На сьогодні Україна стає все привабливішою для деяких країн в імпорті сої. Проте існують певні чинники ризику як для імпортерів, так і для внутрішніх виробників і покупців цієї культури. Про основні тенденції вирощування цієї перспективної культури розповідає Оксана Просоленко, виконавчий директор, регіональний директор Східної Європи Асоціації «Дунайська Соя».

Актуальність вирощування та використання модифікованих культур у світі не зменшується. Довкола одних із них, зокрема сої, дискусія тільки посилюється

Соя — перспективна культура в сівозміні для вітчизняних полів. Багаторічний досвід вітчизняних гречкосіїв свідчить на користь цього, і наша розмова з експертами тільки підтвердила подібні думки.

На глобальному аграрному ринку соя продовжує зберігати стійкі позиції важливої продовольчої та кормової сільськогосподарської культури. Попит на сою постійно зростає в багатьох країнах світу, особливо в Азії та ЄС. Однак вітчизняне виробництво сої останніми роками суттєво коливалося. При цьому через порівняно низький рівень використання наявного генетичного потенціалу продуктивності вирощування сої фактично середня урожайність її щонайменше на 30–40% нижче, ніж в інших країнах світу за рівних виробничих і економічних умов.

Поряд з азотним живленням важливу роль у житті рослин сої відіграє фосфорне живлення, незважаючи на те, що соя засвоює значно менше фосфору, ніж азоту та калію. Нестача фосфору в ґрунті протягом вегетаційного періоду впливає на ріст та розвиток сої: кущ виростає маленьким, цвітіння та формування бобів подовжується. Застосування фосфорних добрив збільшує кількість та масу бульбочок. За 10-разового збільшення норм фосфору у 10 разів збільшується кількість бульбочок та у 15 разів їх маса. Кількість зв’язаного азоту на 1 г бульбочок зростає від 51 до 155 мг.

Тільки за правильного застосування азотних добрив можна уникнути таких негативних наслідків, як зниження фітосанітарної стійкості рослин проти хвороб і шкідників, погіршення властивостей ґрунту та якості врожаю.

Починаючи з другої половини вегетації сої, а саме із середини літа, на її посівах нерідко відбуваються масові розмноження павутинних кліщів. В окремі роки пошкодження від них є настільки значними, що недобір урожаю варіює від 10 до 30%. В абсолютних величинах такі втрати складають у середньому на богарі 3–8 ц/га, а на поливі — можуть досягати 12 ц/га. Зона високої шкодочинності фітофага досить швидко розширилася з Півдня на Схід, Центр і навіть Захід України, і це відбулося зовсім недавно. З огляду на це господарства Центрального й особливо Західного Лісостепу, які раніше ніколи не проводили спеціальних обробок посівів сої від кліщів, несподівано наразилися на масштабну проблему. Компанії — постачальники засобів захисту рослин спочатку також виявилися не готовими й у перші роки навали шкідника не змогли забезпечити агровиробництво ефективними препаратами у достатній кількості.

- Середа, 24 червня 2020 12:05

Забур’яненість посівів сої

Ця проблема знайома всім аграріям і суттєво впливає на врожайність сої. Тому варто завчасно подбати про вибір гербіцидів для знищення рослин-конкурентів сої.

- Вівторок, 12 травня 2020 14:50

Бактеріальні препарати сої

Інокуляція насіння сої на сьогоднішній день — неодмінна умова отримання нормальної врожайності. Більшість агрономів, із якими ми спілкувалися на цю тему, вважають, що без інокуляції немає сенсу вирощувати цю культуру взагалі. І справа тут навіть не у додатковому азоті, який добувають рослини за допомогою ризобій, а у комплексному позитивному ефекті. Адже завдяки активній роботі бульбочкових бактерій відбувається більш ефективне засвоєння інших поживних елементів, стимулювання розвитку кореневої системи, спостерігається ростостимулювальна та фунгіцидна дія інокулянту на рослини.

Імаго звичайного павутинного кліща завдовжки всього 0,5 мм, але тисячна армія цих шкідників здатна за лічені дні знищити до 80% потенціалу врожайності сої та позбавити рентабельності ваш бізнес. Розкажемо, як цього не допустити.

Please publish modules in offcanvas position.