Продуктові лідери світової торгівлі продовольством
За даними досліджень, обсяги міжнародної торгівлі щорічно зростають і нині сягають близько $17,7 трлн, з яких 8,5% припадає на продовольчу продукцію. Ринок її є одним із найбільш ліквідних та конкурентоспроможних, а попит на неї стабільний та передбачуваний.
В цілому світова торгівля агропродовольчою продукцією зберігає досить позивну динаміку зростання з огляду на збереження тенденції збільшення населення та рівня доходів у багатьох країнах. За останні 10 років її обсяги зросли загалом у світі майже в 1,5 раза до $1,5 трлн.
Згідно з аналізом даних міжнародної міжурядової організації ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD) і проведених експертних розрахунків середньорічні темпи приросту всього обсягу світової торгівлі агропродовольчою продукцією за вказаний період становили 3,4%, у тому числі безпосередньо в країнах, що розвиваються 4,9%, із перехідною економікою 7% та із розвинутою — 2,2%.
Основною тенденцією останніх років є доволі примітне зниження у структурі світової торгівлі продовольством питомої ваги країн із розвинутою економікою за рахунок тих, що розвиваються та з перехідною економікою. Якщо у 2008 р. співвідношення в обсягах торгівлі агропродовольчою продукцією для вказаних груп країн становило, відповідно, 62%, 35,4% і 2,6%, то у 2017 р. — 55,9%, 40,5% і 3,6%. За прогнозами, у наступні 12 років у разі збереження нинішньої динаміки і темпів росту обсяги торгівлі продовольством країнами, що розвиваються, подвоються і сягатимуть близько $1,2 трлн, тоді як у країнах із перехідною економікою перевищать $100 млрд.
Аналіз даних щодо розподілу світової торгівлі агропродовольством у розрізі основних континентів свідчить, що найбільші її обсяги припадають на країни Європи, Америки і Азії.
При цьому впродовж останніх 10 років за середньорічними темпами приросту всього обсягу світової торгівлі агропродовольчою продукцією лідером є країни Азії, тоді як найнижчі темпи спостерігаються у Європі.
Якщо аналізувати в динаміці більш змістовно основну структуру світової торгівлі продовольством за критерієм найбільш швидкого зростання темпів експорту окремих його видів, то лідерами на ринку є наступні товарні позиції:
- вершкове масло та інші жири і масла, отримані з молока;
- риба і рибні продукти консервовані;
- харчові продукти;
- фрукти і горіхи, свіжі або сушені;
- цукор, патока і мед;
- насіння і плоди олійних культур;
- шоколад;
- м’ясо великої рогатої худоби, свіже, охолоджене або заморожене;
- овочі та інші продовольчі товари.
Варто окремо відзначити, що як і 10 років тому провідні позиції на світовому агропродовольчому ринку за абсолютною вартістю експорту займають передусім фрукти і горіхи, свіжі або сушені, харчові продукти, насіння і плоди олійних культур, інші м’ясні та їстівні м’ясні субпродукти, а також овочі. Однак такі товарні позиції, як пшениця, ячмінь і кукурудза, що є основними видами вітчизняного аграрного експорту, не увійшли до лідерів зростання світової торгівлі агропродовольством, хоча і займають у ній порівняно значну частку за вартістю.
Особливу увагу в цьому маркетинговому аналізі заслуговують продовольчі товари середнього і високого переділу виробництва, що створюють для кожної країни світу високу додану вартість та сприяють збереженню і створенню нових робочих місць. Наприклад, у цій товарній категорії окремо можна виділити такі позиції, як «харчові продукти», «сири», «шоколад», «цукор».
Інший аспект дослідження світового ринку продовольства полягає у тому, що вітчизняним агровиробникам необхідно уважно відстежувати зміни на ньому та аналізувати передусім найбільш вигідні напрями, що варто розвивати для експорту не лише серед продуктів середнього і високого переділу, але й сировинного характеру, які мають високу його ціну. Зокрема, однією із найбільш динамічних за темпами приросту товарних позицій на світовому ринку агропродовольства є «м’ясо великої рогатої худоби, свіже, охолоджене або заморожене». Обсяги його торгівлі в світі становлять близько $46 млрд і щорічно зростають на 3,8%. Досить перспективною є товарна позиція «овочі». На обсяги торгівлі ними в світі припадає близько $70,5 млрд і щорічно збільшується у середньому на 3,7%. Теж саме стосується товарної позиції «фрукти і горіхи, свіжі або сушені», вартість торгівлі якими сягає майже $121,1 млрд і щорічно зростає у середньому на 5,3%.
Необхідно відзначити, що нинішня кон’юнктура глобального ринку продовольства передусім характеризується зміною співвідношення світового попиту і пропозиції, ціновими коливаннями, а також динамічним зростанням торгівлі продовольством з урахуванням потреб населення і його доходів у різних частинах світу.
Для вітчизняного агробізнесу світовий продовольчий ринок є не лише важливим зовнішнім ринком збуту для власної продукції, але й виступає певною мірою стратегічним орієнтиром на шляху підвищення рівня продуктивності використання ресурсного потенціалу та суттєвого збільшення обсягів виробництва конкурентоспроможної продукції. Адже за умов досить мінливої кон’юнктури глобального продовольчого ринку вітчизняні товаровиробники мають ряд стійких і незаперечних конкурентних переваг. До них, зокрема, можна віднести порівняно з іншими вигідні природно-кліматичні і географічні умови виробництва сільськогосподарської продукції, високу її якість і екологічну безпечність, що підтверджується міжнародним визнанням, а також зручне логістичне транспортне розташування. Водночас одним із недоліків сучасного аграрного виробництва є збереження донині сировино-орієнтованого напряму його розвитку, що зумовлює високу залежність вітчизняної галузі сільського господарства від кон’юнктури глобального ринку продовольства і його цінової волативності.
Сучасні перспективи інноваційного розвитку вітчизняного виробництва сільськогосподарської продукції визначатимуться можливостями використання переваг його диверсифікації як у частині товарної структури, так і збільшення тієї її частки, яка має зростальний попит у світі. При цьому, як засвідчив структурний аналіз світового ринку продовольства, пріоритет має бути наданий розвитку передусім товарних груп, де формується не лише висока додана вартість, але й глибока переробка, що вкрай важливо для вітчизняної економіки. Вказана продукція генерує високі ціни, а також менш залежна від світової кон’юнктури і їхньої волативності, користується стабільним попитом і забезпечує досить вагому частку надходжень експортної валютної виручки для держави.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. економ. наук, Інститут сільського
господарства Степу НААН, сільськогосподарський експерт-
дорадник із питань економічних та управління підприємствами
