Сільськогосподарські угіддя з висоти.             Фото з відкритих джерел Сільськогосподарські угіддя з висоти. Фото з відкритих джерел

Гектар подорожчав до 75 тисяч — але не там, де родючіше

/ Агроновини / Понеділок, 13 липня 2026 07:34

Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.

 Середня вартість гектара сільськогосподарської землі в Україні у 2026 році сягнула 75,1 тис. грн — це на 26% більше, ніж роком раніше. Ринок дорожчає стабільно: у 2024-му гектар коштував у середньому 47,3 тис. грн, у 2025-му — 61,8 тис. грн. За понад чотири роки роботи ринку українці уклали 501 619 угод купівлі-продажу на загальну суму 49,7 млрд грн, продавши 977,2 тис. гектарів.

Але середня цифра приховує головне — колосальний розрив між регіонами.

Безпека коштує дорожче за чорнозем

Найдорожча земля сьогодні — на Івано-Франківщині, де гектар оцінюють у середньому в 179,6 тис. грн, і на Київщині — 178,2 тис. грн. До п'ятірки найдорожчих також входять Львівщина (153,4 тис.), Тернопільщина (120 тис.) та Вінниччина (93,4 тис.).

Натомість на протилежному полюсі — регіони, які традиційно вважалися аграрним серцем країни. На Донеччині гектар коштує 30,7 тис. грн, на Херсонщині — 38,5 тис., на Миколаївщині — 44,1 тис., на Дніпровщини — 46,5 тис., а на Одещині — 47,8 тис. грн (це приблизно 1000–1500 доларів за гектар).

Розрив вражає: земля на Прикарпатті, де сільське господарство ніколи не було головною галуззю, коштує майже вчетверо дорожче за одеську ріллю — один із найпотужніших аграрних активів країни. Тобто головним ціноутворювальним фактором став не бонітет ґрунту, а безпека: близькість до лінії фронту, ризики обстрілів, замінування, стан логістики та портів.

Показово й те, де ринок найактивніший: найбільше угод укладають у центральних та північних областях — Вінницькій (3 416 угод від початку року), Чернігівській, Сумській, Полтавській та Хмельницькій. Тобто покупець іде туди, де відчуває себе захищеним, навіть якщо платить більше за менш родючий гектар.

Для власників землі на півдні це означає, що їхній актив недооцінений ринком — і його вартість напряму залежатиме від того, як розвиватиметься безпекова ситуація, розмінування та робота чорноморських портів. Земля лишається інвестицією, яка захищає капітал, — але сьогодні її ціну пише не агроном, а безпековий чинник.

За матеріалами: Опендатабот, Мінфін, Земляк

 13 липня 2026
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агробізнес Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на agro-business.com.ua. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.

ПЕРЕДПЛАТИТИ
© 2026 .. All Rights Reserved.

Please publish modules in offcanvas position.