Діяльність в умовах ринкових методів господарювання різко загострює проблему організації збуту продовольчих товарів, у тому числі продукції сільськогосподарських підприємств. Рівень державного регулювання, щільність збутової мережі, комунікативні можливості партнерів стали робити усе більш помітний вплив на рівень задоволення сільгоспвиробника, конкурентоспроможність продукції, ефективність виробництва. Наразі оптимізація збутової діяльності — важливий резерв зміцнення позицій підприємства на ринку реалізації зерна.
Наталія КУЗЬО
спеціально для "Агробізнес Сьогодні"
За обсягами експорту кукурудзи Україна займає четверте місце у світі. А в структурі українського експорту ця культура входить у топ-3 разом із пшеницею та ячменем. За повідомленням прес-служби Мінагрополітики, станом на 29 листопада з України було експортовано загалом 17,8 млн т зернових, з яких кукурудзи — 3,8 млн т.
Наталя КУЗЬО, спеціально для "АС"
Взимку приходить час знову задуматися про новий сезон, його виклики та потреби. Кожен агровиробник аналізує, що він може зробити для зменшення своїх ризиків, оптимізації фінансових навантажень та забезпечення стабільної роботи у новому сезоні, та приймає важливі фінансові рішення. У нинішніх реаліях, ще й в галузі сільського господарства, все це доволі складно реалізувати, однак ринок живе, розвивається, росте і з’являються нові вигідні пропозиції та додаткові можливості для сільгоспвиробників. Не останню чергу в цьому процесі відіграють і великі гравці на ринку — компанії-постачальники матеріально-технічних ресурсів.
Через високу завантаженість щоденними польовими роботами та технологічними операціями часто у керівників і власників агропідприємств не вистачає часу на побудову високоефективної системи управління. Багато власників підприємств відвідують передові господарства закордоном, аби перейняти досвід високорозвинених аграрних країн, проте не всі мають достатньо часу для подібних подорожей та впровадження змін.
Дмитро СІРИЙ, спеціально для "АС"
Цьогоріч серед усіх складностей аграрної галузі виділяється вагома проблема — зниження світових цін на сільгоспкультури, зокрема на одну з найбільш рентабельних — кукурудзу. Про те, скільки коштуватиме «цариця полів» у найближчій перспективі, і як аграріям не втратити прибуток в умовах коливання цін, експерти розповіли 21 жовтня в Києві на прес-заході «Низькі ціни на кукурудзу. Що робити?».
Оксана РАДЧЕНКОканд. економ. наук,
ст. наук. співробітник відділу податково-бюджетної політики,
Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» НААНУ
Проектом Закону про Державний бюджет України на 2017 рік формується вектор аграрної політики держави, який анонсований як підтримка стратегічних напрямів розвитку, з фінансуванням спецфондів у партнерстві з міжнародними організаціями, що має забезпечити необхідний рівень прозорості та ефективності використання коштів. Цей процес перебуває в епіцентрі гострих наукових та політичних дискусій.
Анна ФЕДУН, партнер
Українського аграрного центру
Українські аграрії перебувають в перманентному пошуку джерел фінансування. Як ми розуміємо, на державну підтримку у вигляді пільгових ставок кредитування, дотаційних програм їм розраховувати не доводиться. У зв’язку з цим часто аграріям пропонують розширити географію пошуку і звернутися за допомогою до міжнародних фінансових установ, серед яких Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Ірина БОВЧАЛЮК, спеціально для "АС"
Доступніший спосіб отримати фінансування для малого та середнього агробізнесу запропонували троє партнерів — компанія «Байєр», Райффайзен Банк Аваль та Міжнародна Фінансова Корпорація (IFC). Кажуть, завдяки тому, що розподіляють ризики між собою, новий проект «Вексель під 1%» буде дуже лояльним для клієнтів.
Ми зацікавлені у максимальній ефективності роботи наших клієнтів. Тому хочемо запропонувати найцікавіші продукти для них. Особливо це стосується аграрного сектору.
Лідія КУДРЯВЦЕВА, спеціально для "АС"
Перше, що зазвичай спадає на думку нашим діячам — це державна підтримка. Однак бюджету на це нема і, кажуть реалісти, не буде. Жити треба на базі власного бізнесу. Тож, аби на тлі цивілізованої європейської спільноти мати достойний вигляд, мусимо вчитися заробляти. Наразі йдеться про захист прав інтелектуальної власності на селекційні досягнення у рослинництві.

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.