Втрати зерна: фактори та причини

Втрати зерна: фактори та причини

/ Механізація АПК / Середа, 18 жовтня 2017 15:06

Важливим резервом збільшення валового збору зерна є мінімізація його втрат. Основними причинами втрат зерна при збиранні є несвоєчасне призначення початку й тривалості періоду збирання тієї чи іншої культури, незадовільне обслуговування збиральних агрегатів, яке викликає тривалі простої техніки, нерівна поверхня поля, загущені або зріджені посіви, засміченість, конструктивні недоліки машин або їх окремих робочих органів, порушення оптимальних технологічних регулювань тощо.

 

Прямі та побічні втрати

Також причинами втрат зерна при збиранні можуть бути: несвоєчасне проведення і розтягування строків збирання, відсутність на комбайнах відповідних пристроїв, неправильна їх експлуатація, регулювання робочих органів, що не відповідає стану хліба, який збирають, невідповідність технології збирання умовам збирання, низький рівень організації збиральних робіт, непідготовленість транспортних засобів для перевезення зерна від комбайна на тік та ін.

 

Крім прямих втрат зерна, є й побічні. До них належать зниження посівних і хлібопекарських якостей збіжжя, що може статися внаслідок його механічного пошкодження. У такому разі посилюється процес дихання, розвиток мікроорганізмів, кліщів та інших шкідників, що є однією з причин самозігрівання. Якщо ці причини своєчасно не усунути, зерно може повністю стати непридатним для використання. Найбільше пошкодження зерна під час збирання комбайнами відбувається при обмолоті. При післязбиральній обробці, зберіганні і висіванні сівалками механічне пошкодження, порівняно з обмолотом, незначне.

 

Отже, зменшення механічних пошкоджень зерна при обмолоті має таке ж господарське значення, як і запобігання прямим втратам. З метою своєчасного запобігання втратам необхідно визначити, з яких причин вони відбуваються та у якій послідовності, а також провести регулювання механізмів машин при збиранні, очищенні та сортуванні зерна.

 

Запобігання втратам

урожаю при роботі жатки

При скошуванні хлібів у валки жатками мають місце втрати зерна (в основному через вибивання зернин із колоса планками мотовила), зрізаного та незрізаного колосся (внаслідок неякісної роботи різального апарата та подільників). Щоб цього не сталося, потрібно правильно вибрати висоту зрізу стеблостою.

 

Дуже низькорослі та зріджені хліба слід збирати однофазним способом. На кам’янистих або вологих ґрунтах копіювання поверхні поля неможливе, тому башмаки на жатках встановлюють на мінімальну висоту зрізу.

 

У цьому випадку висоту зрізу регулюють за допомогою гідросистеми. Для нормальної роботи жатки колова швидкість планок мотовила повинна перевищувати швидкість поступального руху агрегату в 1,2–2,0 разів. Частоту обертання мотовила жатки ЖВН-6А змінюють від 24 до 64 об./хв. за допомогою клинопасового варіатора, яким керують із кабіни комбайна.

 

Перестояний хліб скошують на мінімальній частоті обертання мотовила, а низькорослий — на збільшеній, щоб не допустити нагромадження зрізаної маси на пальцевому брусі жатки.

 

Оптимальна висота зрізу зернових колосових культур
(за даними ННЦ «ІМЕСГ»)
 

 

Регулюючи мотовило по вертикалі, треба враховувати, що його планки повинні захоплювати рослини по центру маси стебла або дещо вище. При висоті стеблостою 80–120 см центр маси віддалений від верхівки колоса приблизно на 1/3 висоти стебла. Отже, мотовило по вертикалі встановлюють так, щоб планки захоплювали стебло на цій висоті і не вдаряли колосся.

 

Залежно від соломистості культури зазор між спіралями і днищем жатки встановлюють у межах 6–35 мм: найменший — при збиранні короткостебельних, зріджених хлібів; найбільший (35 мм) — при збиранні хлібів з великою масою. Змінюють його перестановкою шнека відносно корпуса жатки за допомогою натяжних гвинтів і плит.

 

Другий зазор встановлюють близько 10 мм. Це поліпшує транспортування маси до похилої камери та запобігає намотуванню її на шнек. Регулюють його переміщенням козирка.

 

Третій зазор можна змінювати в межах від 6 до 35 мм. Чим менше підходить хлібної маси до жатки, тим меншим повинен бути зазор між пальцями і днищем жатки і навпаки.

 

При збиранні вологих і забур’янених хлібів, щоб підвищити якість роботи жатки, необхідно перш за все правильно налагодити різальний апарат. На парових площах дозволяється перевищувати допустимі зазори в різальних елементах, а також між притискними лапками і ножем жатки.

 

Оптимальні параметри регулювання

зернозбиральних комбайнів

 

 

Для збільшення швидкості ножа жатки ЖВН-6А на верхньому і нижньому валах рами начіпки встановлюють шківи однакового діаметра. Щоб максимально зменшити втрати зерна при скошуванні полеглих хлібів, жатку слід обладнати стеблопідіймачами, що піднімають стебла до зрізування їх різальним апаратом:

 

  • подільник жатки повинен відокремлювати стебла від стеблостою, при цьому не допускаються обривання колосся і приминання стебел;

  • різальний апарат розміщують якомога нижче;

  • збирати потрібно в найкоротші строки, оскільки запізнення зі збиранням призводить до ще більшого його ускладнення.

 

Запобігання втратам врожаю

при підбиранні валків

Значна кількість вирощеного зерна втрачається від осипання при запізненні або розтягуванні строків збирання (до 1,5–2,5 ц/га), внаслідок полягання на завершальних фазах розвитку рослин (20–25%), необмолоту та недомолоту окремих колосків (при необмолоті на 1 м² поля 4–5 колосків пшениці недобір зерна з 1 га становить 40–50 кг, а недомолот по одному зерну із кожного колоска на 1 га дорівнює 150–160 кг), при перевезенні від комбайна на тік або елеватор.

 

За даними ФАО (Всесвітньої організації з продовольства і сільського господарства) втрати зерна в світі лише при зберіганні та переробці сягають 6–10%.

 

Для підбирання хлібної маси з валків промисловість випускає барабанні та полотняно-транспортерні підбирачі. Технологічна схема їх роботи однакова, але полотняно-транспортерний плавніше підбирає валок, тому втрати зрізаного колосся і вільного зерна порівняно невеликі. Їх доцільно застосовувати для валків з великою кількістю коротких стебел, оскільки втрати при цьому зменшуються в 1,5–2 разів порівняно з барабанними підбирачами.

 

 

Втрати зерна за підбирачем тим менші, чим краще сформований валок і чим вище він підвішений на стерні. Добре сформованим вважають валок, ширина якого не перевищує 1,5 м, товщина 12–18 см, стебла укладені під кутом 10–25º до осі валка або з перехрещуванням у вигляді ялинки та мають довжину понад 35 см, колоски розміщені посередині валка і не торкаються ґрунту.

 

Під час руху комбайна колова швидкість пальцевого механізму підбирача повинна в 1,4–2 разів перевищувати його поступальний рух. Якщо швидкість пальців надмірна, вони розривають валок, і зерно вимолочується з колосків на ґрунт. При недостатній швидкості хлібна маса валка нагромаджується перед підбирачем, що призводить до різкого зростання втрат.

 

Важливою умовою якісного підбирання валків є правильний напрямок руху комбайна. Валки, сформовані жаткою за один прохід, слід підбирати, рухаючись у тому ж напрямку, що й жатка. Проте бувають випадки, коли погодні умови перешкоджають своєчасно підібрати валки. Тривале перебування їх на полі, особливо в дощову та вітряну погоду, призводить до просідання колосової частини на ґрунт. Частіше це трапляється з ячменем, підбирання якого за згаданою схемою супроводжується значними втратами. У цьому випадку рекомендується підбирати валки у протилежному напрямку.

 

Валки, укладені один на один за один-два проходи при човниковому русі жатки, підбирають у напрямку укладання нижнього валка. Скошена хлібна маса повинна надходити до молотильного апарата комбайна колоссям вперед.

 

При підбиранні сухих валків, що перележали, колоски частково обмолочуються пальцями підбирача, зерно просипається між скатами на пальцевий брус. Для зменшення втрат по всій ширині підбирача встановлюють щиток із металевого листа, прогумованого паса чи дошки розміром 2250×230×20 мм.

 

При підбиранні валків досить часто втрачаються стебла через бокові щитки підбирача. Щоб запобігти цьому, їх нарощують стальними листами товщиною 2–3 мм, розводячи передні кінці.

 

Запобігання втратам 

зерна за молотаркою

Головними умовами роботи молотарки без втрат є:

 

  • оптимальне завантаження;

  • регулювання молотильного апарата, соломотряса та очистки відповідно до стану хлібостою, дотримання правил їх експлуатації;

  • дообладнання комбайна нескладними пристроями;

  • ущільнення місць стиків робочих органів.

 

Кількість механічно пошкодженого зерна різними комбайнами дуже коливається, що пояснюється конструктивними особливостями машин. Перед встановленням нового підбарабання потрібно напилком затупити краї планок до радіуса 1 мм, також затупити гострі виступи на бичах барабана. Прогин і спрацювання планок підбарабання не повинні перевищувати 1 мм по всій ширині молотарки.

 

На роботу молотильного апарата дуже вливає правильний вибір частоти обертання барабана і регулювання зазорів між барабаном та підбарабанням. Потрібно дотримуватись оптимальних значень регулювальних параметрів молотильного апарата для кожного типу комбайна окремо.

 

Аксіально-роторні молотильно-сепарувальні пристрої проводять обмолот хлібної маси з поздовжнім переміщенням її в молотильному апараті. Якість обмолоту залежить від зазору на виході між підбарабанням і ротором та частотою обертання останнього.

 

 

В аксіально-роторних молотарках менше (у 3–5 разів) травмується зерно. Процес сепарації зерна здійснюється в основному відцентровими силами, зумовленими обертанням ротора. Головним їхнім недоліком є енергоємність обмолоту зерна. Комбайн з аксіально-роторною молотаркою витрачає на 20–40% більше пального на 1 т намолоченого зерна. Такі молотарки більш уразливі при потраплянні в них сторонніх предметів. Перевагою цих комбайнів є те, що виділення зерна в молотильно-сепараційному пристрої проходить більш інтенсивно, ніж на клавішних соломотрясах, а рівень втрат не перевищує заданий вихідними вимогами.

 

Вибір режиму роботи 

соломотряса

Молотильний апарат повністю не вимолочує зерно з хлібної маси, а лише 70–80% його надходить на очистку через підбарабання, 20–30% подається разом із соломою на соломотряс. Останній легко реагує на найменші перевантаження, тому під час обмолоту треба уважно стежити за його роботою. Значні втрати зерна можуть бути при надходженні соломи суцільним шаром. Отже, соломотряс також об­межує пропускну здатність молотарки.

 

На втрати вільного зерна від невимолочування впливає стан клавіш соломотряса. Люфт у підшипниках їх допускається 0,5–1,5 мм. Нормальний зазор між клавішами повинен становити не менше 4 мм.

 

При збиранні високоврожайних хлібів, особливо з підвищеною вологістю, двигун комбайна працює із перевантаженням, внаслідок чого знижується частота обертання його колінчастого вала, а отже, і всіх робочих органів молотарки.

 

При зменшенні частоти обертання привода соломотряса на 10–15 об./хв. втрати зерна збільшуються в 1,5–2 разів. Тому багато механізаторів замість 13-зубцевої зірочки на правий кінець заднього контрприводу встановлюють 14-зубцеву. На деяких соломотрясах над клавішами прикріплюють ворушилки, або над задньою частиною їх — бітер-сепаратор. Це підвищує ефективність їх роботи. Ротаційні соломотряси також мають вищу інтенсивність сепарації, ніж клавішні.

 

Олег ГАЙДЕНКОучений секретар, завідувач 
науково-технологічним відділом селекції,
насінництва і трансферу інновацій
Кіровоградської ДСГДС НААН, канд. техн. наук

svidome

 23 січня 2021
Земельний податок в 2021 році сплачується приватними власниками землі після отримання податкового повідомлення, або ж щомісяця – якщо власником є юридична особа. 
Земельний податок в 2021 році сплачується приватними власниками землі після отримання податкового повідомлення, або ж щомісяця – якщо власником є юридична особа. 
23 січня 2021
 22 січня 2021
Українська сільськогосподарська продукція відповідає найвищим стандартам та вже представлена у понад 190 країнах світу.
Українська сільськогосподарська продукція відповідає найвищим стандартам та вже представлена у понад 190 країнах світу.
22 січня 2021
 22 січня 2021
Нещодавні опади в основних країнах-виробниках зерна, знижують ціни на пшеницю, сою та кукурудзу, які сягнули багаторічних максимумів.
Нещодавні опади в основних країнах-виробниках зерна, знижують ціни на пшеницю, сою та кукурудзу, які сягнули багаторічних максимумів.
22 січня 2021
 22 січня 2021
Наприкінці січня Мінінфраструктури оприлюднить методику портових зборів для експертної оцінки учасниками ринку.
Наприкінці січня Мінінфраструктури оприлюднить методику портових зборів для експертної оцінки учасниками ринку.
22 січня 2021
 22 січня 2021
Поставки м'яса свійської птиці з України до країн ЄС (без Британії) скоротилися в січні-листопаді 2020 року на 18,1% в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року – до 100,88 тис. тонн.
Поставки м'яса свійської птиці з України до країн ЄС (без Британії) скоротилися в січні-листопаді 2020 року на 18,1% в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року – до 100,88 тис. тонн.
22 січня 2021
 22 січня 2021
В умовах пандемії Європейський банк реконструкції та розвитку підтримав Україну інвестиціями в обсязі 812 млн євро.
В умовах пандемії Європейський банк реконструкції та розвитку підтримав Україну інвестиціями в обсязі 812 млн євро.
22 січня 2021
До відкриття ринку землі лишилося 158 ЧИТАТИ

Please publish modules in offcanvas position.