Павло Коваль: «Ми партнери, а не конкуренти державі»

Павло Коваль: «Ми партнери, а не конкуренти державі»

/ Гість номера / Вівторок, 16 жовтня 2018 12:51

Переглядаючи сайт Міністерства аграрної політики та продовольства України, виявилось, що інформації про тих аграріїв, які отримали вже фактично допомогу від Уряду, немає. Павло Коваль, генеральний директор «Української аграрної конфедерації», погодився дати відповідь на мої запитання, пов’язані з державною підтримкою аграріїв в Україні.

 

— Практично всі програми не виконуються поточного року так, як декларувалось. У травні ще не було порядків, це в той час, коли аграрії вже провели посівну кампанію. Коли ж вони з’явились, то виявилось, що мають якість дуже низьку та не спроможні забезпечити потреби аграріїв і щодо посіву озимих, і щодо інших програм, які вони мали б обслуговувати. Що ж це за підтримка, якщо ми її не отримали на цьому важливому виробничому етапі?

19 386 28Із 6,311 млрд грн, передбачених на дотації, використано лише 777,3 млн, що становить приблизно 12,5%. Думаю, за підсумками вересня цей показник не перевищить позначки 15%. Інакше кажучи, кошти, закладені в бюджет, неефективно працюють на сільськогосподарську галузь.

 

  • Як би ви оцінили стан справ за програмою «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств», який іще іменується як «Фермерський мільярд»?

— Це один із найбільш розрекламованих під державою проектів, на який розраховували найбільш незахищені агровиробники. Використано лише 1 млн 599,4 тис. грн, а 998 млн 400,6 тис. грн не задіяно. Хіба це не катастрофа? От вам і пояснення, чому на сайті Мін­агрополітики немає детальної офіційної інформації за всіма напрямами!

 

  • Як ви прокоментуєте проміжні результати за напрямом «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» (часткова компенсація вартості техніки та обладнання), які наразі за фактом становлять менше 25% використання від загальної, передбаченої бюджетом суми?

— Ми говорили урядовцям, що не потрібно виділяти 945 млн грн, адже у нас, в Україні, не виробляється такий обсяг вітчизняної техніки, щоб навіть 25-відсоткову локалізацію компенсувати в обсязі майже одного мільярда гривень. До нас не прислухались, і тому, певен, левова частка коштів, закладених у бюджет за цим напрямком, не буде використана.

Крім того, оскільки існує критична ситуація із доставкою врожаю до портів і на експорт, тому влітку було намагання включити зерновози до переліку техніки за цією програмою державної допомоги аграріям. Однак, якщо це буде проведено так, як пропонується у Верховній Раді та Уряді, себто шляхом перерозподілу всього обсягу підтримки з цього транспорту тільки між двома найбільшими гравцями, ми будемо проти такого рішення, бо неприпустимо за рахунок бюджету створювати монополію у будь-якій сфері економіки.

 

  • Ви маєте альтернативний варіант розв’язання цієї проблеми?

— Так. Варто встановити обмеження. Скажімо, вагон коштує 30 тис., і одне підприємство може придбати лише 150–170 одиниць, а отже, на державну допомогу зможуть розраховувати 10–15 покупців.

 

  • Як би ви оцінили зусилля держави з підтримки скотарства?

— Компенсація на одну корову для фізичних осіб буксує. Ви знаєте, що Міністерство фінансів і Мінсоцполітики відмовились виключити із бази для аграріїв нарахування за газ і електроенергію за визначення його права на отримання пільги за комунальні послуги. То ж тепер якщо сільгоспвиробником отримано дотацію за корову, то ця сума вважається доходом, і така особа позбавляється субсидій на газ. Тому люди зазвичай не беруть участь у цій програмі. Водночас сьогодні в Україні поголів’я бійного стада та великої рогатої худоби скорочується. Натомість зростає імпорт тваринницької продукції в Україну, від чого вітчизняний аграрій, звісно, програє.

 

  • Єдина програма, стосовно якої деталізовано інформацію про надання допомоги аграріям — «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними». Чи можна вважати успішною її реалізацію?

— Судіть самі: за півроку спрацювало лише близько 76 млн, тобто чверть від загального обсягу у 300 млн грн, передбачених для цих цілей.

 

  • У наймастабнішій за обсягом коштів програмі «Державна підтримка галузі тваринництва» в державному бюджеті передбачено 4 млрд грн.

— Так, але використано менше 15% цього ресурсу. Решта, тобто 3,5 млрд грн, залишкові, на підтримку тваринництва досі не освоєні. Вочевидь, уся сума не буде використаною до завершення поточного року. Певно, що під згадані програми не заплановано достатньої кількості проектів модернізації тваринницьких комплексів, не визначені договірні ціни на цю роботу. Урядовці мали б поцікавитись, а скільки в Україні будується тваринницьких ферм не господарським, а підрядним способом. Таке можуть дозволити собі здебільшого великі підприємства. Постає питання: чи потрібна їм підтримка, чи, може, варто звернути увагу на представників середнього та малого агробізнесу?

 

  • Чи бачите ви, пане Павле, вихід із ситуації стосовно коштів, які Уряд іще не використав на допомогу аграріям?

— Варто було б спрямувати гроші за іншими механізмами, які ми, до речі, пропонували. Ми рекомендували скористатись уже відпрацьованим власним успішним досвідом застосування квазіакумуляції податку на додану вартість.

 

  • О! Я пригадую, що про це йшлося на ІІ-му Антирейдерському аграрному форумі, який відбувся нещодавно в Києві. Там було підписано Меморандум, окремий пункт якого присвячений вдосконаленню державної підтримки сільськогосподарської галузі.

— У згаданому вами документі ми запропонували перерозподілити невикористані впродовж попередніх кварталів бюджетні кошти на реалізацію чинних форм допомоги агротоваровиробникам через повернення до режиму «квазіакумуляції ПДВ», який діяв у 2017 році.

 

  • Весь ресурс за цим напрямом був використаний?

— Звісно! Навіть забракло. Не все там, до речі, було бездоганно. Виникли деякі перекоси на користь тих, хто займається тваринництвом, порівняно з тими, хто працює у рослинництві.

 

  • Фактично, як я розумію, ризики зловживань із ресурсами державної допомоги чи принаймні неефективної їх реалізації у разі застосування механізму квазіакумуляції ПДВ зводяться до нуля, бо підтримка надається постфактум, а не наперед.

— Саме так. Допомогу отримують лише ті підприємства, які функціонують прозоро, а ті, що працюють у тіні, — ні. Це по-перше. По-друге, критерій зрозумілий, процедура проста: безготівковий розрахунок — зараховане ПДВ. При цьому ми пропонуємо обме­жити планку: 150 млн на рік на одне підприємство. Ось так варто було вчинити поточного року. На наступні бюджетні роки 2019–2020 ми відстоюватимемо саме такий підхід.

 

  • Якою ви бачите програму фінансової підтримки розвитку фермерських господарств?

— Навіть сьогодні, за наявності політичної волі влади, можна відкоригувати чинну програму державної допомоги фермерам. Для цього потрібно зменшити її обсяг до реального, а саме до 500 млн грн. Зверніть увагу, що не всі ці аграрії є платниками податку на додану вартість, тому механізм квазіакумуляції ПДВ їм не підходить. Ми рекомендуємо компенсувати кошти малим підприємцям, які господарюють на землях, сукупна площа яких не перевищує 50 га. Хто покаже білу безготівкову виручку, отримає 5–7% компенсації витрат. Наша програма дієва, зрозуміла та проста. Вона, з одного боку, позбавлена впливу чиновника, а з іншого, покликана вивести дрібного сільгосптоваровиробника з тіні.

 

  • Цікаво, пане Павле, як у інших країнах держава підтримує сільгоспвиробників.

— Різні існують підходи. Для України важливими є вимоги Угоди про асоціацію із Європейським Союзом та Світовою організацією торгівлі. У державах ЄС уся продукція розбита на декілька класів: «А», «B» тощо. У Польщі, скажімо, продукція тваринництва обкладає­ться п’яти- та семивідсотковим податком на додану вартість, а решта товарів — 23% ПДВ. Це добрий приклад того, що й Україні варто подумати про диференційний підхід обкладання цим податком аграрної продукції, бо ж у нас, як ви знаєте, досі встановлено єдину ставку — 20% на всі сільгосптовари. Потрібно сприяти розвитку капіталоємних видів аграрної продукції, щоби ці сектори були привабливими для інвесторів, аби в них і в царині переробки було вигідно створювати нові робочі місця. Якщо буде сприятлива податкова система, зрозуміла та прозора цінова політика, бізнес активно виходитиме із тіні, а бюджети місцевого та центрального рівнів отримають додаткові надходження.

 

  • Як ви плануєте цього досягти?

— Консолідовано будуватимемо свою позицію та відстоюватимемо її. Будемо збиратись на форуми аграрних асоціацій, спільно формулювати наші вимоги. Найближчим часом до бюджетної резолюції на 2019 рік запропонуємо норму, яка має зафіксувати: державна підтримка аграрної галузі становить один відсоток від аграрного внутрішнього валового продукту.

 

  • Як ви пропонуєте розподілити цю суму?

— Необхідно передбачити 65–70% на забезпечення програм квазіакумуляції ПДВ пропорційно обсягу його сплати з обмеженням у розмірі 100–150 млн грн на одне підприємство чи групу пов’язаних осіб; решту коштів — 30–35% запропонувати фермерам за зрозумілим і прозорим механізмом реалізації. Продаєш продукцію за безготівкові гроші — отримуй фінансування! Важливо підтримати садівництво, виноградарство, а також ті галузі, де спостерігається скорочення обсягів виробництва, наприклад молочне скотарство чи свинарство, яке зазнало негативного впливу через минулорічну епідемію африканської чуми.

 

Олександр КРИВЕНКО, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

1

 13 листопада 2018
Україна, через ранній початок збору і експорту горіхів, за вересень - жовтень поточного року збільшила експорт волоського горіха на 18%, що у 3,6 рази більше у порівнянні з відповідним періодом минулого сезону.
Україна, через ранній початок збору і експорту горіхів, за вересень - жовтень поточного року збільшила експорт волоського горіха на 18%, що у 3,6 рази більше у порівнянні з відповідним періодом минулого сезону.
13 листопада 2018
 13 листопада 2018
Одним з найперспективніших напрямків українського АПК є розвиток ринку органічної сільгосппродукції.
Одним з найперспективніших напрямків українського АПК є розвиток ринку органічної сільгосппродукції.
13 листопада 2018
 13 листопада 2018
5 грудня 2018 року у місті Києві (Столичне шосе, 103, Готель «RamadaEncore») Громадська організація «Бізнес-Варта» організовує Антирейдерський форум «Бізнес проти знищення держави».
5 грудня 2018 року у місті Києві (Столичне шосе, 103, Готель «RamadaEncore») Громадська організація «Бізнес-Варта» організовує Антирейдерський форум «Бізнес проти знищення держави».
13 листопада 2018
 13 листопада 2018
В Україні в січні-вересні поточного року зберігається тенденція до зниження темпів виробництва більшості видів круп у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
В Україні в січні-вересні поточного року зберігається тенденція до зниження темпів виробництва більшості видів круп у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
13 листопада 2018
 13 листопада 2018
За оцінками Міністерства сільського господарства США (USDA) урожай кукурудзи в Україні в 2018/19 маркетинговому році (липень 2018 – червень 2019) становитиме 33,5 млн тонн, що на 2,5 млн тонн більше порівняно з жовтневим прогнозом.
За оцінками Міністерства сільського господарства США (USDA) урожай кукурудзи в Україні в 2018/19 маркетинговому році (липень 2018 – червень 2019) становитиме 33,5 млн тонн, що на 2,5 млн тонн більше порівняно з жовтневим прогнозом.
13 листопада 2018
 13 листопада 2018
Вчені вже знайшли спонсорів, які готові інвестувати кошти у виробництво вакцини.
Вчені вже знайшли спонсорів, які готові інвестувати кошти у виробництво вакцини.
13 листопада 2018

Please publish modules in offcanvas position.