Мінімальний обробіток грунту та система no-till

Мінімальний обробіток грунту та система no-till

/ Агрономія Сьогодні / Вівторок, 05 лютого 2019 12:48

Мінімальний, а особливо нульовий обробіток ґрунту — елемент інтенсивних агротехнологій, він можливий у разі достатнього забезпечення добривами, пестицидами в оптимальних сівозмінах за високої культури землеробства та наявності високопрофесійних технологів.

Мінімальний обробіток грунту

Однією з основних передумов запровадження мінімальних технологій є широке застосування різних гербіцидів, зокрема системних препаратів суцільної дії, передусім з групи гліфосатів.

20 387 50Зменшення витрат енергії у вигляді паливно-мастильних матеріалів у разі скорочення обробітку ґрунту приходиться компенсувати витратами енергії на боротьбу з бур’янами, тобто використовувати гербіциди. А з підвищенням умов зволоження зростає використання фунгіцидів. Підсилення дефіциту мінерального азоту за мінімалізації потребує його компенсації із використанням добрив.

Такий обробіток грунту є перспективним і відносно просто запроваджується на структурних, добре дренованих ґрунтах, зокрема чорноземах. За посушливих умов він має більші переваги, оскільки мульчування поверхні післязбиральними рештками забезпечує збереження до 25–50 мм вологи. Тому найбільш перспективною зоною для запровадження мінімального та нульового обробітку є зона Степу, значна частина Правобережного Лісостепу.

Мінімальний обробіток ґрунту представляє собою високо­ефективний агромеліоративний прийом затримання і збереження ґрунтової вологи опадів, що випадають. Річний вологонакопичувальний ефект його рівний 30–50 мм. У зв’язку з чим він стабілізує землеробство, особливо під час сильних посух.

Мінімальний обробіток чорноземних ґрунтів може забезпечити стійкі урожаї в сівозміні навіть в перші роки його використання за умови застосування підвищених доз органічних і мінеральних добрив, а також ефективних засобів захисту рослин. Встановлено, що чим довше застосовується систематичний мінімальний обробіток грунту, тим вища урожайність польових культур.

 

Нульовий обробіток грунту

Нульовий обробіток передбачає повну відмову від суцільного спушування скиби за винятком операції із підготовки насіннєвого ложа одночасно з сівбою спеціальними сівалками прямої дії.

Перехід до нової технології no-till зумовлює зовсім іншу філософію землеробства. Суть її полягає у тому, що з кожним роком родючість ґрунту повинна підвищуватися, при цьому врожай наступних культур повинен зростати за рахунок новоутвореної ґрунтової родючості, а не від внесення добрив чи інших технологічних заходів. Тобто землероб має справу з агроекосистемою, яка постійно змінюється і самовідновлюється.

Щоб рослинні залишки виконували своє завдання, з ними необхідно цілеспрямовано працювати, тобто ретельно подрібнювати. Управління рослинними рештками в системі землеробства no-till виконується механічними та біологічними заходами. Знаряддями механічного впливу на рослинні рештки є різні комбайни, обладнані подрібнювачами, та спеціальні причіпні подрібнювачі.

 

Зверніть увагу!

Одним із базових наукових положень за нульового обробітку є обов’язкове залишення усіх рослинних решток на поверхні і рівномірне їх розміщення на полі.

 

Останніми роками нульовий обробіток ґрунту у світі поширюється, загальна площа наближається до 100 млн га. Але переважно це лише всього шість країн — США, Бразилія, Аргентина, Канада, Австралія і Парагвай. Зростає інтерес до нульового обробітку в Азії і Африці. Тільки в Європі темпи впровадження цього способу залишаються мінімальними, за винятком Іспанії й Італії, де його застосовують на площі майже 300 і 100 тис. га відповідно.

До переваг no-till слід віднести:

 

  • різке у 3–5 разів підвищення продуктивності праці;
  • можливість здійснення сівби польових культур у найкращі агротехнічні строки;
  • скорочення витрат на оплату праці в 1,6 разу, придбання техніки — 1,5, пальне — у 2,2 разу. З урахуванням витрат на добрива, вапно, гербіциди та інсектициди, робочу силу, економія сукупних витрат становить за даними зарубіжних країн 12%;
  • захист ґрунтів від ерозії, дефляції і антропогенного переущільнення;
  • можливість значного підвищення вмісту в ґрунті органічної речовини і гумусу;
  • в умовах достатнього зволоження підвищення коефіцієнтів використання елементів живлення рослин із мінеральних добрив, передусім фосфору (особливо за помірних доз внесення) завдяки локалізації добрив і кореневої системи і найбільш біологічно активному поверхневому шарі;
  • збереження ґрунтової вологи від втрат на фізичне випаровування;
  • збагачення ґрунтів на мікро- і мезофауну, зокрема, на дощові черв’яки;
  • зменшення емісії СО2 в атмосферу внаслідок зниження витрат пального у річному циклі польових робіт;
  • вилучання сотень мільйонів СО2 з атмосфери і закріплення його у формі органічної речовини ґрунту;
  • можливість підвищення за певних умов урожайності польових культур і зниження собівартості продукції рослинництва;
  • вирівнювання поверхні поля, унаслідок чого покращую­ться умови праці механізаторів і функціонування технічних засобів та зниження вібраційних навантажень на організм людини і метал.


Головні недоліки і застереження системи no-till:

 

  • за наявності на поверхні ґрунту післяжнивних решток, особливо після кукурудзи, спостерігається зниження температури ґрунту навесні на 2,8–5,0 °C. При цьому етапи органогенезу польових культур зміщуються на пізніші строки. Виникає потреба посилення фосфорного живлення рослин, зміни строків сівби ярих;
  • можливість перезволоження орного шару на ґрунтах, що слабо дренуються, а це супроводжується різким зниженням їхньої біологічної активності. Компенсація цього недоліку досягається підвищенням дози азоту на 25–30 кг/га;
  • погіршення умов роботи дренажних систем на осушуваних землях;
  • зі зменшенням глибини обробітку і переходом на технології нульового зростає негативний прояв мікропонижень («блюдець»), особливо у роки формування притертої льодяної кірки на озимих;
  • можливість зниження польової схожості насіння внаслідок насичення посівного шару післяжнивними рештками, що супроводжується необхідністю підвищення норм висіву на 15–25%;
  • підвищуються витрати на боротьбу з бур’янами на 15–100% порівняно з загальноприйнятим обробітком залежно від культури і типу сівозмін;
  • погіршується дія ґрунтових гербіцидів у зв’язку з утриманням частини препаратів на післяжнивних рештках, а також посиленою детоксифікацією діючих речовин у біологічно активному поверхневому шарі. Іноді причиною послаблення токсичності ґрунтових гербіцидів є підкислення ґрунту у верхньому 10 см шарі;
  • за інтенсивного захисту посівів від бур’янів посилюється ризик появи резистентних до гербіцидів популяцій бур’янової флори;
  • створюються напружені умови для підтримки сприятливого фітосанітарного стану посівів, що пов’язано з наявністю на поверхні ґрунту рослинних решток, на яких зберігаються джерела інфекції, залучаються шкідники, що відкладають на них яйця, складаються сприятливі умови для виживання шкідників у зимовий період;
  • ускладнюється боротьба з мишоподібними гризунами;
  • за посушливих умов можливий недобір урожаю і зниження якості зерна пшениці озимої із причин збіднення на поживні речовини нижньої половини орного шару та їх позиційної недоступності за пересихання верхнього шару 10 см;
  • на фонах із великою кількістю на поверхні ґрунту рослинних решток знижується ефективність підкормок азотом розкидним методом. За попадання карбаміду на поверхню решток втрачається 1/3 азоту;
  • за тривалого агрохімічного «навантаження» на поверхневий шар ускладнюється підтримка оптимальних фізико-хімічних параметрів родючості ґрунту. Їх корекція за рахунок вапнування має здійснюватися меншими дозами й удвічі частіше, ніж за загальноприйнятого обробітку;
  • у разі значної виснаженості ґрунтів середнього і важкого гранулометричного складу при залишенні їх без обробітку у перші роки, запровадження no-till системи спостерігається явище сезонної цементації зі значним підвищенням щільності будови ґрунту та різким зниженням продуктивності агрофітоценозів. Відновлення оптимальних параметрів щільності ґрунту відбувається поступово протягом 3–4 років;
  • висока ціна посівної техніки для прямого посіву є серйозною фінансовою проблемою для більшості господарств;
  • запровадження технології no-till вимагає вищої кваліфікації агрономічного і технічного персоналу;
  • різка зміна технологій вирощування польових культур на значних площах може супроводжуватися загостренням проблеми безробіття на селі;
  • посіви за технології no-till можуть бути протягом тривалого часу пожежонебезпечними.

 

Вагомим є той аргумент, що за впровадження системи no-till забезпечуються умови, за яких грунт стає стійким по відношенню до руйнування його водою і вітром за рахунок захисту поверхні рослинними рештками або вегетуючими рослинами. При цьому спостерігається збереження вмісту органічної речовини і гумусу, зменшення втрат грунтової вологи на випаровування, а головне, економиться енергія і паливо.

 

Сприятливі умови для no-till

Найбільш сприятливі для нульового обробітку добре дреновані ґрунти середнього гранулометричного складу, а важкі глинисті, піщані або пилуваті менш підходять для цього виду обробітку через їхню переущільненість (природну чи антропогенну). Але якщо піщані чи пилуваті грунти мають підвищений вміст органічної речовини, можливість ефективного застосування нульового обробітку грунту на них зростає. На думку фахівців з європейського континенту, українські чорноземні грунти є ідеальними об’єктами для впровадження нульового обробітку.

 

Олександр ЦИЛЮРИКдоктор с.-г. наук
Дніпровський державний аграрний університет

1

 19 квітня 2019
Україна посіла 16 місце серед ТОП-20 основних напрямків експорту агропродовольчої продукції з ЄС, та третє місце серед постачальників в ЄС.
Україна посіла 16 місце серед ТОП-20 основних напрямків експорту агропродовольчої продукції з ЄС, та третє місце серед постачальників в ЄС.
19 квітня 2019
 19 квітня 2019
Новостворене фермерське господарство завдяки державній підтримці від Уряду може одноразово в період становлення отримати бюджетну субсидію у розмірі 3 тис. грн на 1 га, але не більше 60 тис. грн на одне фермерське господарство для провадження сільськогосподарської діяльності.
Новостворене фермерське господарство завдяки державній підтримці від Уряду може одноразово в період становлення отримати бюджетну субсидію у розмірі 3 тис. грн на 1 га, але не більше 60 тис. грн на одне фермерське господарство для провадження сільськогосподарської діяльності.
19 квітня 2019
 19 квітня 2019
В Україні з початку поточного року оформлено 473 аграрні розписки на суму 4,032 млрд грн (близько 150 млн дол.). 
В Україні з початку поточного року оформлено 473 аграрні розписки на суму 4,032 млрд грн (близько 150 млн дол.). 
19 квітня 2019
 19 квітня 2019
Українським експортерам варто об’єднуватись та представляти Україну на міжнародних подіях під єдиним експортним брендом. Це не тільки формує позитивний імідж країни на світовій арені, але й викликає більше довіри до самих постачальників.
Українським експортерам варто об’єднуватись та представляти Україну на міжнародних подіях під єдиним експортним брендом. Це не тільки формує позитивний імідж країни на світовій арені, але й викликає більше довіри до самих постачальників.
19 квітня 2019
 19 квітня 2019
У селі Гать на Берегівщині Закарпатської області масово гинуть бджоли. Місцеві жителі підозрюють: причина в тому, що одне з місцевих фермерських підприємств обробило поля шкідливими пестицидами.
У селі Гать на Берегівщині Закарпатської області масово гинуть бджоли. Місцеві жителі підозрюють: причина в тому, що одне з місцевих фермерських підприємств обробило поля шкідливими пестицидами.
19 квітня 2019
 19 квітня 2019
У селі Любимівка Каховського району Херсонської області аграрії почали збирати урожай аспарагуса (спаржі). 
У селі Любимівка Каховського району Херсонської області аграрії почали збирати урожай аспарагуса (спаржі). 
19 квітня 2019

Please publish modules in offcanvas position.