Без тиску на кукурудзу

Без тиску на кукурудзу

/ Агрономія Сьогодні / П'ятниця, 31 травня 2019 15:02

У посівах кукурудзи створюються сприятливі умови для проростання насіння різних біотипів бур’янів. Ця культура — одна з найбільш слабких конкурентів бур’янів в агрофітоценозах. Вона пригнічує їх удесятеро гірше, ніж пшениця озима, і втричі гірше, ніж соняшник.

Посіви кукурудзи засмічую­ться переважно злаковими та двосім’ядольними бур’янами. Найбільшої шкоди вони завдають культурі в перший період розвитку, коли культурні рослини ростуть порівняно повільно.

Залежно від видового складу, густоти забур’янення, тривалості конкурентних взаємовідносин культури з бур’янами врожайність зерна кукурудзи знижується на 20–70%. У посівах кукурудзи досить шкідливими є багаторічні коренепаросткові бур’яни. За умов надмірної забур’яненості посівів осотами рожевим і жовтим, берізкою польовою, гірчаком степовим звичайним урожайність кукурудзи знижується на 50–55%, за середньої — на 35–40 і слабкої — на 20–30%. Під час утворення маси бур’янів 5 кг і більше на 1 м² у зоні Лісостепу України кукурудза не утворює жіночих генеративних органів.

У разі нехтування заходами захисту в посівах соняшнику може шкодити у загальному в усіх грунтово-кліматичних зонах України понад 50 бур’янів різних видів. Основними з них є: лобода біла, види щириці, курай звичайний, амброзія полинолиста, гірчак березковидний, осоти рожевий та жовтий, види молочаю, берізка польова, просо куряче, мишій сизий, мишій зелений, пирій повзучий, гумай.

В усіх регіонах вирощування кукурудзи домінантними в її посівах є однорічні злакові (просо куряче, мишії). Серед багаторічних — пирій повзучий.

Але у різних зонах вирощування культури відмічаються відмінності щодо видового складу бур’янів. Наприклад, на Поліссі найбільш поширеними однорічними бур’янами є просо куряче, редька дика, гірчиця польова, капуста польова, лобода біла, а багаторічними — пирій повзучий, хвощ польовий. У Лісостепу переважають осоти, берізка польова, молочай верболистий, дескуренія Софії, мишій сизий та зелений, просо куряче, лобода біла, гірчиця польова, редька дика, щириця біла, звичайна та жминдовидна, амброзія полинолиста. У Степовому регіоні та на зрошуваних землях найбільш шкідливими є осоти — рожевий та жовтий, гірчак березковидний, хрінниця круповидна, гречка татарська, просо куряче, лобода біла, щириця звичайна і біла, паслін чорний, дурман звичайний, амброзія полинолиста та інші.

 

Перші конкуренти кукурудзи

Навесні після появи сходів бур’янів проводять першу культивацію на глибину 10–12 см. Другу хвилю пророслих бур’янів знищують передпосівним обробітком, який виконують на глибину загортання насіння. Якщо строки сівби пізніші, проводять 2–3 культивації, знищуючи при цьому нові хвилі пророслих бур’янів.

Бур’яни проростають за порівняно низьких температур повітря і сходять раніше кукурудзи, а більш теплолюбні — одночасно з нею, тому вони розвиваються інтенсивніше за культуру і сильно пригнічують її на початкових етапах росту й розвитку. Тому саме у цей період рекомендовано проводити до- і післясходове боронування для знищення максимальної кількості бур’янів.

 

Методи знищення бур’янів

Досходове боронування здійснюють за 3–4 дні до появи сходів кукурудзи, коли молоді ростки ще добре прикриті грунтом. У цей період масово проростають насіння ранніх (редька дика, гречка татарська, гірчиця польова) і частково пізніх (лобода біла, мишій сизий і зелений, щириця звичайна) ярих бур’янів. Їх проростки і сходи, які не укорінилися, добре знищуються боронами. На легких грунтах доцільно застосовувати легкі або сітчасті борони, на ущільнених — середні або важкі. Відповідно, від типу обраних борін залежить швидкість руху агрегату на полі.

05 396 78Якщо у післяпосівний період внаслідок похолодання сходи кукурудзи затримуються, бур’яни проростають, і утворюється ґрунтова кірка, досходове боронування проводять двічі: через 7–10 днів після сівби і за 3–4 дні до появи сходів. При цьому знищується 85–90% проростків і сходів ранніх та 45–65% пізніх ярих (пожнивних) бур’янів.

Зразу ж після сівби поле необхідно закоткувати. Це покращуватиме контакт насіння із грунтом, підвищуватиме польову схожість кукурудзи і забезпечуватиме дружнє проростання насіння бур’янів. Досходове боронування виконують через 5–6 днів після сівби, коли бур’яни проросли і знаходяться у фазі «білої ниточки». Боронують впоперек рядків легкими або середніми боронами. Під час здійснення 2–3 досходових боронувань можна знищити 70–80% проростків бур’янів. Післясходове проводять у фазах 2–3-х і 4–5 листків у кукурудзи. При цьому швидкість руху агрегату повинна бути 4,5–5,5 км/год.

Згідно з результатами досліджень вітчизняних науковців встановлено, що після одноразового боронування посівів за 3–5 днів до появи сходів культури знищувалося 52% бур’янів, оскільки основна частина насіння пожнивних однорічних бур’янів (мишій сизий і зелений, куряче просо, щириця) до того часу ще не проростає. Боронування у фазі 2–3 листків знищує 70% (частина сходів укорінюється), а триразове (за 3–5 днів до появи сходів кукурудзи, у фазі 2–3-х і 4–5 листків) забезпечує загибель 95% бур’янів.

Після інтенсивного боронування (3–4 рази) на полях, які мало забур’янені, відпадає необхідність внесення страхових гербіцидів.

Бур’яни знищують також міжрядними обробітками за допомогою культивації. Глибина першого обробітку становить 4–5 см. Друге і третє розпушування (6–8 см) проводять з лапами підгортальниками для присипання бур’янів у рядках. Під час виконання цього агротехнічного заходу швидкість руху агрегату повинна бути не менша 8–9 км/год, інакше не будуть присипатися бур’яни. Підгортання стимулює утворення додаткових коренів, знищує бур’яни у захисній зоні рядка.

Ступінь підрізання бур’янів у міжряддях залежить від рівня забур’янення посівів, вологості ґрунту і вирівненості його поверхні, гостроти лез лап і швидкості руху агрегату.

Бур’яни, які з’являються у посівах кукурудзи після того, як висота її рослин уже не дозволяє використовувати рядкові просапні борони, знищують дисковими або відвальними боронами.

В усіх зонах вирощування культури, крім районів, де поширена вітрова ерозія, обробіток грунту включає лущення стерні після колосових попередників й оранку на зяб. Глибока зяблева оранка сприяє ефективному обмеженню джерел інфекції хвороб культури.

У зоні впливу вітрової ерозії доцільно здійснювати плоскорізний обробіток грунту, який включає післязбиральне дискування на 5–6 см і культивацію протиерозійними культиваторами на глибину 16–18 см.

За відсутності багаторічних бур’янів і внесенні органічних добрив восени обробіток грунту після культур суцільного способу сівби повинен включати лущення дисковими знаряддями або чизельними культиваторами на глибину 6–8 см, оранку з одночасним внесенням органічних добрив після появи сходів бур’янів.

 

Посів кукурудзи

Сіють кукурудзу пунктирним способом із міжряддями 70 см. У Лісостепу і на Поліссі насіння кукурудзи загортають на глибину 4–6 см, на легких ґрунтах і за умов підсихання посівного шару — на 5–8 см. На вологих ґрунтах глибину сівби зменшують до 3–4 см. В умовах Західної України за умов сівби ранньостиглих холодо­стійких гібридів у пізніші строки рекомендується сіяти на глибину 2–3 см. У степових районах із дефіцитом вологи у верхньому шарі ґрунту насіння загортають на глибину 6–10 см.

Важливе значення для одержання дружніх, вирівняних сходів має дотримання рівномірної глибини загортання насіння, що забезпечується ретельним вирівнюванням ґрунту і правильним регулюванням сівалки на задану глибину.

За оптимальних умов сходи з’являються через 7–8 днів. Кукурудзу на зерно і силос сіють, коли температура ґрунту на глибині 10 см становить 10–12 °C. В умовах Західного Лісостепу і Полісся календарні строки сівби кукурудзи становлять з 1 по 15 травня, у тепліших регіонах України — з 20 по 30 квітня.

Рекомендована густота стеблестою для умов України коливається у межах 40–80 тис. рослин на 1 га перед збиранням. Для ранньостиглих сортів і гібридів густота рослин становить 85–90 тис./га і більше.

Для забезпечення передзбиральної густоти рослин встановлюють страхові надбавки насіння. Вони можуть бути від 5–10% до 30–40%, залежно від рівня технології, зокрема якості насіння, підготовки ґрунту, класу сівалки. Вагова норма висіву насіння становить 10–25 кг/га.

Дуже важливе значення має не тільки оптимальна кількість рослин, а й рівномірне розміщення їх на площі. На 1 м довжини рядка за ширини міжрядь 70 см повинно висіватися орієнтовно 5,6 насінин, що забезпечить густоту 80 тис./га, 6,3 насінин (90 тис./га), 7 насінин (100 тис./га).

 

Ігор СТОРЧОУСканд. с.-г. наук

1

 20 серпня 2019
Незважаючи на те, що за підсумками 2018/19 МР Україна дещо скоротила обсяг експорту пшеничних висівок, географія поставок продукту значно розширилася і налічувала близько 20 країн.
Незважаючи на те, що за підсумками 2018/19 МР Україна дещо скоротила обсяг експорту пшеничних висівок, географія поставок продукту значно розширилася і налічувала близько 20 країн.
20 серпня 2019
 20 серпня 2019
За січень-червень поточного року в електронних земельних торгах, на яких агротоваровиробники можуть придбати право оренди на землі сільгосподарського призначення державної власності терміном на 7 років, взяли участь 5,5 тис. осіб.
За січень-червень поточного року в електронних земельних торгах, на яких агротоваровиробники можуть придбати право оренди на землі сільгосподарського призначення державної власності терміном на 7 років, взяли участь 5,5 тис. осіб.
20 серпня 2019
 20 серпня 2019
На рахунки обласних департаментів агропромислового розвитку Мінагрополітики перерахувало 119,8 млн грн для компенсації витрат на придбання садивного матеріалу плодово-ягідних культур та винограду.
На рахунки обласних департаментів агропромислового розвитку Мінагрополітики перерахувало 119,8 млн грн для компенсації витрат на придбання садивного матеріалу плодово-ягідних культур та винограду.
20 серпня 2019
 20 серпня 2019
Протягом останнього тижня погодні умови були неоднозначними за впливом на сільськогосподарські культури. Найменш сприятливими вони були в Черкаській, Полтавській, Сумській областях, де в більшості днів було зниження температури і дефіцит вологи в ґрунті.
Протягом останнього тижня погодні умови були неоднозначними за впливом на сільськогосподарські культури. Найменш сприятливими вони були в Черкаській, Полтавській, Сумській областях, де в більшості днів було зниження температури і дефіцит вологи в ґрунті.
20 серпня 2019
 20 серпня 2019
У Миколаївській області зареєстрували спалах африканської чуми свиней (АЧС) у приватному господарстві.
У Миколаївській області зареєстрували спалах африканської чуми свиней (АЧС) у приватному господарстві.
20 серпня 2019
 20 серпня 2019
Станом на 19 серпня українські аграрії приступили до збирання пізніх культур – гречки, проса, соняшнику.
Станом на 19 серпня українські аграрії приступили до збирання пізніх культур – гречки, проса, соняшнику.
20 серпня 2019

Please publish modules in offcanvas position.