Д. В. ПОТАНІН, канд. с.-г. наук
Садозміна, як і сівозміна, є науково обґрунтованим чергуванням порід на одній території у часі чи у просторі. Особливості самої садозміни в тому, що це більш відповідальний процес, аніж просте чергування однорічних польових порід. Адже всі плодові є багаторічними, і тому помилки в доборі порід даватимуться взнаки протягом усієї наступної експлуатації насаджень зниженням продуктивності відносно проектних показників.
Ірина ГАСАНОВАканд. с.-г. наук
ДУ Інститут зернових культур НААН України
Ґрунтово-кліматичні умови Степової зони України дають можливість вирощувати пшеницю доброї якості, проте виробництво зерна з поліпшеними технологічними властивостями на сьогодні значно відстає від потреб споживчого ринку. Причини: зниження родючості ґрунтів; розширення площ під комерційні культури (соняшник, ріпак озимий і ярий та ін.); погіршення фітосанітарного стану посівів; недостатнє технологічне забезпечення. Господарства не отримують значної частини прибутків чере помітне зниження ціни на зерно як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
Володимир ЛИХОЧВОРдоктор с.-г. наук, професор,
член-кореспондент НААН, завідувач кафедрою технологій у рослинництві,
Львівський національний аграрний університет
Багаторічні дослідження показують, що тільки за сівби в оптимальні строки рослини можуть повністю використати всі необхідні чинники для свого росту і розвитку та забезпечити найвищу врожайність озимої пшениці.
Віталій ІЩЕНКОканд. с.-г. наук, в. о.
заст. директора з наукової роботи,
зав. лабораторією селекції і насінництва зернових і технічних культур
Назар УМРИХІНканд. с.-г. наук, зав.лабораторією біоадаптивних технологій в АПВ
Олег ГАЙДЕНКОканд. техн. наук, вчений секретар,
зав.науково-технологічним відділом селекції, насінництва і трансферу інновацій
Галина КОЗЕЛЕЦЬканд. с.-г. наук, старший науковий співробітник
лабораторії селекції і насінництва зернових і технічних культур
Кіровоградська ДСГДС НААН
Нові продуктивні сорти та кондиційне насіння зернових культур є незамінними факторами інтенсифікації та розширення зерновиробництва. Система насінництва повинна враховувати тенденції на ринку зерна та сучасні технології виробництва кондиційного насіння.
Д. В. ПОТАНІНканд. с.-г. наук
В інтенсивному садівництві велике значення має підбір підщеп. Саме підщепи забезпечують адаптивність насаджень до місцевих ґрунтових умов і дають змогу максимально розкрити потенціал саду.
Агрономія Сьогодні - Вівторок, 01 листопада 2016 16:00

Живлення озимини восени

Григорій ГОСПОДАРЕНКОдоктор с.-г. наук,
професор кафедри агрохімії в ґрунтознавства 
Уманського національного університету садівництва
Урожай зерна пшениці озимої є функцією загальної кількості сухої речовини, яка спочатку виражена у вигляді максимальної кількості пагонів із найбільшими листками, потім — максимальної кількості колосків в одному колосі, ще пізніше — максимальної кількості квіток у колосі й нарешті — у кількості повністю виповнених зерен на кожній рослині. Її вегетаційний період зазвичай триває близько 300 діб: проростання та початковий розвиток — 30, кущення — 150, розвиток стебла — 48, колосіння — 6, цвітіння — 11, достигання — до 50 діб.
Агрономія Сьогодні - Понеділок, 24 жовтня 2016 16:00

Сади з нуля

Д. В. ПОТАНІН, канд. с.-г. наук
Багато фермерів бажають створити свої сади, знаючи про високу дохідність цієї справи — вирощування плодів та ягід. Але більшість із них не мають достатньо коштів, щоб закласти повноцінний сучасний сад. Сільгоспвиробників лякають такі цифри, як 100…120 тис. грн/ га, причому, така сума — одноразове вкладення, а повернутися воно зможе лише через два…три роки. Постає питання, як же раніше, у 19 та на початку 20 ст. створювали особисті промислові сади? Чи існують такі способи за мінімальних капітальних вкладень, які не були б великим тягарем для фермера? Такі методи є, але їх не можна назвати інтенсивними через великий термін непродуктивного періоду. Тобто одразу ж треба усвідомити, що у разі економії грошей ми втрачаємо час.
Назар УМРИХІНканд. с.-г. наук, завідувач лабораторією
біоадаптивних технологій в АПВ
Володимир САВРАНЧУК, канд. с.-г. наук, с. н. с.,
директор ДП «ДГ «Елітне»
Кіровоградської ДСГДС НААН
Строки сівби належать до найбільш важливих агротехнічних прийомів вирощування озимої пшениці. Зміна строків сівби завжди супроводжується різкими змінами умов існування рослин і, зокрема, таких важливих факторів, як температура повітря та грунту, водозабезпеченість рослин, тривалість світлового дня тощо. Всі вони мають величезний вплив на інтенсивність росту та розвитку рослин, що відображається на рівні продуктивності посівів.
В. ХОДАНІЦЬКИЙканд. біолог. наук, с. н. с. лабораторії
технологій вирощування зернових та техінчних культур
Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН України
О. ХОДАНІЦЬКА
Як і всі рослини озима пшениця для нормального росту, розвитку і добрих врожаїв потребує збалансованого живлення. За законом мінімуму Лібіха, елемент, який у ґрунті перебуває у мінімальній кількості, буде в кінцевому підсумку визначати величину врожаю. Ним часто виступає азот, оскільки він бере участь у більшій частині життєво важливих процесів рослинного організму. Азот входить до складу білків, які виконують ряд функцій — від структурних до ферментативних, хлорофілу — перетворення сонячної енергії в енергію хімічних сполук, нуклеїнових кислот — передача генетичної інформації. За катастрофічними наслідками для рослин нестача азоту лежить на рівні з дефіцитом води.
Іван МАРКОВпрофесор
НУБіП України
Значних недоборів і втрат урожаю пшениці озимої завдають паразитарні хвороби, серед яких значним поширенням відзначаються сажкові та іржасті захворювання, кореневі гнилі, борошниста роса, септоріоз листя й колоса, піренофороз, фузаріоз колоса, чорний зародок, тифульозна і склероціальна гнилі, оливкова і снігова плісені, склероціальна і тифульозна гнилі, чорний плямистий та базальний бактеріози, вірусні та фітоплазмові хвороби. Перелічені захворювання є дуже небезпечними для пшениці озимої і потребують постійного контролю і захисту рослин.

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.