Чи є перспективи органічного виробництва в Україні?

Чи є перспективи органічного виробництва в Україні?

/ Агрономія Сьогодні / Субота, 28 липня 2018 12:34

Традиційно під органічним виробництвом у сільському господарстві розуміють повну відмову від застосування ГМО, антибіотиків, хімікатів та мінеральних добрив, та чи можливо воно за умов незбалансованості рослинництва і тваринництва?

Україна за своїм природно-кліматичним та ґрунтовим потенціалом має унікальну можливість зайняти одне з провідних місць серед виробників органічної продукції. Враховуючи навіть те, що органічне виробництво (так складалась історія) було притаманним українському селянству, адже ще якихось сто із гаком років тому в Україні все господарювання було органічним, а у Європу з Чилі вітрильниками возили селітру. Проте, за даними Міжнародної Федерації органічного сільськогосподарського руху в Україні, станом на початок позаминулого року було лише 178 сертифікованих органічних господарства загальною площею у 403,0 тис. га. І це в Україні, яка за обсягами сільськогосподарських угідь найбільша у Європі. Натомість у країнах Європейського союзу площі, задіяні під органічне агровиробництво у 2015 році (враховуючи стабільну ситуацію у ЄС, Євростат більшість обстежень проводить раз на кілька років) становили 11,1 млн га і мають тенденцію до зростання. Так, за період із 2010 по 2015 роки ці площі збільшилися на 21%. В окремих країнах Європи (Німеччина, Данія) запроваджуються досить жорсткі обмеження щодо обсягів внесення мінеральних добрив, які навіть зазнають певної критики від фермерів.

Таке відставання України в органічному агровиробництві має певні причини. Ситуація, що сьогодні склалася, є значною мірою розвитком українського агросектору в останні чверть століття, коли в економіці держави відбувались кардинальні і часом болючі перетворення. Саме на цей період на Заході припало стрімке зацікавлення органічним землеробством.

Тож коли говорять про зростання економічного значення агросектору і його експортного потенціалу, передусім мають на увазі продукцію рослинництва та ті кошти, що галузь приносить. А це мається на увазі пшениця, фуражна кукурудза, ячмінь тощо, у той же час за останні чверть століття тваринництво зменшило обсяги виробництва у рази. Ту кукурудзу, яку так активно колись вводив Микита Хрущов, сьогодні їдять не наші бички і корови, а вона становить істотну частину агроекспорту.

 

Структурні зміни

За останні 25 років сільське господарство України зазнало істотних змін. Напевно, одним з основних була зміна в структурі товарної продукції. Валова продукція рослинництва позаминулого року сягала 133% до рівня 1990-го, а тваринництва — 52,6% (без урахування окупованого Криму).

Скорочення обсягів тваринницької галузі і нарощування рослинництва були викликані низкою причин і передусім ситуацією на ринках збуту та орієнтацією великих виробників, перш за все агрохолдингів на «експортні» ринки. Хоча останніми роками агросектор і вийшов на першу позицію за обсягами експорту, проте 90% її становить продукція рослинництва, і тільки 10% припадає на тваринництво.

Середні витрати на мінеральні добрива у виробництві однієї тонни зернових в 2016 році становили: для пшениці — 26% від загальних витрат, ячменю — 23%, кукурудзи — 18%.

Рекордні врожаї останніх років значною мірою обумовлені зростанням застосування мінеральних добрив. Однак стверджувати, що збільшення випуску продукції рослинництва пояснювати тільки за рахунок розширення удобрених площ, швидше за все, буде некоректним, хоча б тому, що в 1990 році удобрених мінеральними добривами ґрунтів було 83% (у 2016 — 87%, у 2015 — 80%), а удобрених органічними — 17,9% (у 2016-му — 2,6).

Зменшення обсягів використання органічних добрив на користь мінеральних значною мірою було викликане занепадом тваринництва. А це, своєю чергою, призвело до не завжди потрібних змін у сівозміни (відмова у зв’язку з незатребуваністю від кормових культур тощо), що більш витратно для рослинництва, позаяк потрібно додатковий ресурс для придбання мінеральних добрив.

 

03 370 50 2

 

Основними виробниками продукції тваринництва (без птахівництва) стали малі та середні виробники, а також господарства населення, передусім орієнтовані на внутрішній ринок (принаймні у м’ясному сегменті).

Для прикладу: господарство у Черкаській області при площі угідь 1000 га утримує 800 голів ВРХ, що дає можливість щорічно вивозити на поля 10 тис. т перегною. Це, з одного боку, дає певний економічний зиск — відбувається істотна економія на мінеральних добривах, а з іншого — вирощування кормових трав є «зеленими добривами» під посіви соняшнику та пшениці.

Частка господарств населення у тваринництві є дуже високою, і саме завдяки цьому не відбулося більш сильного падіння галузі. Річ у тім, що основним напрямом у розведенні ВРХ населенням було (і є) молочне скотарство, відгодівля на м’ясо — необхідно-додатковим, другорядним. У сільськогосподарських підприємствах у поголів’я ВРХ корови становлять від 32% до 40% в останні роки (найнижчий показник — 29% у 1990-му). У господарствах населення частка корів, як правило, більш стабільна і становить останнім часом 63–69%, найбільший відсоток спостерігався у 1960 і 2000 роках: 76% і 70% відповідно.

Вирощування ВРХ в одно­осібних господарствах ще не зовсім зійшов нанівець, як раз за рахунок молочного напряму (кількість корів у населення в 2015 році сягала 79% від рівня 1990-го і 55% — в 1970). Основною проблемою стала невідповідність витрат на утримання (передусім через скорочення природної кормової бази та зростання цін на фураж).

Таким чином, виходить, що невеликі виробники мають кращу «сировинну базу» органічних добрив, ніж великі господарства, орієнтовані в основному на олійні та зернові.

У порівнянні з 1990 роком обсяги внесення органічних добрив значно скоротилися як за розмірами удобрених площ, так і в кількості внесених добрив. Може саме ця тенденція (яка налічує багато десятиліть) і пояснює заяву директора ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені Соколовського» Святослава Балюка на парламентських слуханнях про те, що за останні 130 років чорноземи в Україні втратили 30–40% гумусу, тому вже перейшли в розряд ґрунтів із середньою родючістю?

 

А як у Європі?

Сектор органічних добрив протягом декількох століть залишався дуже традиційною регіональною діяльністю, однак прагнення до більш стабільного сільського господарства призвело до зміни уподобань на користь органічних добрив замість неорганічних (мінеральних, EUROSTAT використовує термін «неорганічні»). Для ЄС в цілому основним джерелом надходження азоту в орні землі є неорганічні добрива, а гній займає лише друге місце. У той же час говорити про європейський досвід використання добрив у цілому досить складно, оскільки не у всіх країнах Південно-Східної та Східної Європи проводиться збір інформації про такі органічні добрива, як компост, гній і кісткове борошно, а EUROSTAT збирає лише загальну для більшості країн-членів інформацію.

Однак ситуація у різних країнах досить відмінна. Наприклад, у Данії, Німеччині, Греції, Франції, Люксембурзі, Фінляндії і Швеції на початку 2000-х років неорганічні добрива становили 50% і більше від загального обсягу азотних. У той же час в Бельгії і Нідерландах на гній великої рогатої худоби припадало понад 50% азотних добрив.

Треба зауважити, що в Європі зовсім інший підхід до обліку застосування органічних добрив: їх вважають точно так, як і мінеральні — за вмістом активних речовин.

Україна за площею сільгоспугідь перевершує всі європейські країни, проте за поголів’ям ВРХ, дев’ять країн — Франція, Туреччина, Німеччина, Великобританія, Ірландія, Іспанія, Італія, Польща та Нідерланди — мають більші «стада». За кількістю свиней нашу країна обходять Іспанія, Німеччина, Франція, Данія, Нідерланди, Польща та Італія.

Свого часу міністр АПК Тарас Кутовий назвав сільське господарство Данії (за площею як півтори Київської області, проте потужніша за обсягами тваринництва) «найефективнішим» (із цим можна дещо і погодитися). Так може рецепт у розумному поєднанні рослинництва і тваринництва? Без надмірної концентрації у великих комплексах, щоб не створювати інших екологічних загроз, їсти природну їжу та економити на мінеральних добривах.

Костянтин РЄПІН, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

1

 19 березня 2019
Право аграріїв на відшкодування ПДВ при експорті олійних підтвердили у Міністерстві фінансів України.
Право аграріїв на відшкодування ПДВ при експорті олійних підтвердили у Міністерстві фінансів України.
19 березня 2019
 19 березня 2019
CLAAS запускає новий корегувальний супутниковий сигнал під назвою SATCOR. Він буде доступний у всьому світі з двома рівнями точності: SATCOR 5 та SATCOR 15, і підходить практично для усіх сільськогосподарських робіт від буріння до збирання.
CLAAS запускає новий корегувальний супутниковий сигнал під назвою SATCOR. Він буде доступний у всьому світі з двома рівнями точності: SATCOR 5 та SATCOR 15, і підходить практично для усіх сільськогосподарських робіт від буріння до збирання.
19 березня 2019
 19 березня 2019
Основні витрати українські імпортери горіха несуть на закупівлю мигдалю на який припадає близько 40% всього імпорту горіхів у країну.
Основні витрати українські імпортери горіха несуть на закупівлю мигдалю на який припадає близько 40% всього імпорту горіхів у країну.
19 березня 2019
 19 березня 2019
У проекті нового стандарту на пшеницю не враховане питання протруєного зерна, яке штучно забарвлене і не придатне для вживання в харчових цілях та в якості корму для тварин.
У проекті нового стандарту на пшеницю не враховане питання протруєного зерна, яке штучно забарвлене і не придатне для вживання в харчових цілях та в якості корму для тварин.
19 березня 2019
 19 березня 2019
Сезон продажу української редиски вже розпочався. Перші партії продукції з теплиць Закарпаття з’явились на гуртовому ринку ОРСП «Шувар» у Львові ще минулого тижня.
Сезон продажу української редиски вже розпочався. Перші партії продукції з теплиць Закарпаття з’явились на гуртовому ринку ОРСП «Шувар» у Львові ще минулого тижня.
19 березня 2019
 19 березня 2019
ХІI Міжнародний молочний конгрес відбувся нещодавно в Києві. Він зібрав близько 1500 учасників молочного бізнесу, в тому числі 750 представників 265 провідних компаній, ветеринарів, технологів, управлінців і експертів галузі, а також працівників органів державної влади, дипломатичних установ, міжнародних і фінансових організацій.
ХІI Міжнародний молочний конгрес відбувся нещодавно в Києві. Він зібрав близько 1500 учасників молочного бізнесу, в тому числі 750 представників 265 провідних компаній, ветеринарів, технологів, управлінців і експертів галузі, а також працівників органів державної влади, дипломатичних установ, міжнародних і фінансових організацій.
19 березня 2019

Please publish modules in offcanvas position.