agro business 160 160

Обробіток ґрунту: аби не розросталися бур’яни

Обробіток ґрунту: аби не розросталися бур’яни

/ Агрономія Сьогодні / Понеділок, 04 листопада 2019 14:48

Найефективнішим заходом контролю рівня поширеності бур’янів у різних агрофітоценозах сівозміни залишається основний обробіток ґрунту, питома частка якого в загальній системі заходів із контролю їх становить майже 60%.

Оранка

Надто важлива глибока оранка і як засіб обмеження шкідливості бур’янів, особливо багаторічних коренепаросткових. Під час її на дно борозни переміщується найбільш засмічена бур’янами верхня частина (0-10 см) орного шару ґрунту.

Здійснювати глибоку оранку необхідно 2-3 рази за ротацію дев’яти-десятипільної сівозміни (один раз на 3-4 роки), насамперед після соняшнику під чорний пар, під посів цукрових буряків, кукурудзи на зерно та висаджування картоплі, а також під час переорювання багаторічних трав. У сівозмінах без багаторічних трав глибоку оранку проводять у двох ланках сівозміни під посів цукрових буряків та інших просапних культур. Щоб не вивертати наверх насіння бур’янів, яке було загорнуте в ґрунт попередньою глибокою оранкою, на надміру забур’янених площах наступний глибокий обробіток плугом необхідно здійснювати на 3-5 см мілкіше. Якщо протягом кількох років (2-4 роки) ґрунт обробляти на меншу глибину, то значна кількість насіння бур’янів втрачатиме схожість у шарі грунту, який був необробленим.

За допомогою оранки знищуються як насіння бур’янів, що знаходяться у верхньому шарі і на поверхні ґрунту, так і обмежується шкідливість бур’янів-паразитів, особливо вовчка соняшникового й повитиці, а також шкідників і збудників хвороб. Крім того, після збирання, зокрема насіння соняшнику, частина його осипає­ться, і сходи соняшнику будуть засмічувати посіви чергової культури у сівозміні. Через 10-12 днів після появи сходів падалиці та бур’янів рекомендовано провести оранку на глибину не менше 20-22 см, яка зумовлюватиме загибель шкідливих організмів.

У зоні Степу після збирання врожаю доцільно здійснити оранку на глибину 20-25 см без попереднього лущення стерні. Через 7-10 днів з’являться сходи падалиці та бур’янів, на яких відбуватиметься розвиток шкідливих організмів. Тому через 15-20 днів необхідно здійснити культивацію, яка сприятиме загибелі значної частини шкідливих організмів.

На підставі багаторічних польових досліджень встановлено, в умовах Степу України в семипільній польовій сівозміні заміна оранки мілким обробітком грунту на глибину 10-12 см призводила до збільшення забур’яненості посівів як однорічними, так і багаторічними коренепаростковими видами. Поєднання у сівозміні оранки під посів просапних культур із мілким обробітком під посів зернових і зернобобових культур суттєво зменшувало забур’яненість посівів, а безполицевого розпушування на 20-22 см підтримувало забур’яненість посівів сівозміни на рівні не вище щорічної полицевої оранки. В результаті цих досліджень визначено, що у середньому за ротацію сівозміни за мілкого обробітку ґрунту на 10-12 см кількість бур’янів збільшувалася на 41,0%, а маса їх — на 47,0 % порівняно з оранкою на глибину 20-22 см.

Переваги глибокого орного шару, на відміну від мілкого, є незаперечними, але його створення часто обмежене через відсутність потужної та високоефективної техніки. На сьогодні, завдяки наявності сучасної сільськогосподарської техніки, формування поглибленого орного шару ґрунту менш залежне від таких факторів, як властивості грунту, кліматичні причини.

Враховуючи різні типи грунтів, різну потужність і ступінь окультуреності орного шару, різний гранулометричний склад, а також тією чи іншою мірою деградацію грунтів в окремих регіонах, особливості рельєфу місцевості (нерівності полів), а також культури, які планується вирощувати, створити потужний орний шар (до 30-35 см) можливо за рахунок використання сучасних високоефективних плугів, які розроблені для подолання й нівелювання вищезазначених недоліків.

 

Необхідно враховувати, що ефективність весняного боронування для контролю бур’янів залежить від багатьох факторів: особливостей росту і розвитку культурних рослин та бур’янів (густота, фаза розвитку), механічного складу й вологості поверхневого шару ґрунту, погодних умов тощо. Більш ефективним є осіннє боронування легкими боронами, яке проводиться також з урахуванням вищезазначених факторів. Весняне боронування озимих культур легкими боронами, особливо на середніх і важких суглинках, для обмеження чисельності бур’янів, що зимують, укорінених з осені, бажаного результату не забезпечить, оскільки під час виконання заходу будуть знищуватися ті бур’яни, які з’явилися рано навесні і знаходяться у фазі проростків. Тому за таких умов весняне боронування слід проводити спеціалізованими боронами, що забезпечують максимальне знищення усіх бур’янів.

 

Лущення (дискування)

Лущення — це один з основних заходів контролю бур’янів. Під час нього знищуються також збудники хвороб і шкідників сільськогосподарських культур, поліпшується водний режим і фізичні властивості грунту, що підвищує як якість оранки, так і зменшує витрати на її виконання. В результаті лущення активізуються мікробіологічні процеси в грунті, формуються найкращі умови для подальшого посіву культур.

Застосування до оранки декількох неглибоких обробітків грунту провокує проростання минулорічного насіння, що перезимувало в ньому і, в якого закінчився період біологічного спокою. Лущення створює сприятливі умови для проростання насіння бур’янів завдяки збільшенню водопроникності верхніх шарів грунту, що покращує накопичення вологи після випадання опадів. Підтримання поля понад два місяці у стані після лущення із наступною оранкою створює умови для проростання удесятеро більше бур’янів і їх знищення, ніж після ранньої зяблевої оранки та одноразового лущення. Виняткове господарське значення такого обробітку полягає у тому, що поле очищується від пізніх або післяжнивних бур’янів, які рано навесні не проростають через нестачу тепла.

Лущення (дискування) — це поверхневий обробіток ґрунту, який може здійснюватися на глибину від 4 до 14 см. Глибина лущення і знаряддя, яке використовують для нього, залежать під типу забур’яненості поля і стану грунту, а також від грунтово-кліматичних умов і вологості ґрунту на час його обробітку, біологічних особливостей бур’янів.

05 396 38

Лущення необхідно здійснювати одночасно зі збиранням врожаю попередньої культури або відразу після нього. Така невідкладність проведення заходу пов’язана з тим, що грунт швидко пересихає, а чим він сухіший, тим глибшим повинен бути обробіток, крім того, грунт втрачатиме фізичну спілість і ущільнюватиметься, що значно погіршуватиме якість наступного обробітку. Особливо важливо дотримуватися цього правила у разі наявності на полі пізніх ярих бур’янів, щоб запобігти їх обсіменінню. Поле, на якому поширені коренепаросткові бур’яни, доцільно обробляти лущильниками, які будуть забезпечувати краще підрізання вертикальних коренів цих бур’янів.

Глибше лущення ефективне у разі наявності на полі високої стерні, яка залишається після збирання полеглих зернових колосових культур, через те, що за неглибокого по такій стерні значна частина бур’янів, що вегетують, не підрізуватиметься, і до оранки вони утворять зріле насіння, яке буде поповнювати запас у ґрунті.

У разі надмірної забур’яне­ності поля кореневищними бур’янами (пирієм повзучим та іншими) одразу після збирання попередника, з метою кращого подрібнення кореневищ, необхідно здійснити дворазове дискування важкими дисковими боронами у двох взаємно перпендикулярних напрямках на глибину залягання кореневищ (12-14 см). У посушливих районах висока ефективність контролю забур’янених пирієм площ забезпечується за допомогою обробітку площ спочатку лемішними лущильниками, а потім важкими дисковими боронами з наступною оранкою на глибину 25-27 см після появи сходів пирію (спосіб «удушення»).

Після просапних культур структура грунту більш розсипчаста, особливо після збирання корене- і бульбоплодів, і забур’яненість полів у більшості буде меншою, ніж після культур суцільного способу сівби. Тому інтенсивність лущення під час післязбирального обробітку грунту може бути нижчою, ніж після культур суцільного способу сівби, але завдання обробітку грунту залишаються тими ж.

Післяжнивне лущення за умов наявності вологи в ґрунті, що передує зяблевій оранці, є ефективним заходом для контролю як однорічних, так і багаторічних бур’янів. Причому ефективність його зростає з півночі на південь, оскільки у південних областях збирання зернових колосових культур проводиться раніше, ніж у північних, і за тривалої теплої осені бур’яни в цій зоні інтенсивно ростуть і розвиваються, особливо коренепаросткові й післяжнивні.

За результатами досліджень, проведеними у Степовій зоні, встановлено, що поєднання лущення й безполицевого обробітку ґрунту забезпечувало зменшення забур’яненості посівів однорічними бур’янами у 2,2 раза, а багаторічними коренепаростковими — у 10,5.

 

Боронування

Боронування  — це поверхневий обробіток грунту, який здійснюється для проведення технологічних операцій із розпушування та часткового перемішування верхнього шару грунту, вирівнювання поверхневого шару, руйнування грунтової кірки, знищення проростків і сходів бур’янів, проріджування загущених сходів культурних рослин тощо.

З особливою обережністю необхідно здійснювати боронування посівів соняшнику, цукрових буряків та інших культур, насіння яких закладається у грунт неглибоко, а також картоплі. Для здійснення боронування у цих посівах (посадках) застосовують спеціальні борони. З цією метою необхідно використовувати знаряддя, які адаптуються до поверхні ґрунту і менше травмують культурні рослини.

Для знищення проростків і сходів бур’янів, а також руйнування кірки застосовується досходове боронування. Післясходове здійснюється для обмеження чисельності вегетуючих бур’янів, разом із тим, одночасно з контролем сегетальної рослинності відбувається й розпушування грунту в міжряддях, яке, своєю чергою, призупиняє капілярне випаровування вологи.

Ефективність боронування буде вищою за умов виконання заходу безпосередньо під час появи сходів. Вищою буде ефективність боронування, зокрема у посівах (посадках) таких культур, як кукурудза, просо, картопля та інших під час післяпосівного їх догляду, а озимих культур під час ранньовесняного догляду за їх посівами.

Боронування зернових колосових культур проводиться впоперек рядків посіву за фізичної стиглості грунту на малій швидкості проходу трактора. Досходове боронування зернових колосових культур здійснюють через 3-4 дні після посіву і післясходове — під час розгортання третього і четвертого листків, з метою виривання проростків бур’янів, які слабо укорінилися, бороною або засипання їх землею. Своєчасне весняне боронування озимих культур забезпечує істотне обмеження сегетальної рослинності у посівах. За даними багатьох досліджень, боронування грунту до і після сходів дозволяло зменшити забур’яненість посівів зернових колосових культур більш ніж утричі і підвищити їх урожайність на 20-25%.

У цілому своєчасне боронування посівів (посадок) просапних культур забезпечує знищення 80-90% сходів бур’янів і є надзвичайно ефективним заходом. У результаті вчасного боронування знищаться сходи двосім’ядольних бур’янів — щириці, лободи, гірчиці польової, а також односім’ядольних — проса курячого, мишію сизого, зеленого та інших. Боронують поверхню поля частіше по діагоналі або впоперек напрямку сівби. Під час досходового боронування знищуються проростки бур’янів у фазі «білої ниточки». Для максимально ефективного знищення сходів бур’янів важливо не перевищувати перерв між боронуваннями, які визначаються за фазою «білої ниточки» у сходів бур’янів і можуть становити 3-4, 4-5, 5-6 днів. Чим вологіша земля і вища температура, тим швидше з’являються сходи бур’янів, й інтервали між обробітками можуть скорочуватися.

05 396 40 1

 

Культивація

Під час культивації відбувається підрізання бур’янів, подрібнення, розпушування, вирівнювання і часткове перемішування ґрунту без перевертання шару ґрунту, який обробляється. Завдяки їй створюються сприятливі аерофізичний і гідротермічний режими ґрунту, середовища умови якого сприятливі для активного проростання насіння бур’янів (спосіб «провокації» схожості насіння бур’янів).

За допомогою культивації доцільно контролювати сходи бур’янів на парових і площах із напівпаровим обробітком зябу. Шляхом поєднання глибоких 10-12 або 12-14 см ранньовесняних культивацій із мілким (3-4 см) обробітком у літній період зубовими боронами або культиваторами, дообладнаними спареними лапами-бритвами, покращують контроль бур’янів на полях чорного пару. В результаті такого догляду пару краще зберігається продуктивна волога у посівному шарі ґрунту й істотно зменшується потенційна засміченість його насінням бур’янів.

Під час передпосівної культивації ефективно обмежує­ться шкідливість однорічних бур’янів, насіння яких швидко проростає у верхніх шарах ґрунту, навіть перед посівом ранніх ярих культур. Паростки ж багаторічних кореневищних та коренепаросткових бур’янів з’являються до передпосівної культивації лише за умов ранньої зяблевої оранки, й ефективний контроль їх можливий під час передпосівної культивації під пізні ярі культури.

При цьому більш ефективним є застосування культиваторів із підрізальними робочими органами, а в посушливих районах — культиваторів-плоскорізів.

За наявності великої кількості насіння бур’янів у ґрунті слідом за першою культивацією під посів пізніх культур доцільно провести прикочування ґрунту, що провокуватиме проростання удвічі-тричі більшої кількості насіння бур’янів, сходи яких знищаться в подальшому під час передпосівної культивації.

Дослідженнями доведена висока ефективність суцільної передпосівної культивації перед посівом ярих культур щодо контролю сходів озимих і частково зимуючих видів бур’янів, зокрема метлюгу звичайного, який є типовим озимим видом бур’янів.

Для підрізання максимальної кількості бур’янів, особливо коренепаросткових, подрібнення грудочок, суцільного розпушування і перемішування ущільненого грунту, з метою недопущення його висушування, варто використовувати сучасні комбіновані агрегати, робочі органи яких забезпечать високу якість виконання технологічних операцій.

Незважаючи на дієвість та ефективність, забезпечити стовідсотковий контроль сегетальної рослинності за допомогою окремого одного агротехнічного заходу неможливо. У кожному конкретному випадку агротехнічні заходи повинні доповнювати один одного та виконуватися із дотриманням вимог проведення технологічних операцій.

 

Ігор СТОРЧОУСканд. с.-г. наук

 

 19 березня 2024
Український експорт цукру в лютому становив майже 75 тис. тонн. Всього з початку 2023/24 маркетингового року експортовано 350 тис. тонн.
Український експорт цукру в лютому становив майже 75 тис. тонн. Всього з початку 2023/24 маркетингового року експортовано 350 тис. тонн.
19 березня 2024
 19 березня 2024
15 березня на засіданні Уряду прийнято рішення про включення до Реєстру індустріальних (промислових) парків два нових парка у Рівненській та Львівській областях.
15 березня на засіданні Уряду прийнято рішення про включення до Реєстру індустріальних (промислових) парків два нових парка у Рівненській та Львівській областях.
19 березня 2024
 18 березня 2024
Цьогоріч аграрії Харківщини планують посіяти ярі культури на площі більш як 960 тис. га. Очікується збільшення посівних площ під яру пшеницю, горох, гречку, просо та соняшник.
Цьогоріч аграрії Харківщини планують посіяти ярі культури на площі більш як 960 тис. га. Очікується збільшення посівних площ під яру пшеницю, горох, гречку, просо та соняшник.
18 березня 2024
 18 березня 2024
Від початку 2024 року 4 516 підприємців отримали кредити за програмою «Доступні кредити» на загальну суму 18 млрд грн. Минулого тижня такі кредити отримали 643 підприємця на 2,4 млрд гривень. Від початку дії програми (лютий 2020 року) було видано 83,5 тисячі кредитів на 285,1 млрд гривень.
Від початку 2024 року 4 516 підприємців отримали кредити за програмою «Доступні кредити» на загальну суму 18 млрд грн. Минулого тижня такі кредити отримали 643 підприємця на 2,4 млрд гривень. Від початку дії програми (лютий 2020 року) було видано 83,5 тисячі кредитів на 285,1 млрд гривень.
18 березня 2024
 18 березня 2024
Протягом минулого тижня на українському експортному ринку соняшникової олії домінувало зростання цін на тлі аналогічних тенденцій на світовому ринку рослинних олій.
Протягом минулого тижня на українському експортному ринку соняшникової олії домінувало зростання цін на тлі аналогічних тенденцій на світовому ринку рослинних олій.
18 березня 2024
 18 березня 2024
Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) допоможе розширити зрошення полів для органічного агровиробництва на Полтавщині, підтримавши модернізацію меліоративної мережі організації водокористувачів «Квітучі лани».
Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) допоможе розширити зрошення полів для органічного агровиробництва на Полтавщині, підтримавши модернізацію меліоративної мережі організації водокористувачів «Квітучі лани».
18 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.