Державний земельний банк: мета створення та організація діяльності
/
Експертна думка
/
П'ятниця, 28 грудня 2012 14:25
Олена ОЛІЙНИК, канд. економ. наук, доцент кафедри фінансів
Національного університету біоресурсів та природокористування України
Історія засвідчує, що майже кожна розвинута країна на певному етапі свого розвитку приходила до висновку про необхідність створення спеціалізованих фінансових установ для забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських виробників.
Унікальна структура. Хронологія прогресу ідеї
Україна, намагаючись наслідувати приклад інших країн і розуміючи важливість розвитку аграрного сектора, нещодавно розпочала процес створення спеціалізованої фінансової установи – Державного земельного банку. Рішення про створення цієї установи було задекларовано в постанові КМУ від 2 липня 2012 року № 609, яка передбачає створення публічного акціонерного товариства “Державний земельний банк” (далі - Банк) зі статутним капіталом 120 млн грн, сто відсотків статутного капіталу якого належить державі.
Слід зазначити, що ідея створення такого банку була ще передбачена із введенням з 1 січня 2002 р. Земельного кодексу України, зокрема в його Прикінцевих положеннях (розділ ІХ ч. 4). Але це положення так і не було виконано протягом десяти років, хоча на розгляд Верховної Ради України неодноразово подавалися відповідні законопроекти.
Протягом останніх п’яти місяців були здійснені поправки до законодавчих актів України, які передбачали створення банку з метою забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки та сільського господарства, функціонування ринку земель, підтримки сільгосптоваровиробників, переважно малого та середнього фермерського господарства, зміцнення та реалізація виробничого і торгового потенціалу сільського господарства, а також одержання прибутку від здійснення банківських операцій та провадження іншої діяльності відповідно до законодавства; можливість формування статутного капіталу банку за рахунок не тільки грошових внесків, а також за рахунок внесків у вигляді земельних ділянок; надання права банку здійснювати операції з земельними ділянками та майновими правами на земельні ділянки відповідно до законодавства України у сфері земельних відносин та свого статуту. Тобто Державний земельний банк наділяється правом купувати і продавати земельні ділянки, передавати їх в оренду та інше користування, що не притаманно діяльності звичайних комерційних банків.
Отже, виходячи з наявних на сьогодні нормативно-правових актів, в Україні створюють унікальну структуру, яка буде поєднувати в собі функції щодо управління землями державної власності та кредитного забезпечення сільськогосподарського виробництва, в тому числі під заставу земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Аналогів у світі немає. Закордонний досвід
Якщо звернутися до досвіду інших країн і, зокрема, в контексті функціонування подібної структури, то аналогії відсутні. Як правило, спостерігається така практика: країни створюють установи з управління державними землями, а також сприяють прямо чи опосередковано щодо створення спеціалізованих фінансових установ, таких як гарантійні фонди, кредитні кооперативні установи, іпотечні банки та іпотечні установи другого рівня, які забезпечують розвиток кредитування сільського господарства.
Спеціалізовані установи щодо управління землями державної власності були створені в Словаччині – Словацький земельний фонд, Угорщині - Національний земельний фонд, Чехії - Земельний фонд, Польщі - Агентство сільськогосподарської нерухомості, Литві - Національна земельна служба, Латвії - державна земельна служба, Данії - Департамент консолідації земель Дирекції продовольства, лісівництва та рибальства, Нідерландах - Служба управління землями і водами, Болгарії - Національна компанія "Земля". Завдання таких установ, як правило, полягають у забезпеченні приватизації земель, здійсненні управління державними землями, консолідації подрібнених земельних ділянок, забезпеченні сільського розвитку та створенні нових фермерських господарств.
Наприклад, в Угорщині згідно із законодавством основними цілями Національного земельного фонду є ефективне управління державними земельними ділянками, сприяння використанню сільськогосподарських угідь в контексті екологічного ведення сільськогосподарського виробництва, а також економічної ефективності та рентабельності, підтримка розвитку раціональної структури сімейних фермерських господарств, а також сприяння консолідації земельних ділянок.
Якщо говорити про створення спеціалізованих фінансових установ, які забезпечують розвиток кредитування сільськогосподарських підприємств, то можливо навести такі приклади.
В Угорщині був створений Сільський кредитний гарантійний фонд у 1991 році, який, на думку експертів, є найбільш успішним та ефективним серед гарантійних фондів Європи. Фонд забезпечує гарантіями переважно малі та середні підприємства для отримання середньострокових та довгострокових кредитів тільки через фінансові інститути, які є членами фонду. Вважається, що він має унікальну процедуру, яка немає аналогів у світі. Документи, необхідні для отримання гарантії, є частиною загального пакету документів для отримання кредиту, отже, це спрощує процедуру для позичальника. Гарантія надається у разі, якщо банк визнав, що проект життєздатний, а банк, в свою чергу, знаючи, що позичальник підтримується фондом, надає кредит. Банк заповнює самостійно стандартну форму заявки на отримання гарантії, де зазначається вся основна інформація про позичальника, проект та умови повернення кредиту. Після підписання заявки на отримання гарантії позичальник уповноважує банк передавати фонду всю необхідну інформацію щодо використання кредиту.
Фонд на 50% розподіляє кредитний ризик із банком, і тому не в інтересах останнього вводити в оману фонд, тому що це також завдасть йому шкоди. Оскільки фонд не бере участі в оцінці кредитів, довіра є ключовим елементом у співпраці між банками та фондом. Невелика кількість і відсоток виплачених фондом гарантій говорить про те, що між банком і фондом є дійсно довіра.
Для того щоб банк став членом фонду, він повинен відігравати значну роль у фінансуванні агробізнесу Угорщини. Банкам вигідно співпрацювати з фондом через те, що вони можуть пропонувати додаткові послуги своїм клієнтам, зменшувати ризики кредитних операцій через покриття фондом за короткий період половину витрат за кредитом, які можуть, за інших обставин, стягуватися через офіційні процедури роками.
Фонд діє на підставі квот, які встановлюються щороку на основі розміру власного капіталу банку, беручи до уваги доходи і витрати за виплаченими гарантіями.
Оцінка діяльності фонду говорить про те, що найбільш ризикованими є тваринництво, хоча переробка також має високий ризик. У контексті розмірів підприємств, то малі підприємства мають більшу тенденцію до банкрутства, ніж великі.
Дуже цікавий досвід у сфері кредитування агробізнесу у США, де розвинена потужна та розгалужена фінансова система та страхування.
У США держава сприяла, починаючи з 1916р., створенню кредитної кооперативної системи для сільського господарства - Система Фермерського Кредиту (СФК), а також створила Агентство обслуговування фермерів, яке реалізує прямі кредитні програми для фермерів, яким не вдається отримати кредит із традиційних джерел за помірними цінами та на сприятливих умовах.
Система фермерського кредиту є другим після комерційних банків кредитором фермерів у США. Питома вага заборгованості фермерів перед СФК за 2002-2011рр. становила 27,4%. В той же час СФК є головним кредитором фермерів щодо надання іпотечних кредитів, питома вага заборгованості перед СФК сягала 31,2%.
Система Фермерського Кредиту – це система з федеральним дозволом, але приватно належить банкам, кредитним асоціаціям та сервісним підрозділам, які створені як кооперативи з метою забезпечення кредитами і пов’язаними послугами сільськогосподарських виробників та їх кооперативів в США. Засади функціонування кооперативу передбачають, що сільськогосподарські виробники як позичальники цієї системи стають одночасно власниками кооперативу, а також забезпечують вибори до ради директорів.
Система Фермерського Кредиту регулюється та контролюється Адміністрацією фермерського кредиту (Farm Credit Administration - FCA), незалежною агенцією у виконавчій гілці влади США.
Система Фермерського Кредиту - це дворівнева кредитна кооперативна система. Нижча ланка кредитної кооперативної представлена кредитними асоціаціями, а на другій ланці функціонують банки (Банки фермерського кредиту – Farm Credit Banks). Станом на 1 січня 2012 року в рамках системи функціонувало 80 сільськогосподарських кредитних асоціацій (Agricultural Credit Association (ACA)) і три автономних Федеральних земельно-кредитних асоціацій (Federal Land Credit Associations (FLCAs)). Друга ланка кредитної кооперативної системи представлена чотирма банками: КоБанк, сільськогосподарський кредитний банк (CoBank, ACB); АгріБанк, Фермерський кредитний банк (AgriBank, FCB); Аграрний перший фермерський кредитний банк (AgFirst Farm Credit Bank); Фермерський кредитний банк Техаса (Farm Credit Bank of Texas).
Структура власності в рамках Системи фермерського кредиту є наступною. Фермер-позичальник кредитної асоціації набуває право власності в місцевій асоціації і бере участь у виборі керівництва шляхом голосування за членів ради директорів асоціації. В свою чергу, асоціація отримує кредитні ресурси від обласного банку фермерського кредиту або виступає як його кредитний агент. Далі місцева асоціація набуває право власності в обласному банку фермерського кредиту і бере участь у виборі його керівництва шляхом голосування за раду директорів. Отже, права власності в інститутах системи фермерського кредиту виникають знизу вверх, на противагу, наприклад, структурі власності в холдинговій компанії.
Переважно Банки фермерського кредиту отримують кредитні ресурси через продаж у масштабах всієї системи боргових цінних паперів на національних фінансових ринках. Отже, розуміння кредитної кооперації в США відрізняється від європейського бачення. Зокрема, відмінністю є те, що ресурси кредитних кооперативних установ у Європі формуються за рахунок внесків членів кооперативів, а в США – переважно за рахунок випуску боргових цінних паперів. Така особливість дозволяє кредитній кооперативній системі в США залучати більше ресурсів у більш короткі терміни, але це можливо за умови добре розвинених фінансових ринків.
До системи також входить спеціалізована установа – Федеральна корпорація з фінансування фермерських кредитних банків (Federal Farm Credit Banks Funding Corporation), яка випускає і реалізує боргові цінні папери від імені чотирьох Фермерських кредитних банків з метою формування кредитних ресурсів для останніх, та п’ять обслуговуючих корпорацій.
До складу Системи фермерського кредиту також належить Федеральна сільськогосподарська іпотечна корпорація (FederalAgriculturalMortgageCorporation – FarmerMac), а для забезпечення безпеки і надійності Системи фермерського кредиту в 1987 році була створена Корпорація для страхування системи фермерського кредиту (FarmCreditSystemInsuranceCorporation - FCSIC). Основною метою діяльності FCSIC є захист інвесторів у боргові цінні папери Системи фермерського кредиту щодо забезпечення своєчасної виплати основної суми і відсотків по застрахованих нотах, облігаціях та інших зобов’язаннях, випущених від імені банків системи фермерського кредиту.
Також законодавство передбачає додатковий захист інвесторів у боргові цінні папери системи, а саме: воно передбачає спільну і солідарну відповідальність банків за своєчасну виплату основної суми та відсотків за всіма загальнсистемними борговими цінними паперами. Тобто, якщо певний банк не спроможний оплатити основну суму боргу і відсотки за цінним паперами та ресурси FCSIC вичерпані, тоді відбувається звернення до всіх фінансово спроможних банків системи щодо задоволення вимог за цінним паперами.
Держзембанк України: потрібна кореляція
Повертаючись до питання Державного земельного банку, зазначимо також, що для можливості його функціонування у зазначеному вище режимі необхідно ще істотно коригувати законодавство України. Зокрема, як зазначає Павло Кулініч в Юридичному віснику України №39, для можливості функціонування банку, по-перше, необхідно внести певні зміни до Конституції України. Конституція України передбачає, що розпорядження землями державної власності від імені держави-власника можуть здійснювати лише органи влади. А Державний земельний банк є державною юридичною особою, яка чинним земельним законодавством не наділена повноваженнями щодо розпорядження землями. По-друге, існують законодавчі обмеження щодо розпорядження банком землями державної власності, які будуть передані йому до статутного капіталу. Зокрема, згідно зі ст. 92 Земельного кодексу України землі державної власності можуть надаватися державним юридичним особам, до яких відноситься і Державний земельний банк, виключно у постійне користування. Однак постійний землекористувач наділений лише двома правами - володіння і користування землею, а тому не зможе здійснювати операції з земельними ділянками, такі як продаж, передача в оренду тощо.
Міністерством аграрної політики та продовольства декларується, що функціонування цього банку забезпечить аграріїв кредитами під 10% річних. При цьому на сьогодні чітко не регламентовано в нормативних документах, які особливі механізми будуть використовуватися для формування дешевої ресурсної бази банку. В цілому за інформацією з урядових структур та науково-дослідних інститутів, які беруть участь у реалізації створення Державного земельного банку, основним джерелами ресурсної бази передбачаються такі: кошти державного бюджету на формування статутного капіталу банку в сумі 120 млн грн, емісія банківських земельних облігацій - 27 млрд грн, передача в оперативний лізинг (оренду) земель – 1,8 млрд грн, залучення грошових коштів юридичних та фізичних осіб 4 млрд грн, зовнішні запозичення - 15 млрд.грн.
При цьому під емісією банківських земельних облігацій розуміється, що банк буде випускати облігації, забезпечені земельними ділянками державної власності, котрі будуть передані до статутного капіталу банку. На сьогодні фонд земель сільськогосподарського призначення державної власності України становить 10,6 млн га. Отже, передбачається, що, забезпечуючи випуск облігацій землями державної власності, можна буде залучити ресурсів на суму 27 млрд грн за помірною вартістю від 3 до 11,5%, яка дозволить видавати кредити під 10-16,5% річних.
Слід зазначити, що розвиток кредитування під заставу земель сільськогосподарського призначення не буде нарощуватися швидкими темпами, навіть при знятті мораторію. Зазначене обумовлено існуючим протиріччям між дрібним землеволодінням та крупним землекористуванням в Україні. Більшість власників сільськогосподарських угідь на сьогодні передають свої землі в оренду, а потребу в кредитах мають в основному товаровиробники, які виступають як орендарі земельних ділянок, а отже, не можуть використовувати останні як заставу. Пропонується масово використовувати як заставу право оренди, але це вимагає розробки ефективного методичного інструментарію щодо оцінки права оренди та механізму його провадження.
Важливим питанням для успішного функціонування Державного земельного банку є оцінка нерухомості, в тому числі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та наявність єдиної кадастрово-реєстраційної системи.
В Україні поки що недостатньо розвинута сфера оцінки нерухомого майна. Потребують доопрацювання Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», а також Закон України «Про оцінку земель, які швидше є законами про права і прерогативи Фонду держмайна і Державного агентства земельних ресурсів України в сфері оціночної діяльності.
У цих законах слід чітко визначити перелік вимог, які ставляться щодо експертної грошової оцінки нерухомого майна, в тому числі земельних ділянок. Доопрацювання потребують Національні стандарти оцінки нерухомого майна, рівень яких поки не відповідає рівневі Міжнародних стандартів оцінки.
Слід вдосконалювати чинні та розробляти нові методики грошової оцінки земельних ділянок різного призначення. Необхідно розвивати професійну оціночну діяльність.
В Україні поки що не створена єдина Державна кадастрово-реєстраційна система, хоча розроблено відповідну методологічну, нормативно-правову та методичну основу такої системи. На сьогодні існують численні реєстри залежно від видів нерухомого майна та прав на нього. В результаті відсутнє бачення об’єкта нерухомого майна та прав на нього як єдиного цілого, а збір розрізненої інформації не дає цілісної уяви про об’єкт і вимагає значних витрат часу і коштів.
Отже, для повної реалізації зазначеного грандіозного проекту – створення державного земельного банку, необхідно ще серйозно попрацювати на законодавчому рівні.
Олена ОЛІЙНИК, канд. економ. наук, доцент кафедри фінансів
Національного університету біоресурсів та природокористування України
Історія засвідчує, що майже кожна розвинута країна на певному етапі свого розвитку приходила до висновку про необхідність створення спеціалізованих фінансових установ для забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських виробників.
Слід зазначити, що ідея створення такого банку була ще передбачена із введенням з 1 січня 2002 р. Земельного кодексу України, зокрема в його Прикінцевих положеннях (розділ ІХ ч. 4). Але це положення так і не було виконано протягом десяти років, хоча на розгляд Верховної Ради України неодноразово подавалися відповідні законопроекти.Фонд діє на підставі квот, які встановлюються щороку на основі розміру власного капіталу банку, беручи до уваги доходи і витрати за виплаченими гарантіями. Міністерством аграрної політики та продовольства декларується, що функціонування цього банку забезпечить аграріїв кредитами під 10% річних. При цьому на сьогодні чітко не регламентовано в нормативних документах, які особливі механізми будуть використовуватися для формування дешевої ресурсної бази банку. В цілому за інформацією з урядових структур та науково-дослідних інститутів, які беруть участь у реалізації створення Державного земельного банку, основним джерелами ресурсної бази передбачаються такі: кошти державного бюджету на формування статутного капіталу банку в сумі 120 млн грн, емісія банківських земельних облігацій - 27 млрд грн, передача в оперативний лізинг (оренду) земель – 1,8 млрд грн, залучення грошових коштів юридичних та фізичних осіб 4 млрд грн, зовнішні запозичення - 15 млрд.грн.
20 квітня 2024
Команда шеф-кухаря та ідеолога проєкту Cult Food Євгена Клопотенка презентувала оновлений збірник рекомендованих рецептур для харчування дітей у закладах освіти, який розроблено на підтримку Стратегії реформи системи шкільного харчування, яка реалізується за ініціативи першої леді Олени Зеленської.
Команда шеф-кухаря та ідеолога проєкту Cult Food Євгена Клопотенка презентувала оновлений збірник рекомендованих рецептур для харчування дітей у закладах освіти, який розроблено на підтримку Стратегії реформи системи шкільного харчування, яка реалізується за ініціативи першої леді Олени Зеленської.
20 квітня 2024
19 квітня 2024
Станом на 19 квітня ціни на какао встановили новий рекорд, сягнувши історичного максимуму в понад 11 тисяч доларів США за тонну.
Станом на 19 квітня ціни на какао встановили новий рекорд, сягнувши історичного максимуму в понад 11 тисяч доларів США за тонну.
19 квітня 2024
19 квітня 2024
На поточному тижні на ринок України надійшли перші партії тепличного томату з місцевих комбінатів.
На поточному тижні на ринок України надійшли перші партії тепличного томату з місцевих комбінатів.
19 квітня 2024
19 квітня 2024
Асоціація портів України «Укрпорт» звернулася до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля щодо ситуації з перевезенням вантажів Дунаєм.
Асоціація портів України «Укрпорт» звернулася до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля щодо ситуації з перевезенням вантажів Дунаєм.
19 квітня 2024
19 квітня 2024
Станом на 19 квітня на контрольованій Україною території вже засіяно 2 млн 053,4 тис. га зернових та зернобобових культур.
Станом на 19 квітня на контрольованій Україною території вже засіяно 2 млн 053,4 тис. га зернових та зернобобових культур.
19 квітня 2024
19 квітня 2024
Оскільки повномасштабна війна в Україні триває, сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України впроваджує ініціативу з перевірки ґрунтів у постраждалих регіонах країни на наявність токсичних металів в наслідок бомбових, ракетних або артилерійських вибухів.
Оскільки повномасштабна війна в Україні триває, сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України впроваджує ініціативу з перевірки ґрунтів у постраждалих регіонах країни на наявність токсичних металів в наслідок бомбових, ракетних або артилерійських вибухів.
19 квітня 2024
