Про унікальний для України досвід успішної багаторічної командної роботи розповів «Агробізнесу Сьогодні» голова Ради директорів господарства «Пасіка 21» Сергій Шаронін.
? Як прийшли до ідеї зайнятися бджільництвом?
– Жодних бджолярів серед родичів у мене немає. Родом я із Полтавщини, але поїхав звідти одразу після школи. Пожив у різних країнах. Здобув досить широкопрофільну інженерну освіту. Розробляв апаратне та програмне забезпечення цифрових систем керування для серійних пристроїв. Крім основної спеціальності, набув ще досвіду створення з нуля та адміністрування бізнесу в галузі телекомунікації, корпоративного зв'язку та ІТ. А бджільництвом вирішив зайнятися, виходячи з аналізу ситуації, що склалася. Збіглося багато обставин, які наштовхували на можливість успішної роботи в цій галузі. Тут і присутність поруч добре знайомих працьовитих людей з потрібним набором профільного досвіду і бажанням рости і розвиватися, достатніх для створення успішної стартової команди однодумців. І аналіз галузі, який показував її архаїчний стан в Україні за наявності високого потенціалу і хороших перспектив на розвиток. І досвід традиційного бджільництва чотирьох поколінь українських бджолярів. І доступ до міжнародного сучасного досвіду промислового бджільництва.
Коли є команда з таким набором експертизи – шанси на успіх високі. За пару років вивчили ситуацію і підучилися в США. А потім, порадившись і все зваживши, спільно вирішили запустити проєкт створення промислового бджільницького господарства.
______________________
Реальну роботу розпочали 2016 року. Вибрали ділянку землі в Черкаській області. Перші три роки зростали повільно – до 1000+ бджолосімей
______________________
? Розкажіть, як створювали медову ферму «Пасіка 21».
– Спочатку стояло завдання створити велике сучасне промислове високотехнологічне бджільницьке господарство. Вибрали модель гармонійного зростання. Реальну роботу розпочали 2016 року і відтоді продовжуємо наш неспішний поступовий рух уперед. Стартувати із 600 бджолосімей. Вибрали ділянку землі в Черкаській області (село Сушки) як базу. Обирали, виходячи із завдань кочового бджільництва (кормова база і логістика бджіл).
Перевезення бджіл
Перші три роки зростали повільно – до 1000+ сімей. Ми обирали і перевіряли на практиці модель роботи і всю логістику, випробовували різні рішення щодо інвентарю та обладнання, оцінили можливості всіх доступних для медової пасіки центрів прибутковості, розробляли власну технологію низькотемпературної переробки меду і створення гомогенних сумішей на його основі. Коли з'явилася ясність, запустили масштабування і відтоді неухильно зростаємо.
Зараз у нас майже 5000 сімей. Більша частина інфраструктури була розрахована на 6000. Це була мета нашого стратегічного десятирічного плану розвитку. Його межа – кінець 2026 року. Нині працюємо над наступним десятирічним планом, думаємо як розвиватися далі.
______________________
Безпосередньо бджоли обслуговуються потоковим бригадним методом. У середньому на одного бджоляра припадає понад 500 сімей
______________________
? Скільки співробітників працює на пасіці?
– Коротко відповісти на це запитання не вдасться. У сезон у нас працює до 25 осіб. Поза сезоном до 15. Кожен із них зайнятий своєю справою. Безпосередньо бджоли обслуговуються потоковим бригадним методом. У середньому на одного бджоляра припадає понад 500 бджолосімей. З ними, коли це потрібно, працюють водії та оператор навантажувача. На час збирання врожаю залучаються вантажники та оператори лінії відкачування. Є забезпечення бізнесу: підтримка господарства, охорона, бухгалтерія, своя будівельна бригада.
Співзасновники господарства Пасіка 21 (зліва направо) Олександр Синьоок, Ярослав Білик, Сергій Шаронін, Віктор Кравець, Юрій Білик
? Які ще продукти бджільництва виробляєте?
– Ми – кочова пасіка медового спрямування. Решту продуктів (пилок, перга, прополіс, бджолина отрута тощо) не збираємо. Є дві причини, чому не бачимо тут цікавих для нас центрів прибутковості. Завжди працюємо за технологічними картами. Збір нового продукту – це дослідження і налагодження нового процесу, придбання інвентарю, корекція наявних налагоджених технологій. А це, враховуючи наш масштаб, серйозні інвестиції, які потрібно повертати. І тут на сцену виходить друга причина – поки що не бачимо стійкого покупця на великі обсяги за оптовими цінами. Здебільшого присутні дрібні покупці, які намагаються скуповувати товар з ринку подешевше. Тому мед – наше все!
______________________
Розробили технологію, яка дає змогу отримувати крем-мед без нагрівання за рахунок механічного подрібнення кристалів
______________________
? Розкажіть про технологію виготовлення крем-меду.
– З ним цікава історія. Від самого початку зробили ставку на розробку технології покращення органолептичних властивостей меду з соняшнику. Цей мед наймасовіший продукт медового бджільництва України. Смакові властивості в нього чудові. А ось органолептика підводить – цей сорт меду кристалізується і швидко стає твердим з великою кількістю великих кристалів глюкози. Це не дуже приємно на «дотик язика».
Ми розробили технологію, яка дає змогу отримувати крем-мед без нагрівання за рахунок механічного подрібнення кристалів. При цьому його смакові властивості навіть поліпшуються. Це не диво, ми розробляли технологію для переробки меду на основі групи технологій, призначених для харчової промисловості. Там цей ефект поліпшення і був не тільки виявлений, а й доведений під час сліпих дегустацій. Щоб домогтися потрібного результату ми пройшли через три покоління установок і впровадження на масовому виробництві. Під час експериментів не тільки відпрацювали кілька десятків рецептів, а й перевірили стабільність продукту.
Крем-мед із малиною
У створеної технології є й інші важливі плюси. По-перше, вона надзвичайно енергоефективна. По-друге, дає змогу під час перетворення меду на крем-мед одразу виготовляти на його основі всілякі гомогенні (тобто високо однорідні) суміші за рахунок додавання субліматів та/або есенцій. Це дає змогу вивчити нові смаки й істотно розширює номенклатуру продуктів на основі меду. По-третє, можна працювати на різних обсягах: від дрібних партій у 30-100 літрів до потокового оброблення півтори-двох тисяч літрів.
______________________
В Україні, як і в усьому світі, споживачі вважають за краще купувати мед «з адресою», із чітко визначеним джерелом походження
______________________
? Як покупці знаходять вашу продукцію?
– У перші роки, коли тільки починали, продавали продукцію (мед, крем-мед, різні суміші, набори) вроздріб через свій електронний магазин на сайті. Працювали і на корпоративному ринку. Але наші теперішні обсяги через ці канали не продати. Робота ж із роздрібними торговельними мережами – це окремий бізнес. Ми не можемо працювати з ними безпосередньо з цілої низки причин.
Проте в Україні наш мед і крем-мед на його основі можна знайти на полицях багатьох магазинів, бо поставляємо продукцію оптом фасувальнику, а від нього вона йде в роздрібні мережі. Зараз працюємо над спільним проєктом, який дасть нам змогу поставити на полиці мед з іменами наших бджолярів. В Україні, як і в усьому світі, споживачі вважають за краще купувати мед «з адресою», із чітко визначеним джерелом походження. З огляду на те, що у нас всі вулики QR-кодовані, а вся логістика бджіл документується, ми знаємо походження свого меду з високою точністю. Аж до місця розташування кожного транспортного юніту, який становить у нас 240 сімей.
? Чи експортували мед за кордон?
– Якщо постачати мед у роздрібні мережі звичайній пасіці складно, то й експортувати його самостійно ще складніше. Експорт меду – це окремий і складний бізнес, якщо його вести з правильною стратегією. Кожен має займатися своєю справою. Ми – турботою про бджіл і збором урожаю меду. А експортер – встановленням довготривалих взаємовигідних стосунків із покупцями, експортною підготовкою продукції та всіма пов'язаними з цим процедурами, а також логістикою та фінансуванням угод.
Для того, щоб працювати на зовнішньому ринку, не потрібно бути експортером. Для цього достатньо встановити взаємовигідне партнерство з тими, хто такий статус уже має. Важливо, щоб експортний партнер мав також і перевірену позитивну репутацію у профільної аудиторії імпортерів. Ми пішли саме таким шляхом і поки що дуже задоволені результатом. Уже зараз наш мед і крем-мед можна знайти в країнах Європи. І продовжуємо працювати над розвитком цього напрямку, але поки що про це розповідати зарано.
______________________
За останні пару років багато фермерських господарств усвідомили вигоду від керованого запилення і почали збільшувати привабливість своїх пропозицій
______________________
? Господарство «Пасіка 21» бере участь у проєкті керованого бджолозапилення «BeesAgro»? Розкажіть про досвід співпраці з фермерами.
– Так, ми беремо участь у цій роботі. Ситуація в галузі та проблеми, з якими стикаються бджолярі, що вивозять бджіл на кероване запилення, це окрема довга розповідь. Поки що фермери не пропонують гідної оплати за цю послугу і збирати мед бджільницьким господарствам економічно вигідніше. Але ситуація почала змінюватися. За останні пару років багато фермерських господарств усвідомили вигоду від керованого запилення і почали збільшувати привабливість своїх пропозицій. Ще одна перешкода на шляху цієї послуги – неконтрольоване використання пестицидів. Тут поки що порядком не пахне. Ведуться розмови щодо уніфікації законодавства України в галузі регулювання застосування пестицидів з європейським. Але поки що залишається маса лазівок, які дають змогу не тільки використовувати пестициди, заборонені в Європі, а й ухилятися від відповідальності за потраву бджіл під час їх використання.
______________________
Цільова аудиторія «Школи промислового бджільництва» – всі ті, хто хоче перевести свою пасіку з традиційних на промислові рейки
______________________
? Ви запустили першу в Україні «Школу промислового бджільництва» і створили навколо неї спільноту. На кого розрахована ця ініціатива?
– Перша в Україні «Школа промислового бджільництва» розпочала свою роботу у 2023 році. Навесні та восени 2024 року ми провели перші цикли теоретичних і практичних семінарів. Цільова аудиторія Школи – всі ті, хто хоче перевести свою пасіку з традиційних на промислові рейки, і якого розміру наявна пасіка не так важливо. Основне завдання – це поширення передового досвіду промислового бджільництва, а також методична та практична допомога всім, хто став на шлях такої трансформації. Розповідаємо та демонструємо технології обслуговування бджіл, їх логістики, збирання врожаю, весняної та осінньої обробки, зимівлі. Намагаємося поширити накопичений досвід.
Господарство і бізнес «Пасіка 21» від самого початку будувалися на засадах колективної праці та зовнішньої кооперації, спираючись лише на власні ресурси. Перший кредит ми взяли тільки цього року (використали його для оновлення автотранспортного парку). Розвивалися обережно, поетапно, на основі від початку спланованої та прорахованої стратегії. Весь час шукали надійних постачальників якісної сировини і намагалися намацати можливості вигідної збутової кооперації. Ми віримо в поділ праці й від самого початку працювали не над побудовою натурального господарства, а над створенням взаємовигідного довготривалого партнерства в усіх напрямках. Можна впевнено сказати, що це унікальний для України досвід успішної багаторічної командної роботи як у вузькому, так і в широкому сенсі.
Розмовляла Тетяна Ковальчук
