agro business 160 160

Призабуте жито: сьогодення та майбутнє

Призабуте жито: сьогодення та майбутнє

/ Експертна думка / Четвер, 13 травня 2021 10:27

Чомусь увагу до такої культури, як жито, в Україні незаслужено було зведено практично нанівець. Тим часом у Європі, приміром, жито масово вирощують й експортують за межі своїх країн. То чи є перспектива у вирощуванні цієї культури в Україні?

Переваги чималі

Нині жито культивують близько 60 країн. Перші місця в рейтингу найбільших виробників посідають представники Європейського Союзу, Східної Європи, Азії та Північної Америки.

«Україна серед них посідає 7-ме місце з показником виробництва на рівні 300-400 тис. тонн на рік. У світі щорічно виробляють близько 13 млн тонн жита. Зокрема, за останніми наявними даними ФАО, у 2019 році загальний урожай жита у світі становив 12,8 млн тонн. Глобальна торгівля житом за останні роки має тенденцію до зростання. Якщо у 2016–2017 рр. обсяги світового експорту жита становили в межах 1 млн тонн, то 2018 року вони збільшились до 1,5 млн тонн, а 2019-го становили 1,4 млн тонн», — зазначає заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Микола Пугачов.

 

У чому переваги жита

З агрономічного погляду озиме жито — один із найкращих попередників для всіх сільськогосподарських культур. Воно забезпечує непоганий урожай на легких малородючих (піщаних і супіщаних ґрунтах), де інші культури, зокрема озима пшениця, малопродуктивні. Його можна тривалий час сіяти на одному місці. На Полтавській обласній державній сільськогосподарській дослідній станції ім. М. І. Вавилова його вже 135 років вирощують так, не знижуючи врожайності.

09 448 17 2

Ферменти, які виділяє коренева система жита, здатні перетворювати важкорозчинні форми фосфору і калію на водорозчинні сполуки, які засвоюють наступні культури, що особливо важливо на бідних ґрунтах. Ще одна особливість озимого жита — антагонізм до інших рослин, зокрема осоту рожевого, пирію повзучого, гірчаку. Тобто до звичайних бур’янів.

«Вагома роль жита у боротьбі з деякими збудниками хвороб — фітофторою, чорною ніжкою й іншими. Особливо це важливо на присадибних ділянках у боротьбі з фітофторою картоплі. На площі, яку планують під картоплю, з осені варто посіяти жито і перед замерзанням ґрунту зробити зелену масу. Після використання жита на зелений корм, сінаж, сіно можна успішно вирощувати пожнивні культури. За кормовою цінністю жито не поступається найкращим однорічним і багаторічним злаковим. За вмістом сухої речовини, азоту, білка, каротиноїдів й інших зелена маса жита перевищує кормову цінність інших культур. Науковці Полтавської обласної державної сільськогосподарської дослідної станції ім. М. І. Вавилова довели високу ефективність корму для великої рогатої худоби із суміші жита та вики озимої, де вдало поєднується співвідношення вуглеводів і білка», — зазначає Микола ОПАРА, професор кафедри землеробства й агрохімії ім. В. І. Сазанова Полтавської державної аграрної академії. Науковець підтверджує велику цінність жита для людини. По-перше, у його зерні міститься майже 14,6% білка, 70 — крохмалю, 1,6–2,6 — олії, підвищений до 1,5% вміст цукрів. По-друге, у білку жита більше, ніж у пшениці, незамінних амінокислот лізину — на 39%, валіну — на 11, аргініну — на 44, трионіну — на 17%. Оскільки лізину як однієї з незамінних амінокислот у зерні жита більше, то біологічна цінність його білка вища, ніж пшениці.

По-третє, порівнюючи з поживністю білків материнського молока, поживність білків зерна жита становить 83%, а пшениці — всього 41%. По-четверте, житній хліб має високі смакові якості й за багатьма показниками не поступається пшеничному.

Наука довела, що споживання житнього хліба сприяє виведенню з організму солей важких металів, запобігає хворобам серця, розвитку карієсу. Він незамінний дієтичний продукт для людей із надлишковою вагою та в разі цукрового діабету. Відвар житніх висівок застосовують у разі захворювання дихальних шляхів.

 

Маркетинг й агротрейдери проти

Однак усі ці чинники, звісно, не можуть переконати агротрейдерів і маркетологів, які вважають жито суто нішевою культурою саме в нас в Україні. «Два основних чинники — спеціалізація і економіка виробництва. Щодо спеціалізації, то фермери у всіх країнах намагаються фокусувати увагу на 3–4 основних культурах, це дещо спрощує роботу в плані знання агротехнологій, наявності комплексу техніки й обладнання тощо. В плані економіки, культури, які дають порівняно нижчу врожайність, не витримують конкуренції з іншими особливо на фоні поступового зростання орендної плати. Наприклад, у 2020 році, за даними Держстату, врожайність жита в підприємствах становила 32 ц/га, в той час як озимої пшениці — 44 ц/га. Очевидно, впливає також зміна природно-кліматичних умов, що спричиняє, зокрема, розширення ареалу вирощування кукурудзи», — зазначають фахівці Українського клубу аграрного бізнесу.

09 448 17 1

Маркетологи зазначають й інше. Порівнюючи з пшеницею, у 2020 році ціна на жито була практично стабільна і коливалася на рівні 5700–6400 грн/т (умови поставки CPT). У той самий час ціна на пшеницю продовольчу продемонструвала стрімке зростання на 70% протягом року: з 5050 до 8600 грн/т (умови поставки CPT). Зростання ціни на фуражну пшеницю було ще стрімкішим. Протягом року вона зросла на 79%: з 4700 грн/т в січні до 8 400 грн/т в грудні (умови поставки CPT). У найближчій перспективі варто очікувати зростання ціни на жито слідом за іншими зерновими групами.

«Як і для всього рослинництва, рівень рентабельності вирощування жита залежить від купи факторів, починаючи від погодних умов і закінчуючи ринковою ціною на вирощену продукцію. Згідно з офіційною статистикою, рівень рентабельності вирощування жита у 2019 році становив 9,9% в середньому по країні. В той самий час рівень рентабельності кукурудзи був 17,8%, а пшениці — 7,3%. Однак результати попереднього року щодо рівня рентабельності жита були значно гіршими й становили –2,2%», — зазначають в Українському клубі аграрного бізнесу.

Як уважає пан Пугачов, для великих товаровиробників жито не є пріоритетною культурою. На його думку, великі підприємства віддають перевагу тим культурам, що забезпечують більший прибуток із гектара. Так, витрати сільгоспвиробників із розрахунку на 1 га жита всього на 13% менші, як порівняти з ячменем, і на 16% — з пшеницею. «До того ж навіть за однакової рентабельності прибуток виробників становить 1,8 тис. гривень із 1 га жита, 2,3 тис. — з 1 га ячменю, 2,7 тис. — з 1 га пшениці та 4,3 тис. гривень з 1 га кукурудзи. Природно, що аграрії віддають перевагу кукурудзі, пшениці й іншим високомаржинальним культурам», — зазначає науковець.

 

Фермери доводять зворотне

Дивно, але все це спростовують фермери й інші невеликі виробники сільськогосподарської продукції, які успішно вирощують жито в Україні та не мають бажання від нього відмовлятися.

Так, приміром, за словами фермера Олександра Чумака, який вирощує жито у двох своїх господарствах в Одеській області на не надто родючих ґрунтах, урожайність жита вже другий рік поспіль становить не менше як 65 ц/га.

Фермер каже про те, що жито є досить хорошою культурою для сівозмін. Так, після використання посівних площ під житом наступного року можна з успіхом сіяти на таких землях пшеницю, кукурудзу та соняшник. Адже жито зовсім не виснажує землю. Це було вище за врожайність пшениці. Фермер не розуміє, чому не лише малі, а значно більші господарства не вирощують цю культуру. На його думку, все залежить від ставлення конкретного керівника до жита і його вирощування. Жито з успіхом продається, і ціни часто-густо бувають навіть вищими за вартість пшениці. Знаходяться й ринки збуту як всередині країни, так і за кордоном. Приміром, останньої є Білорусь.

09 448 17 3

Сам же житній хліб має стабільний попит серед покупців в Україні. Фахівці, однак, зазначають, що переважна більшість сортів житнього хліба, який нині продається в нашій торговельній мережі, фактично не є таким. Так, складова частина житнього борошна за виготовлення таких сортів не перевищує 10–15%. А споживачі хочуть купити «чисто» житній українській хліб.

Державі слід серйозніше зайнятися питаннями щодо вирощування жита, збільшенням кількості борошномельних підприємств (перемелювання жита на борошно має свою специфіку, і таке не можна робити на підприємствах щодо перемелювання пшениці на борошно), збуту тощо.

Ефективність вирощування жита доводиться прикладами малих (фермерських) підприємств, які ведуть цю діяльність. Безумовно, ця культура потребує набагато більшої уваги, ніж є нині. І це привід замислитися.

 

Олег ГРОМОВ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

 

 29 березня 2024
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
29 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.