Молочарство стає на бізнес-рейки

Молочарство стає на бізнес-рейки

Мабуть, немає більше в Україні такої масової споживчої продукції, яку би фальсифікували так же часто, як молочну. Підробки заполонили вітчизняний ринок приблизно 15 років назад, коли внаслідок падіння платоспроможного попиту споживачів виробники почали широко застосовувати в молочних продуктах дешеві та небезпечні для здоров’я жири рослинного походження.

На початку березня в селі Березівка під Києвом відбувся ХІІІ Молочний конгрес, який зібрав 1500 учасників із 13 країн. На Конгресі аналізували нинішній стан молочної галузі України, які багато промовців оцінили як кризовий, а також шляхи оздоровлення українського молочарства.

Організаторами форуму виступили Всеукраїнська Аграрна Рада, Асоціація виробників молока (АВМ) та агроконсалтингова компанія Dykun.

Під час Конгресу працювали секції:

  • «Українська молочна галузь: виклики й стратегії»;
  • «Технологія виробництва молока та управління фермою»;
  • «Технологічність, системність та командна робота — запорука успіху справи»;
  • Національна ветеринарна конференція.
  • У кулуарах Конгресу було розгорнуто виставку обладнання для молочнотоварних ферм і кормовиробництва та дегустацію молочних продуктів «Смакуй українське».

 

Чому гірчить?

Виступи доповідачів Конгресу змалювали картину справ у молочній галузі України в добу переходу від соціального проєкту до бізнесу. Загальний тон доповідей і реплік виявився тривожним, під склепінням центру «КиївЕкспоПлаза» часто звучало слово «криза».

Як зазначила у виступі віцепрезидент Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк, криза молочної галузі віддзеркалює загальну кризу української економіки.

Молочна галузь потерпає від дефіциту сировини. На українських фермах відчувається кадровий голод. Стало дуже важко набрати студентів на ветеринарні спеціальності. Після випуску з вишу молоді спеціалісти зазвичай їдуть до Польщі збирати ягоди або до Данії доїти корів. «Зношеність основних фондів на підприємствах галузі сягає 60%, — сказав у виступі голова правління ПрАТ «Тернопільський молокозавод» Віктор Солтис. — На сировину в структурі собівартості молочної продукції припадає в середньому 50%. Через ці та інші причини торік наша компанія не досягла й 1% рентабельності виробництва».

Як вважає голова ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадим Чагаровський, реально Україна зараз виробляє 6 млн тонн молока на рік, а переробляє 3,6 млн тонн.

«Навіть у важкому післявоєнному 1946 році в країні нараховувалось 4 млн голів ВРХ, а нині — лише 1,86 млн. У господарствах населення нараховується орієнтовно 1,4 млн голів, проте процес ідентифікації цього стада ще не завершено», — наголосив спікер. За його словами, такого низького рівня виробництва та споживання молока в Україні не було вже 100 років, а прибутковість молокопереробних підприємств України зараз низька, або навіть від’ємна.

06 421 19

Під час дискусії відзначалося, що протягом 2019 року в Україні зменшилося виробництво:

  • дитячого харчування сухого на молочній основі на 3%;
  • молока сухого знежиреного на 10%;
  • масла вершкового на 15%;
  • сироватки сухої на 17%;
  • казеїну на 27%.

 

Разом із тим за цей період збільшилося виробництва молока питного фасованого (на 1%), кисломолочних продуктів (2%), молока сухого незбираного (6%), йогуртів (7%), вершків фасованих (на 16%).

Загалом не всі доповідачі розділяли песимістичну оцінку становища молочної галузі. Зокрема, директор Консультаційного центру Асоціації виробників молока Юрій Сівов вважає, що нині Україна «може пишатися своїм молочним господарством — наше молоко за якістю вже не поступається європейському».

Як повідомила Ганна Лавренюк, частка молока ґатунку екстра зросла торік в Україні на 6,5% — навіть більше, ніж в країнах Євросоюзу. Щоправда, й зростати цей показник почав зі значень, давно в Європі пройдених…

 

Прощавай, бабусине молочко?

Виступи експертів свідчили про остаточну перемогу в Україні промислового молока над продукцією домашніх господарств. Нині, за інформацією АВМ, на сектор домогосподарств припадає 25% національного ринку молока. Втім, у Вадима Чагаровського дотримується інших значень:

«Я оцінюю обсяги промислового виробництва молока в Україні на рівні 2,7 млн тонн на рік, а в селянських господарствах — 1 млн тонн на рік. Система доставки молока з приватних садиб до переробних підприємств має кримінальні ознаки. На мій погляд, присадибні господарства слід перетворити на сімейні молочні ферми», — зазначив експерт.

На думку переважної більшості спікерів Конгресу, якраз зараз українське молочарство перетворюється на повноцінний бізнес. «Ми вже навчилися доїти багато молока, а тепер маємо навчитися рахувати, причому не гривні, а копійки. Чого нам нині треба від корови? Не молока, не телят, не гною, а грошей!» — вважає Юрій Сівов.

Втім, соціальна вага галузі від цього не зменшується. За словами Ганни Лавренюк, одне робоче місце на молочнотоварній фермі створює 12 робочих місць у суміжних галузях.

Як повідомила спікерка, АВМ оперативно відреагувала на зміни в молочній галузі — зараз за підтримки ЄБРР Асоціація реалізує проєкт «Підготовка управлінців молочнотоварної ферми». Це онлайн-курс в рамках програми Євробанку EU4Business.

 

Як із тонни молока зробити тонну сиру?

Мабуть, немає більше в Україні такої масової споживчої продукції, яку би фальсифікували так же часто, як молочну. Підробки заполонили вітчизняний ринок приблизно 15 років назад, коли внаслідок падіння платоспроможного попиту споживачів виробники почали широко застосовувати в молочних продуктах дешеві та небезпечні для здоров’я жири рослинного походження.

«Зараз ми спостерігаємо в Україні пік фальсифікації молочних продуктів, — стверджує у виступі Вадим Чагаровський. — На деяких підприємствах примудряються з тонни молока виробляти тонну сиру! В хід ідуть фіброволокна, рослинні жири — це технологія родом з Росії. Під час виявлення фальсифікату (а це буває не так часто) штрафи для виробника сягають лише десятків тисяч гривень, тоді як обсяги підробленої продукції рахують на сотні мільйонів».

За спостереженням експерта, найбільше фальсифікують молочну продукцію молокозаводи на Харківщині. Директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності та сертифікації компанії «Лакталіс Україна» Володимир Мартинчук також вважає, що технології фальсифікату молочних продуктів до нас зайшли з Росії.

«Продукція з умістом немолочних жирів має бути на ринку, але з відповідною інформацією. Такі продукти, на мій погляд, повинні називатися не «молоковмісними», як зараз, а «імітаційними», — зазначив він у своєму виступі.

На переконання спікера, боротьба з фальсифікаторами є обов’язком держави, а конкретно — Держпродспоживслужби та правоохоронних органів.

Як запевнив у своєму виступі учасників Конгресу заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький, боротьба з фальсифікаціями харчової продукції розпочнеться відразу після завершення нинішньої кампанії перевірок АЗС у країні.

 

Ритейл всемогутній…

Під час дискусії на Молочному конгресі було піднято й питання диктату ритейлу щодо виробників молочної (і не лише молочної) продукції. До речі, супермаркети намагаються брати на себе роль основних маркет-мейкерів не лише в Україні, але й у країнах ЄС.

«Нині ми фактично кредитуємо своєю продукцією ритейл, — зазначив Віктор Солтис у своєму виступі. — Нам би бажано було отримувати від торговельних мереж розрахунок за нашу продукцію хоча б не день у день, а за час її реалізації — за 14–21 день. Поки що ж наші приховані бонуси ритейлу доходять до 30%! Переробники виконують роль буфера між виробниками та ритейлом. Ми сплачуємо виробникам за отриману молочну сировину відразу, а від торгівлі отримуємо кошти від продажу нашої продукції лише через 60–90 днів», — сказав експерт.

Як зауважив Вадим Чагаровський, в Україні давно вже йдеться про прийняття закону про внутрішню торгівлю, який має внормувати стосунки агровиробників і ритейла.

Цю ідею схвалив уповноважений Президента України із земельних питань Роман Лещенко: «Торговельна націнка часто вже перевищує навіть гуртову ціну товару. Всією ціною фактично керує ритейл. Нам треба взяти за основу польську модель розв’язання цього питання, адже вона цілком лягає на наші умови».

06 421 20

 

Наше молоко у світі

На Конгресі повідомлялося про те, що Україна посідає провідні позиції у світі за експортом біржових молочних продуктів:

  • 3-тє місце у світі за експортом казеїну;
  • 5-те місце у світі за експортом вершкового масла;
  • 8-ме місце у світі за експортом сухого збираного молока;
  • 2-ге місце в Європі за експортом вершкового масла.

 

Водночас, як заявив Вадим Чагаровський, «обсяги експорту молочної продукції з України падають і будуть падати».

На думку Володимира Мартинчука, «ми фактично втратили наш експорт молочної продукції через зростання цін на сировину. Російський ринок відпав, на ринку ЄС ми не конкурентоздатні, а Білорусь нас не пускає на свій ринок. Поки що возимо свою молочну продукцію літаками до арабських країн. До речі, зараз склалася така дивна ситуація з логістикою, що перевезти автомобілем контейнер з нашою продукцією до Одеського порту коштує рівно стільки ж, скільки доставити його судном з Одеси на Близький Схід».

«Ціна на молоко волатильна, вона має бути ринково справедливою, — вважає Вадим Чагаровський. — На ціну впливають чинники сезонності, різні кризи, коливання попиту на молочну продукцію в країнах Азії тощо. Треба, щоб наша ціна на молоко була нижчою, ніж у сусідів, — у Польщі, в країнах Балтії».

 

Увага: імпорт

«За минулий рік Україна перетворилася на імпортера молочної продукції», — зазначила Ганна Лавренюк. На думку Віктора Солтиса, асоціація з ЄС не дуже вигідна для України, проте вона вже є.

«Український ринок є частиною світового. Наш ринок не захищений від імпортної молокопродукції. Ціна української молочної сировини вища на 15–20%, ніж у сусідів. Ревальвація гривні спричиняє неконкурентність нашої молочної продукції. Наприклад, середня ціна на вершкове масло у світі близько 4 дол. за 1 кг, тоді як на наше масло — 5,5 дол. Не випадково в Західній Україні вже відкриваються польські молочні магазини. Адже споживач завжди шукає нижчу ціну, — констатував спікер. — Але ми прагнемо зберегти своє виробництво, щоб нашим громадянам не довелося споживати низькосортний імпорт».

За інформацією Вадима Чагаровського, роздрібна ціна питного молока в Україні становить 38 євроцентів за 1 л, тоді як у сусідній Польщі — лише 32 євроценти. «Тож не дивно, що на вітчизняний ринок почала надходити польська молочна продукція, — зазначив пан Чагаровський. — Торік в Україну зайшло понад 500 т імпортної молочної сировини. Тепер наші споживачі купують 15% імпортних молочних продуктів. Доводиться визнати, що ми нині програємо закордонним виробникам. Доходить до того, що імпортне вершкове масло перепаковують і продають в Україні як українське! Ціна нашої молочної сировини не повинна перевищувати ціну імпортної, інакше на українському ринку буде лише імпортна молокопродукція, — вважає експерт. — Разом із тим імпорт має бути присутнім на нашому ринку для стимулювання конкуренції серед виробників».

На думку Володимира Мартинчука, квотування молочного імпорту до України проблеми не вирішить. «Якщо ми закриємо імпорт молочної продукції, зростуть обсяги її контрабанди. А контрабандисти ж, як відомо, не сплачують жодних податків, — наголосив він.

Порівняння цін на деякі подібні молочні продукти на українському ринку

  • Йогурт Mlekovita (Польща) — 50 грн/ уп.
  • Йогурт «Галичина» (Україна) — 54 грн/ уп.
  • Сир м’який Mlekovita, 5% жирн. (Польща) — 174 грн/ кг.
  • Сир м’який Latter, 5% жирн. (Україна) — 209 грн/ кг.
  • Сир твердий Едам, 45% жирн. (Польща) — 239 грн/ кг.
  • Сир твердий Королівський, 45% жирн. (Польща) — 239 грн/ кг.
  • Сир твердий Голландський, 45% жирн. (Україна) — 256 грн/ кг.

 

Жир і білок — як у Європі

Чи не найбільш бурхливою під час Конгресу виявилася дискусія щодо якості українського молока. Чому не меншають на базарах до бабусь з недешевою (!) домашньою молочкою черги покупців, які оминають молочні відділи супермаркетів? Чи тільки через невігластво цих споживачів? А не тому, що домашнє молоко із жовтою «пінкою» жиру, густе й солодкаве на смак? Що в домашній сметані ложка стоїть, що домашній «кисляк» ножем ріжеш, а від дідового сиру й за вуха не відтягнеш?..

Втім, Ганна Лавренюк, як талановитий модератор, вміло перевела пристрасті в русло обговорення принципового для виробників питання: чи готові наші молочарі дотримуватися європейських стандартів жиру (4%) та білка (3,4%) в молоці?

Вадим Чагаровський нагадав, що за часів СРСР був єдиний базовий показник якості молока — вміст у ньому жиру. Показник вмісту білка з’явився пізніше внаслідок дефіциту тваринного білка в раціонах у світі.

Україна має найнижчі з пострадянських країн базові показники жиру та білка. Насправді ці вимоги мають не лише споживчий, але й економічний характер. Під час обговорення наводився приклад про те, що в Ізраїлі не приймають на переробку навіть українське молоко ґатунку екстра! Ці цифри — своєрідний поріг доступу до «еліти» виробників молока. До цих значень молочарі ЄС ішли багато часу, наприклад в Естонії — 8 років.

Як зазначив Юрій Сівов: «звісно, стандарти нам потрібні». Але якщо ми приймемо цей євростандарт молока, то прибутковість середньої молочної ферми, вважає він, впаде на 12–14%. Отже, до цього слід підходити помірковано.

У молоці міститься жир, білок і цукор. За зниження вмісту жиру та білка зростає вміст цукру, «за який нам не платять». «Рівень жиру та білка в молоці — це питання годівлі тварин. Вміст у молоці жиру залежить від перетравності кормів. Тож поки ми не навчимося правильно заготовляти силос — якісного молока в Україні не буде», — наголосив Юрій Сівов.

Разом із тим чимало українських аграріїв уже виробляють молоко за цими євростандартами — причому без жодних фантастичних інвестицій.

 

Молочні ріки не вичерпаються

Учасники Конгресу обговорили ризики, з якими вже довелося стикнутися українським молочарям, а також можливі шляхи їх подолання.

1. В Україні, так само як і в усьому світі, зараз спостерігається тенденція укрупнення молочнотоварних ферм.

2. Слід провести в країні ревізію виробничих потужностей молочної галузі.

3. Якщо відкриється ринок сільгоспземель, у нас в країні буде не земля, а суцільна «хімія».

4. Зростає значення проблеми опірності мікроорганізмів до антибіотиків. Виникають супербактерії. Проблемою номер один для української ферми є мастит.

5. Не потребують лікування антибіотиками 75% маститів, викликаних гігієнічними збудниками з підстилки, молокопроводу тощо. Експрес-тести для визначення збудника маститу надає Уманська лабораторія АВМ.

6. Засоби гігієни на фермі — це не витрати, а інвестиції в якість молока. Від тканинних серветок слід переходити до одноразових паперових. Адже золотистий стафілокок не боїться прання тканини за температури 90 градусів.

7. Розумні інвестиції в молочнотоварну ферму — це вкладення не в обладнання, а в персонал. Якщо хтось хоче зекономити на спеціалісті — йому доведеться витрачатися на корми, ліки тощо.

 

*****

Участь у роботі ХІІІ Молочного конгресу залишила стійку впевненість у тому, що, попри всі проблеми та ризики, українські молочні ріки не вичерпаються.

 

Марко БУГАЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

svidome

 28 жовтня 2020
В Україні пшениці нового врожаю вже залишилося близько 3,5 млн тонн – решту вже експортовано або законтрактовано.
В Україні пшениці нового врожаю вже залишилося близько 3,5 млн тонн – решту вже експортовано або законтрактовано.
28 жовтня 2020
 28 жовтня 2020
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України зберігає прогноз виробництва кукурудзи у 2020/21 МР на рівні 33 млн тонн.
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України зберігає прогноз виробництва кукурудзи у 2020/21 МР на рівні 33 млн тонн.
28 жовтня 2020
 28 жовтня 2020
Щоб уникнути стрімкого зростання чи падіння вартості овочів, українським фермерам треба навчитися виробляти продукцію вищої якості.
Щоб уникнути стрімкого зростання чи падіння вартості овочів, українським фермерам треба навчитися виробляти продукцію вищої якості.
28 жовтня 2020
 28 жовтня 2020
На Сєвєродонецькому об'єднанні «Азот» триває підготовка до випуску кисню медичної якості.
На Сєвєродонецькому об'єднанні «Азот» триває підготовка до випуску кисню медичної якості.
28 жовтня 2020
 28 жовтня 2020
Європейська Бізнес Асоціація пропонує скоригувати умови обов’язкового для українського бізнесу декларування зміни цін на соціально значущі товари, зокрема продукти харчування.
Європейська Бізнес Асоціація пропонує скоригувати умови обов’язкового для українського бізнесу декларування зміни цін на соціально значущі товари, зокрема продукти харчування.
28 жовтня 2020
 28 жовтня 2020
Станом на 26 жовтня, українські цукрові заводи з початку сезону цукроваріння, який стартував 5 вересня, виробили 360,6 тис. тонн цукру.
Станом на 26 жовтня, українські цукрові заводи з початку сезону цукроваріння, який стартував 5 вересня, виробили 360,6 тис. тонн цукру.
28 жовтня 2020

Please publish modules in offcanvas position.