Стратегічні культури для продовольчої безпеки
Круп’яні культури є стратегічними продуктами у забезпеченні продовольчої безпеки, що відрізняються серед інших стабільним широким попитом і споживанням завдяки своїй високій поживності та ціновій доступності для усіх верств населення. В умовах пандемії коронавірусу і світової економічної кризи спостерігається зростання попиту на круп’яні культури на внутрішньому та зовнішньому агропродовольчих ринках.
Традиційно найбільш поширені такі круп’яні культури, як гречка і просо. До них також належать також декілька умовно круп’яних культур: ячмінь, овес, пшениця, кукурудза, горох, нут, сочевиця, рис. Проте важливе продовольче значення займають саме гречка, просо, горох і сочевиця.
Останніми роками, за даними аналізу інформації Держслужби статистики, щорічне виробництво усіх видів круп становило близько 380 тис. тонн. Основне їх виробництво було зосереджено на борошномельних переробних підприємствах, які розміщені здебільшого в зонах вирощування круп’яних культур, що дає змогу їм мати не лише стабільну сировинну базу, але й частково економити на додаткових виробничо-логістичних витратах.
У структурі вітчизняного виробництва круп спостерігаються деякі зміни. Якщо раніше на першому місці була гречана крупа, яка має найбільший попит у населення, то нині її частка становить близько 19–20% у сумарному обсязі виробництва круп, тоді як найвищу питому вагу в цій структурі займають зерна зернових культур плющені, перероблені в пластівці, лущені, обрушені, різані або подрібнені (крім рису, зазначеного у позиціях 10.61.11.00-10.61.12.50).
При цьому частка виробництва інших видів круп на основі вівса (ядра і подрібнені) у загальній їх структурі становила, відповідно, 4%, пшона (ядра) — 4 %, ячменю (ядра, подрібнений) — 4, кукурудзи подрібненої — 3 і пшениці (ядра, подрібнений) — 2%. Останнім часом значний попит також мають продукти типу «мюслі» на основі пластівців несмажених зернових культур та інші їх види (діаграма 1).
Діаграма 1. Структура виробництва основних видів круп підприємствами України у 2019 році (у відсотках)
Джерело: складено за даними аналізу інформації Держслужби статистики
Впродовж 2017–2019 рр. спостерігається тенденція зниження виробництва круп на основі пшона і ячменю, тоді як обсяги гречаної, кукурудзяної і пшеничної зростають (діаграма 2).
Діаграма 2. Динаміка виробництва основних видів круп підприємствами України у 2017–2019 рр. (тис. тонн)
Джерело: складено за даними аналізу інформації Держслужби статистики
Проте навіть через досить напружений внутрішній баланс зерна гречки і присутність на ринку дешевшої імпортної продукції її вітчизняне фасоване виробництво стабільно зростає.
Якщо у 2017 році виробництво гречки (ядриця, січка) становило 57,9 тис. тонн, то у 2019-му воно зросло до 71,3 тис. тонн.
Слід також зазначити, що обсяги виробництва кукурудзяної крупи за останні роки майже не змінилися, тоді як вівса суттєво збільшилися. Досить суттєво зросло виробництво круп, що отримані в результаті помелу зерен, не менш як 95 мас. % яких проходять крізь сито з металевої сітки, розмір вічка якої становить 1,25 мм з твердої пшениці (табл. 1).
Таблиця 1. Аналіз динаміки зміни структури виробництва усіх видів круп підприємствами України, тонн
Джерело: складено за даними аналізу інформації Держслужби статистики; к — інформація не оприлюднюється
Загалом на виробництво круп значний вплив має кон’юнктура ринку та загальна соціально-економічна ситуація. Адже ці культури є певним страховим антикризовим продовольчим резервом для багатьох верств населення. Тому попит на них, як правило, підвищується у складних соціально-економічних умовах та внаслідок різного роду кризових явищ.
Кон’юнктура ринку і стан вирощування круп’яних культур
Українські господарства різних організаційно-правових форм в основному вирощують горох, гречку і просо — круп’яні культури, що мають стабільний попит як на внутрішньому, так і зовнішньому агропродовольчому ринку. Посівні площі під зазначеними круп’яними культурами суттєво залежать від кон’юнктури ринку. Останніми роками найбільше коливалися посівні площі під гречкою. Також істотно зросли посівні площі під нутом, тоді як під горохом і сочевицею, навпаки, скоротилися (табл. 2).
Таблиця 2. Аналіз динаміки зміни посівних площ під основними видами круп’яних культур в усіх категоріях господарств України, тис. гектарів
Джерело: складено за даними аналізу інформації Держслужби статистики
У 2019 році найбільші площі серед круп’яних культур були під горохом — 254,3 тис. гектарів, просом — 92,2, гречкою — 69,1, нутом — 30,4 тис. гектарів. Привертає увагу ситуація з гречкою. Ця сільськогосподарська культура є не лише однією з найбільш популярних у споживачів, але й забезпечує за умов дотримання технології високу рентабельність вирощування та має стабільний попит на вітчизняному ринку, а також експортний потенціал росту в умовах підвищеного світового попиту внаслідок значного розповсюдження кризових очікувань в економіці серед населення і наслідків пандемії коронавірусу.
Однак, незважаючи на стратегічно важливе значення гречки, її переваги контрастують із динамікою посівних площ, яка суттєво коливається останніми роками під цією культурою. Зокрема вони скоротилися майже втричі.
Економіка виробництва круп’яних культур на прикладі гречки
Ситуація, яка склалася з виробництвом круп’яних культур в господарствах останніми роками загалом і гречки зокрема, потребує експертного аналізу причин та оцінки реальної економічної ефективності їх вирощування.
Економічна ефективність вирощування гречки визначається, як правило, з одного боку, рівнем її урожайності та виробничими витратами на 1 га посіву та 1 тонну зерна, а з іншого — кон’юнктурою ринку, яка визначає ціну реалізації.
У наведених нижче модельних розрахунках враховано виробничі витрати на виконання основних агротехнологічних операцій з підготовки ґрунту, внесення добрив, сівби насіння, догляду за посівами та збирання і транспортування врожаю на прикладі вирощування гречки. Загальна вартість усіх використаних у розрахунках ресурсів визначалася за допомогою методу експертних оцінок та за даними моніторингу цін на ринку матеріально-технічних ресурсів (табл. 3).
Таблиця 3. Розрахунок на 2020 рік прогнозованої економічної ефективності вирощування гречки за умов різної кон’юнктури цін та її урожайності
Джерело: складено за даними експертного економічного аналізу й оцінки кон’юнктури ринку
Використано також модель очікуваного розмаху варіювання ринкових цін продажу 1 т продукції. При цьому враховано можливу реалізаційну ціну як для підприємств, так і роздрібну ціну для населення.
Області-лідери за середньою урожайністю вирощування гречки у 2019 році (ц/га)
Таблиця 4. Розподіл областей за найбільшими площами вирощування гречки у 2019 році
За даними аналізу табл. 3 можна зробити висновок, що у складних умовах 2020 року виробництво гречки буде прибутковим навіть за урожайності 1 т/га за умов, якщо ціна реалізації становитиме не менше 16 000 грн за 1 т. За середньої урожайності 2 т/га вирощування гречки буде рентабельним навіть за умов ціни реалізації 8000 грн за 1 т.
Області-лідери за середньою урожайністю вирощування проса у 2019 році (ц/га)
Таблиця 5. Розподіл областей за найбільшими площами вирощування проса у 2019 році
Варто окремо відзначити, що достовірно стверджувати про реальну економічну ефективність вирощування гречки можна лише після експертної оцінки й порівняльного аналізу з урахуванням фактичних роздрібних цін, за якими її реалізують населенню. Адже гречка як і більшість круп’яних культур дає змогу її товаровиробникам за незначних додаткових витрат на доробку самостійно пропонувати цей товар населенню безпосередньо без посередників та торгівлі. І в цьому випадку реальна прибутковість її вирощування може сягати до максимуму 2,5 грн на 1 грн понесених виробничих витрат. При цьому рентабельність вирощування гречки буде також залежати від рівня технології та отриманої середньої врожайності.
Області-лідери за середньою урожайністю вирощування нуту у 2019 році (ц/га)
Таблиця 6. Розподіл областей в за найбільшими площами вирощування нуту в 2019 році
Ю. В. КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, ІСГС НААН,
експерт-дорадник з аудиту, економіки
та управління підприємством
