують вищі температури ніж людина, тож наша загибель буде першою. Більше про захист запилювачів будемо говорити 20 травня у рамках Національних заходів до Всесвітнього Дня Бджіл 2024.
______________________
Україна буде прямувати Європейським Зеленим Курсом, що передбачає більше органічних господарств, зменшення використання пестицидів, збереження заказників, що є чудовою передумовою виживання медоносних бджіл
______________________
? І насамкінець, що вже зроблено для розвитку бджільництва і, власне, керованого бджолозапилення та над чим ще потрібно попрацювати? Може законодавство потрібно удосконалити?
– Потрібно перемогти ворога та відновити економіку. І все буде добре. На законодавчому рівні – все просто. Це послуга, яка продається як і будь-яка. Радує те, що в наслідок євроінтеграції, Україна буде прямувати Європейським Зеленим Курсом, що передбачає більше органічних господарств, зменшення використання пестицидів, збереження заказників, що є чудовою передумовою виживання медоносних бджіл, як виду, всупереч невтішним прогнозам повного їх вимирання до 2050 року.
? Над чим зараз конкретно Ви працюєте? Які плани у рамках проєкту на цей рік?
– Плануємо новий чудовий проєкт за сприяння Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), який буде мотивувати фермерів та бджолярів до співпраці, спрощувати її, але поки що це таємниця. Тож розповімо вкінці сезону за результатами реалізації. Всім миру! Слава Героям України!
Розмовляла Тетяна Ковальчук
