Оптимальна щільність продуктивного стеблостою

Оптимальна щільність продуктивного стеблостою

/ Агрономія Сьогодні / Понеділок, 08 жовтня 2018 10:54

Існують методи теоретичного розрахунку оптимальної щільності продуктивного стеблостою за приходом ФАР, вологозабезпеченістю, активністю та площею фотосинтезувальної поверхні посіву.

Ці методи використовують під час програмування урожаїв, вони відносно складні і вимагають спеціальних досліджень. У практиці європейських країн в основному виходять з емпірично встановлених показників оптимальної щільності продуктивного стеблостою для різних ґрунтово-кліматичних умов, культур, сортів.

Вчені пропонують схему, яка дозволяє орієнтовно встановлювати оптимальну щільність стеблостою пшениці. Фактори, які впливають на оптимальне число колосків на 1 м², наступні («+» і «-» означають підвищення або зниження контрольного числа колосків на 1 м² на 10%): контрольне число колосків на 1 м² — 550; очікувана урожайність: до 60 ц/га (–), 70 ц/га — (0), вище 80 ц/га — (+); забезпеченість вологою: достатня (+), ненадійна (–), критична (–); небезпека вилягання: низька (0), помірна (–), висока (–); тип сорту: з високою кущистістю (+), проміжний (0), з високою продуктивністю колоса (–).

Формування на полі оптимальної щільності продуктивного стеблостою повинно бути тією базою, на якій необхідно будувати всю лінію технологічних розрахунків, а можливість її досягти — критерієм, за допомогою якого потрібно оцінювати ефективність технології вирощування зернових.

 

Яке значення норми висіву під час вирощування зернових як ефективного прийому формування оптимальної щільності продуктивного стеблостою?

В цілому ряді дослідів показано доволі незалежне від норм висіву формування урожайності та її елементів. Так, у дослідженнях ННЦ «Інститут землеробства НААНУ» практично однаковий збір зерна з 1 га дали посіви ячменю за висіву від 2,5 до 6 млн шт./ га насінин та вівса — від 3 до 7,5 млн шт./га. На їх основі можна зробити неправильний висновок, що підвищення норми висіву зернових колосових нашкодити не може. Але прагнення компенсувати недоліки агротехніки збільшенням витрат насіння призводить до стихійності формування елементів продуктивності посіву, втрати можливості керування процесами оптимізації його параметрів. І навпаки, зрідження рослин створює ще більшу нерівномірність у їх розміщенні, а там, де це зрідження відсутнє, рослини страждають від загущення. Тому не аргументоване завищення норм висіву знижує реалізацію потенціалу продуктивності злаків і збільшує витрати на їх вирощування. Головне завдання у тому, щоб довести норму висіву до необхідного, науково обгрунтованого мінімуму, який забезпечує оптимальну щільність продуктивного стеблостою незалежно від погодних умов вегетації.

 

11 378 63

 

Що необхідно для того, щоб забезпечити оптимальну щільність продуктивного стеблостою?

Для цього норму висіву потрібно скорегувати, враховуючи велику кількість показників варіюючих факторів (строк висіву, якість насіння та підготовка ґрунту, метеорологічні умови, рельєф, ступінь інтенсифікації і культури землеробства, сорт тощо). Показник, який інтегрує більшість цих факторів, — загальне виживання рослин (число рослин, що збереглися до жнив по відношенню до числа висіяних на тій же площі схожих насінин).

У землеробській практиці норму висіву розподіляють на необхідну та страхову частини. Необхідна її частка відповідає оптимальній густоті рослин у період жнив; страхова представляє собою суму всіх втрат рослин у період від висіву до жнив і визначається на основі показника виживання рослин. Останній є специфічним для визначених грунтово-кліматичних умов і в кожному конкретному випадку його середня величина повинна визначатись шляхом відповідних спостережень протягом ряду років.

В Україні в озимих зернових найбільший випад рослин спостерігався у період від висіву до сходів та під час перезимівлі. Він також може бути спричинений появою шкідників, хвороб, бур’янів, механічними пошкодженнями у разі обробки полів пестицидами. За даними сортодільниць України, в середньостатистичні зими загальне виживання озимого жита становило 49%, озимої пшениці — 48,2, ячменю — 68,3, вівса — 62,4%. В останні роки, внаслідок пом’якшення температурного режиму в зимовий період, у середньому загальне виживання озимих становить близько 80%, ярих — близько 90%.

Рівень втрат рослин найбільшою мірою залежить від культури землеробства.

 

Яку роль грає кущення у формуванні продуктивного стеблостою?

Наразі більшість спеціалістів не визнають концепцію одностеблової рослини і дотримуються необхідності деякого обмеженого продуктивного кущення, але оптимальний рівень останнього викликає розходження у думках. Деякі з авторів вважають, що найбільш продуктивним буде посів за низької густоти стояння рослин і, відповідно, пониженої норми висіву в результаті доброго кущення, підвищення вертикальної стійкості та продуктивності кожної окремої рослини; інші — за високої густоти стояння та слабому кущенні за рахунок збільшення у посівах частки найбільш продуктивних головних пагонів і максимальної продуктивності кожного колоса.

Різні погляди про роль кущення знаходять відображення у різних системах інтенсивного вирощування зернових. Згідно з Бельгійською системою вирощування озимої пшениці, для одержання 475–500 продуктивних стебел необхідно висіяти на 1 м² 220–250 схожих насінин. За системою Шлезвіг-Гольштейн (ФРН) норма висіву повинна бути 450–500 шт./ м², що дає можливість одержати на 1м² 550–600 колосків. Рівень урожайності при цьому становить, відповідно, близько 70 і 80 ц, однак витрати з догляду за посівами і насіння у другому випадку вищі.

Підхід до формування оптимального стеблостою багато в чому залежить від агрокліматичних умов. У посушливих степах Північної Америки та Австралії застосовують рідкі посіви. У США норма висіву озимої пшениці знаходиться у межах 44–154 кг/га, ярої — 74–128, ярої твердої — 47–134, вівса — 61–114, ячменю — 64–129, жита — 47–132 кг/га (якщо вважати середню масу 1000 зерен насіння 38–40 г, то це становить від 1,2 до 3,8 млн шт./га).

 

11 378 62 2

 

Рідкі посіви не так страждають від нестачі вологи у випадку посушливого літа, а за доброго забезпечення вологою можна розраховувати на одержання густішого стеблостою за рахунок посиленого кущення. В Югославії, навпаки, вважають кущення ненадійним фактором формування урожаю, і рекомендують для пшениці норму висіву 700 шт./м² насінин, що дає 550–600 рослин і за коефіцієнту кущення 1,3 — близько 800 колосів на 1 м². Приблизно такі ж рекомендації для Болгарії. За даними наукових установ Чехії, в умовах Середньої Європи у разі використання сучасних сортів за 100% схожості норма висіву озимої пшениці становить 200–250 шт./м² насінин, ярого ячменю — 230–270, а з додаванням страхової частки повна норма висіву сягає, відповідно, 350–450 і 300 шт./м² насінин. У Великобританії рекомендована повна норма висіву озимої пшениці на легких грунтах становить 400, на важчих — 300–350 шт./м² насінин, що забезпечує весною 300–350 і 250–300 рослин на 1м².

 

На формування врожаю впливає не тільки густота рослин у посіві, але й організація їх життєвого простору. Як найбільш раціонально розмістити їх на площі?

Віддаль між рослинами в рядку — один із найважливіших моментів, на який в останні роки звертають особливу увагу, тому що загущення посівів викликає розтягування міжвузль базальної зони, зниження загального і продуктивного кущення та формування слабих рослин, нестійких до вилягання. Критична віддаль між рослинами в рядку, за даними різних авторів, варіює від 1 до 1,4 см. За міжрядь 15 см і нормі висіву 5–6 млн шт./га насіння, що вказується практично у всіх рекомендаціях із сівби, середня відстань між рослинами в рядку сягає 1,1–1,3 см, тобто наближається до критичної межі або навіть менше неї. В результаті нерівномірності висіву сівалками, які в основному розповсюдженні у виробництві, багато рослин розміщуються значно ближче одна від одної, попадаючи в умови жорсткої конкуренції уже на ранніх етапах розвитку. Щоб зменшити ці негативні фактори, в багатьох країнах Західної Європи вважають за необхідне збільшити середню віддаль між рослинами майже удвічі, тобто приблизно до 2,6 см. Згідно з даними Інституту експериментальної ботаніки АН БССР, для реалізації процесу первинного кущення оптимальною відстанню між рослинами має бути 3–4 см.

Накопичено багато експериментальних даних, які свідчать про те, що рослини в рядку повинні розміщуватись більш розріджено, ніж це прийнято у виробництві. Ясно, що досягти розрідження у рядку, не знижуючи щільності посіву, можливо лише за рахунок зменшення ширини міжрядь, що у разі збереження однієї і тієї ж норми висіву підвищує польову схожість і загальну продуктивність зернових. У Великобританії звуження міжрядь до квадратної конфігурації площі живлення дозволило підвищити врожайність на 10,3 ц/га.

В середньому звуження міжрядь на 1 см дає приріст зборів зерна з 1 га близько 0,7–1%. Тому в ФРН намагаються довести міжряддя до 8–10 см.

Згідно з даними білоруських дослідників, ширина міжрядь може слугувати інструментом для зниження небажаного пізнього пагоноутворення. З цієї точки зору фізіологічний оптимум ширини міжрядь для зернових лежить у межах 8–12 см. Прийнята у виробництві ширина міжрядь зернових 15 см склалась історично і швидше відповідає можливостям сівалок із дводисковими сошниками, ніж біологічними вимогами рослин. Розміщення сошників у два і більше рядів покращує ці показники. Сучасні сівалки, які випускаю­ться у більшості країн Західної Європи, дозволяють отримати міжряддя 12 см і менше. До цих показників наближається сівалка вітчизняного виробництва «Клен». За норм висіву 300–500 шт./м² насіння міжряддя у 12 см дозволяють забезпечити віддаль між рослинами 2,8–1,7 см, що створює сприятливіші умови для формування високопродуктивних посівів. Перспективними з цього погляду є також випуск сучасних сівалок із програмованою відстанню між рослинами в рядку, тобто точного висіву для зернових колосових культур.

 

Іван СВИДИНЮКканд. с.-г. наук, агроном-технолог
спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

1

 19 жовтня 2018
В 2018/19 МР Україна збільшить виробництво рослинних олій та шроту.
В 2018/19 МР Україна збільшить виробництво рослинних олій та шроту.
19 жовтня 2018
 19 жовтня 2018
Натомість експорт вітчизняних томатів суттєво скоротився.
Натомість експорт вітчизняних томатів суттєво скоротився.
19 жовтня 2018
 19 жовтня 2018
Досвід іноземних фахівців вивчатимуть науковці Тернопільщини.
Досвід іноземних фахівців вивчатимуть науковці Тернопільщини.
19 жовтня 2018
 17 жовтня 2018
Чорноморський регіон, та, зокрема, Україна зберуть рекордний врожай зернової, прогнозують аналітики.
Чорноморський регіон, та, зокрема, Україна зберуть рекордний врожай зернової, прогнозують аналітики.
17 жовтня 2018

Please publish modules in offcanvas position.