Глобальне виробництво
У світі, за даними досліджень та аналізу інформації FAO, насіння ріпаку вирощують у майже 65 країнах на загальній площі близько 42 млн гектарів. Найбільше вирощують ріпаку в Канаді (8,3 млн га), Індії (7,5 млн га) та Китаї (6,8 млн га). Ці ж країни є також найбільшими виробниками ріпаку. Максимальна середня врожайність вирощування ріпаку становить в Ірландії (4,3 т/га), Чилі (4 т/га), Данії (3,8 т/га), Бельгії (3,7 т/га), Німеччині (3,7 т/га), Швейцарії (3,6 т/га), Нідерландах (3,5 т/га). З тим 16 країн світу вирощують ріпак із досить низькою врожайністю — меншою за 1,45 т/га, у 21 країні отримують від 1,45 до 2,45 т/га, у 18 країнах — від 2,45 до 3,45 т/га та 9 — понад 3,45 т/га.
Внутрішній ринок і зовнішня кон’юнктура
Значний попит на насіння ріпаку та сприятлива кон’юнктура світового ринку зумовили розширення його виробництва вітчизняним агробізнесом протягом останніх років. Традиційно ріпак є однією з найбільш маржинальних та експортно орієнтованих сільгоспкультур. За 2018–2021 рр. обсяги експорту насіння ріпаку на світовий аграрний ринок збільшилися до 2,67 млн тонн, а виручка досягла 1,69 млрд доларів США. Питома вага відношення обсягу експорту насіння ріпаку до усього його виробництва в різні роки становила 85–97%.
Серед іншого цьому сприяло підвищення експортної ціни на ріпак, яка зросла з 414,20 дол. США за тонну у 2018 році до 633,12 дол. США — у 2021-му. Тобто високі світові ціни на ріпак стимулюють його виробництво (табл. 1).
Таблиця 1. Експорт вітчизняного насіння ріпаку на світовий аграрний ринок
Джерело. За даними досліджень та аналізу митної статистики
У 2021 році частка насіння ріпаку в загальних доходах від експорту досягла 2,48%.
Цього року за всіма прогнозами варто очікувати на рекордний урожай насіння ріпаку. Зокрема, за даними Мінагрополітики, сівбу озимого ріпаку проведено на загальній площі 1 млн 414 тис. гектарів, ярого ріпаку — на площі 34,1 тис. Це значно більше, ніж торік (довідково: у 2021 році посівні площі озимого ріпаку становили 975,9 тис. гектарів, а ярого 33,6 тис.).
Стабільному росту виробництва насіння ріпаку сприяє високий рівень рентабельності його вирощування, яка залежить від ціни реалізації та собівартості продукції. Внутрішні ціни на ріпак орієнтуються переважно на світові, які формуються на канадську канолу, торгівля якої здійснюється на товарній біржі. Ця сільськогосподарська культура є канадським сортом ріпаку (Brassica napus) і суріпиці (Brassica campestris), насіння яких характеризуються зниженим умістом ерукової кислоти й глюкозинолатів.
Рис. Динаміка зміни посівних площ ріпаку в усіх категоріях господарств (тис. га)
На процес ціноутворення ф’ючерсних контрактів впливає насамперед ICE Futures Canada (раніше називалася «Вінніпезька товарна біржа»). Головною торговельною ділянкою, на якій відбуваються біржові торги ріпаком, є Euronext Exchange. Ціни на ф’ючерси формуються в канадських доларах. За нинішнім курсом 1 канадський долар дорівнює 0,77 долара США. Станом на 19 червня 2022 року середня ціна на канадську канолу становить близько 555,3 канадських доларів за 1 тонну. Порівнюючи з початком червня, вона знизилася на 25–30 канадських доларів за 1 тонну.
За експертними прогнозами у 2022 році середні річні витрати на вирощування ріпаку становитимуть близько 25,9 тис. гривень на 1 га (табл. 2). До того ж собівартість виробництва насіння ріпаку залежатиме від рівня врожайності. В середньому за врожайності 2 т/га очікувана собівартість виробництва 1 т насіння може становити 12 978,8 грн, за 2,5 т/га — 10 383,0 грн, за 3 т/га — 8652,5 грн, за 3,5 т/га — 7416,5 грн, за 4 т/га — 6489,4 грн.
Таблиця 2. Прогнозована собівартість виробництва 1 тонни насіння ріпаку залежно від середньої врожайності у 2022 році
Джерело. Власні експертні розрахунки
Незважаючи на певну волатильність і мінливу кон’юнктуру ріпак нині, як і в попередні роки, має високу маржинально привабливу нішу у вітчизняному аграрному секторі завдяки стабільному попиту на світовому ринку та порівняно високих реалізаційних цінах. Указані чинники визначально впливають на внутрішній ринок і є передусім важливим орієнтиром для агробізнесу в бізнес-плануванні стратегії його розвитку. Однак експортна орієнтація на продаж самого насіння нині вже не забезпечує високу прибутковість, як це спостерігалося в минулі роки. Сьогодні потрібно відходити від сировинного експорту насіння ріпаку на користь його переробки на олію та інші супутні продукти, а також розвитку потужностей із виробництва біодизеля.
Розвиток індустрії переробки ріпаку на біодизель матиме значні економічні перспективи в найближчому майбутньому з огляду на високу місткість внутрішнього ринку пального. Також завдяки цьому агробізнес може частково усунути проблему дефіциту традиційного пального та зростання цін на нього.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, завідувач сектору економічних
досліджень та аналізу науково-інноваційного потенціалу ІСГС НААН,
експерт-дорадник з аудиту, економіки та управління підприємством
