Сергій Плакся: «Ми — сімейне різногалузеве господарство»

Сергій Плакся: «Ми — сімейне різногалузеве господарство»

/ Гість номера / Четвер, 17 травня 2018 14:52

СФГ «Журавушка» розташоване у Броварському районі. Займається виробництвом зерна, технічних культур, спеціалізується також на вирощуванні картоплі, овочів, утримує ВРХ молочного напряму, свиней, працює свій ковбасний цех. Це фермерське господарство має те, про що задумується далеко не кожний виробник — власну торгову марку «Лукич». Під нею продаються якісні продукти харчування: овочі, ковбаса, молоко, ягоди тощо. Тобто у господарстві є і рослинництво, і тваринництво, і переробка, і торгівля — СФГ «Журавушка» видається збалансованим та успішним підприємством. Тому нам так цікаво було поспілкуватися з його співзасновником і керівником.

07 374 91 1

Сергій Лукич Плакся народився 1947 року в сім’ї селян. Закінчив Білоцерківський сільськогосподарський інститут за фахом агроном. Починав трудовий шлях із посади бригадира у парниковому господарстві, потім обіймав керівні посади в радгоспі: агронома, бригадира, директора. У 1991 році разом із дружиною Марією Василівною і трьома синами — Валентином, Юрієм та Олегом вийшов із радгоспу й заснував фермерське сімейне господарство, яке успішно працює і досі.

 

  • Пане Сергію, чому ваше господарство називається «Журавушка»? Чим воно займається? Мабуть, постало на базі якогось колишнього колгоспу?

— Ні. Ми на порожньому місці виникли, на голому полі. Хоч я і працював до того директором радгоспу, але мав лише свій практичний досвід і сім’ю. Взяли при розпаюванні на всіх у 1991 році спочатку 35 га землі. Ґрунти так собі — супіщані. І почали розбудовуватися, добирати в оренду сусідські паї. У нас чисто сімейне господарство: я, дружина, три сини і тепер уже троє онуків з нами. Нині земельний банк виріс до 3 000 га. Вирощуємо зернові культури, а також соняшник, сою, ріпак. Однак є у нас також 100 га овочів, 400 га картоплі. Маємо й тваринництво: великої рогатої худоби тримаємо 150 голів у селі Велика Димерка, свиней 300 голів, працює також у нас ковбасний цех. Звісно, виробляємо корми: сіно, силос, сінаж, суміші для годівлі тварин. Взагалі реалізуємо продукції на 75 млн грн у рік. А «Журавушка» — так називається дитячий табір заводу порошкової металургії, який розташовувався здавна у нашій місцевості, у Броварському районі. Нам це припало до душі.

 

  • Якій техніці й насінню віддаєте перевагу?

— Спочатку все було вітчизняне, мучилися з ремонтами, а як заробили гроші — поступово купували кращу техніку. Трактори й зернозбиральні комбайни у нас John Deere. Сівалки, плуги різних фірм, але теж імпортні, як і картоплезбиральна техніка. А от борони, культиватори — це вітчизняне. Є необхідні вантажні й легкові автомобілі. Насіння використовуємо здебільшого зарубіжної селекції. Кукурудзу, соняшник, сою сіємо зарубіжну. Картопля теж у нас голландських і німецьких сортів. Вони дають більшу врожайність у перші рік-два, а тоді сорти треба міняти. Ну а вітчизняні забезпечують сталу врожайність по 5–6 років, однак малувату.

 

  • Що скажете про ваш тваринницький напрям? Кому молоко здаєте? Кажуть, це нині проблема.

— У нас наразі утримується 150 корів, для них заготовляємо 4–5 тис. т силосу. Близько 10 років тому ми зробили реконструкцію молочної ферми, встановили там доїльне обладнання німецької компанії «ГЕА Вестфалія Сьордж» типу «ялинка». У нас дуже якісне молоко. Нікому його не здаємо. Колись здавали у Ніжин. Так потім три роки вибивали з молокозаводу наші 200 тис. грн. Тоді вирішили діяти інакше: купили два невеличкі молоковози на базі «Газелі». Усе молоко продаємо самі населенню нашого Броварського району. За ним черги стоять у Великій Димерці, Броварах, Пухівці. Пробували й у Києві на Троєщині продавати, але там не пішло. Хоча молоко якісне, люди усюди нами задоволені. Ми теж продаємо його по 14 грн/л, тоді як молокозаводи приймають по 7 грн.

 

07 374 91 3

 

  • Чому ви вирішили побудувати ще й біогазову установку?

— Наше господарство використовує багато електро­енергії: на зберігання картоплі й овочів, та й ковбасний цех бере чимало. Щомісяця платимо 300 тис. грн за електрику. Почали думати, як здешевити ці витрати. Де тут вихід? Прийшли до висновку, що треба будувати біогазову установку на 1 мВт. У нас є корови, свині, відходи ковбасного виробництва, тобто багато маємо біомаси. Та й кукурудзу вирощуємо, можемо її частково пускати на переробку. Установка вироблятиме електрику й додатково тепло — будемо використовувати його на сушку.

 

07 374 91 2

  • Чи виникали якісь перепони на цьому шляху?

— Колись уже пробували збудувати — був у нас партнер, розробили техплан. Але тоді вперлося все у фінансування. На сьогодні ця перспектива більш реальна. Ми зробили бізнес-план, нам допомагала німецька компанія, яка будуватиме біогазову станцію. Коли тільки заговорили про біогаз, то депутати сільради обурилися: «Це ж тут вонятиме!». Але ж воно навпаки: зайві запахи є там, де не думають про утилізацію. Воно не воняє, я у Німеччині чимало таких установок бачив, однак якщо громада не хоче, то треба десь інде. Виділили ми 3 га землі під цей завод… Та для того, аби щось збудувати, треба міняти цільове призначення землі: переводити її із сільськогосподарського призначення у промислове. Заковика й у тому, що побудуєш установку, а потім що?.. Даватимеш хабарі, щоб отримати «зелений» тариф? У мене сусіди збудували електростанцію і потім рік бігали, щоб її підключити. Знаю також у Бориспільському районі в нас на Київщині невеличку біогазову установку на 350 кВт. Її теж збудували давненько, але вона не працює — не можуть отримати той таки «зелений» тариф. Тому повинна бути гарантія: якщо ти побудував альтернативну енергетичну установку — «зелений» тариф держава тобі забезпечить.

 

  • А чому ви вирішили будувати зразу потужну станцію на 1 мВт, а не спробувати спочатку меншу?

— Ми створили окремий підрозділ, який експлуатуватиме цю станцію і на ній зароблятиме. Є інвестор, який профінансує будівництво й функціонування, а я зобов’язався забезпечити завод біомасою. Але маю задумку ще маленьку станцію збудувати біля корівника — вже веду перемовини з німецькою фірмою.

 

  • Деякі біогазові станції, побудовані в Україні, не можуть вийти на повну потужність саме через брак сировини: не знають, де ту біомасу брати. Є приклади, коли жом на біогаз возять із сусідніх областей.

— Нам на рік для роботи біо­станції потрібно буде 18 тис. т силосу. Підрахували, що для цього треба сіяти десь 700 га кукурудзи. Її 10 років можна сіяти без сівозміни. Навіть за середньої урожайності 300 ц/га нам вистачить, а буде більше — ще краще. Також поруч є птахофабрика, плануємо послід додавати у біомасу.

 

  • Але ж ці 700 га ви втрачаєте для товарної продукції?

— Ми прорахували це у грошовому вимірі. Навіть якщо зайняти ці землі під соняшник, вийде так на так. Але з біогазом ми матимемо електроенергію для багатьох потреб, і урізноманітнимо наші доходи. Через те, що ми сімейне різногалузеве господарство, займаємося багато чим, щороку працюємо з прибутком. Якщо один напрям просідає — інший перекриє. Бо якщо в тебе вузька спеціалізація, то якийсь неврожай — і ти вже банкрут. До того ж у нас люди зайняті круглий рік: на фермі, у цеху — всюди. Це не те, що навесні посіяв, а восени зібрав.

 

  • І традиційне питання: які Ваші подальші плани?

— Хочу створити корисне підприємство для України нашої, і щоб онукам було.

 

Записав Ігор ПЕТРЕНКО

 26 травня 2018
Сільськогосподарські угіддя степового півдня дають самі мізерні врожаї, а найвигідніше займатися фермерством на Прикарпатті.
Сільськогосподарські угіддя степового півдня дають самі мізерні врожаї, а найвигідніше займатися фермерством на Прикарпатті.
26 травня 2018
 26 травня 2018
В окупованому Криму обміліло Белогорськоє водосховище в результаті посух на півострові.
В окупованому Криму обміліло Белогорськоє водосховище в результаті посух на півострові.
26 травня 2018
 26 травня 2018
Таке рішення опублікував Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). Так, двоє українців звернулися з позовом, стверджуючи, що мораторій на продаж землі порушує їх право власності. І ЄСПЛ з таким твердженням погодився.
Таке рішення опублікував Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). Так, двоє українців звернулися з позовом, стверджуючи, що мораторій на продаж землі порушує їх право власності. І ЄСПЛ з таким твердженням погодився.
26 травня 2018
 26 травня 2018
Україна посідає восьме місце в рейтингу світових експортерів курятини, передає УНН з посиланням на World's Top Exporters.
Україна посідає восьме місце в рейтингу світових експортерів курятини, передає УНН з посиланням на World's Top Exporters.
26 травня 2018
 25 травня 2018
Серед можливих інвесторів СЕС може стати Європейський банк реконструкції та розвитку.
Серед можливих інвесторів СЕС може стати Європейський банк реконструкції та розвитку.
25 травня 2018
 25 травня 2018
При цьому на підприємствах молока стали виробляти більше.
При цьому на підприємствах молока стали виробляти більше.
25 травня 2018

Найближча подія

31 трав. 2018
08:00AM - 05:00PM
Ukrainian Agro-Industrial & Food Forum

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.